Справедливість чи грабунок: що криється за ідеєю запровадити непрямі методи податкового контролю

Кабінет Міністрів готує внесення до парламенту законопроєкту про так звані непрямі методи податкового контролю.

Про це нещодавно повідомив голова комітету комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

«Це про те, коли податкова зможе запитати про походження грошей на придбання цінного активу. І якщо людина не зможе відповісти чи показати декларацію про амністію, вона буде змушена доплатити податок за витрати, які не може пояснити», – пояснив політик.

Так держава має намір спонукати українців до декларування неврахованих доходів, пояснили у Мінфіні. У разі прийняття цього закону, Державна податкова служба отримає нові повноваження – застосування «непрямих методів контролю». Це означає, що податкова  отримає право вивчати і порівнювати реальний спосіб життя фізичних осіб з тими даними, які вони надають для сплати податків. Крім того, інформація про витрати також буде надходити до податкової безпосередньо від банків.

Як розповіли в Мінфіні, під дію документа потрапляють абсолютно всі фізособи-платники податків у державі. Автори законопроєкту стверджують, що даний закон дозволить збільшити надходження ПДФО і військового збору до держбюджету.

Тексту законопроєкту наразі не оприлюднювали, але, судячи з пояснень посадовців, його логіка передбачає, що саме громадяни змушені будуть доводити перед податківцями свою невинуватість.

Експерти одностайні – законопроєкт містить великі політичні та корупційні ризики.

«Цей законопроєкт заперечує закон і в тому числі Конституцію. Один з базових принципів  юриспруденції – це презумпція невинуватості. Ніякий чиновник не може з будь-якого питання, у тому числі оподаткування, на свій розсуд визначати, які  податки має платити фізична чи юридична особа. Будь-які претензії щодо несплати податків можуть пред’являтися лише за фактом фіксації порушень законодавства. Якщо цієї фіксації не було, то ніхто не має права, згідно з принципом презумпції невинуватості, накладати якісь податкові зобов’язання на людину чи організацію», – вважає економіст Андрій Новак.

Ніякий чиновник не може з будь-якого питання, у тому числі оподаткування, на свій розсуд визначати, які  податки має платити фізична чи юридична особа

На його думку, механізму реалізації цього закону просто не існує.

«Більш-менш юридично підкуті громадяни через суд будуть тотально вигравати у податкової будь-які подібні справи. Тобто якщо держава хоче штрафувати когось – вона має спочатку зафіксувати порушення і тоді можна здійснювати якісь заходи. А якщо цього немає, то як це виглядатиме? Ну прийде податківець до людини і що він скаже – а що у вас там є? У вас цього не має бути. Тим більше після періоду перших 30 років незалежності коли в нас буда слабка обліковість, як можна пред’являти комусь претензії, що він має більше? Більше, ніж хто, який орієнтир? Я не бачу ні принципу, на основі якого можна пред’являти претензії. Згаданий принцип презумпції невинуватості і в економіці повинен працювати – інакше зруйнується вся юридична конструкція і правова система країни. Тільки коли доведено злочин і є рішення суду – лише тоді держава може щось стягувати, а якщо нічого не доведено, то що стягувати і з якої бази? Це виглядає як механізм зробити «наїзд» на політичних опонентів, бізнесменів, повернення до 90-их, коли податківець був цар і король, а підприємець – завжди винуватий», – каже Андрій Новак.

Тільки коли доведено злочин і є рішення суду – лише тоді держава може щось стягувати, а якщо нічого не доведено, то що стягувати і з якої бази?

Співзасновник та директор економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін вважає, що наділення такими широкими повноваженнями податківців призведе до ще більшого плеску корупції.

«Така практика у світі не є самодостатньою, а є елементом більш складної системи, де є правила, які працюють, відповідальність за їх порушення, і тоді можна використовувати цей інструмент. Непрямі методи, які хочуть запровадити в Україні, дадуть фіскалам додаткові повноваження. Ми прекрасно розуміємо, що це лише одне з джерел збільшення корупційної ренти. Всі ці справи у суді податківці, як правило, будуть програвати», – вважає експерт.

На його думку, запровадження такого підходу варто було б розпочати з депутатів ВР і чиновників, які заповнюють електронні декларації.

«Всі бачили, що вони декларують – автівки, квартири, біткоїни, і ніхто не поставив питання про джерела походження коштів. Тому було б якраз доцільно тут використати цей метод і порівняти статки з доходами. А вже потім запроваджувати загальне декларування доходів громадян і лише після цього можна запроваджувати метод непрямого  контролю. Наприклад, громадянин купує  автомобіль – чиновник про це дізнається. Як буде відбуватися процедура? За відсутності єдиної бази даних про доходи і видатки громадян, напевно, чиновники будуть скеровувати якісь запити. Тобто це буде паперова тяганина, переписка – громадянин повинен буде збирати довідки про свої минулі доходи. Це перетвориться на юридичну тяганину, зростання навантаження на бізнес і, відповідно, погіршення бізнес-клімату в Україні», – каже Анатолій Амелін.

Непрямі методи, які хочуть запровадити в Україні, дадуть фіскалам додаткові повноваження. Ми прекрасно розуміємо, що це лише одне з джерел збільшення корупційної ренти

Він наголошує, що корупційні ризики у випадку прийняття законопроєкту будуть  дуже високими.

«Судячи з того, що було оприлюднено – у фіскалів буде більше повноважень. Ці  повноваження дають далеко не досконалому органу, який звик жити за рахунок корупції. Тобто дають додаткове джерело заробітку. Зараз, як розповідають учасники ринку, в середньому кожне відшкодування ПДВ – абсолютно легальне – пов’язане із хабарем у сумі до 10% від його суми. І це ми говоримо про легальний  бізнес. А якщо ми говоримо про відслідковування джерел купівлі квартири, машини, дач, то там, мабуть, будуть не менші суми – такий собі пенсійний фонд для фіскалів», – підсумовує Анатолій Амелін.

Володимир ГАЛЕЧИК