День Незалежності України: момент створення та 30 цікавих фактів про державу

24 серпня тридцятий рік поспіль Україна відзначає День Незалежності. Це знакове свято, яке українці вважають днем утворення Української держави в сучасному вигляді.

Це був особливий день. День з розряду «вчора було рано, а завтра буде пізно». Люди на площі і демократична меншість Ради – ідеально використали шанс, повідомляє Укрінформ.

Була субота. Чудовий сонячний серпневий день. У центрі української столиці, біля Верховної Ради з самого ранку зібрався багатотисячний мітинг. Море синьо-жовтих прапорів, транспаранти, написані ще від руки. Люд прийшов для того, щоб засудити комуністичну партію України – «злочинну й антиконституційну організацію», яка підтримала московських путчистів.

Атмосфера в українському парламенті була дуже напружена. Сидячи в ложі дипломатів, Степанчук «бачив, як усі комуністи прилипали до вікон, спостерігаючи, як натовп чимраз ближчає, і не знали, чи вдасться піти з будівлі живими. Вони всі дуже нервували, курили, не знаходили собі місця…

Вперше запропонував включити питання незалежності до порядку денного позачергової сесії Верховної Ради Левко Лук’яненко. Саме він, колишній комуніст, який у молодості прагнув реформувати радянський комунізм, а згодом в’язень радянської репресивної системи, вперше підняв це питання напередодні, 23 серпня на загальній зустрічі депутатів-демократів. «У нас настільки унікальний момент, що ми повинні вирішити основне завдання: проголосити Україну самостійною державою. Якщо ми зараз цього не зробимо – не зможемо ніколи. Бо період розгубленості комуністів короткий, вони скоро оговтаються, а їх більшість». Депутати-демократи довірили підготувати йому документ. Вирішили: написати його якомога більш лаконічним, адже довгий текст неминуче викличе тривалі дискусії, тоді як короткий – має шанс бути проголосованим.

Текст Акта фактично написав Левко Лук’яненко у співавторстві з Леонтієм Сандуляком.

24 серпня для остаточного узгодження тексту було створено комісію, до якої увійшли Ігор Юхновський, Олександр Мороз, Олександр Ємець, Іван Заєць, Анатолій Матвієнко, Дмитро Павличко. З незначними поправками проєкт було прийнято і роздано депутатам перед початком позачергової парламентської сесії.

Після перерви приступили до голосування. Кравчук запропонував прочитати текст Акта Левку Лук’яненку, але Дмитро Павличко, член Народної Ради, наполіг на тому, щоб це зробив саме Леонід Кравчук, адже комуністи могли передумати голосувати в останню хвилину. І Кравчук погодився.

Він зачитав: «- Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв’язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року,

• Продовжуючи тисячолітню традицію державотворення на Україні,
• Виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами,
• здійснюючи Декларацію про Державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує
• Незалежність України та створення самостійної української держави – УКРАЇНИ.
• Територія України є неподільною і недоторканою.
• Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України.
• Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення».

Після цього розпочалось голосування. «За» проголосували 346 депутатів. Зал вибухнув оплесками, криками, всі зірвалися з місць, почали обійматися, не розбираючись, хто комуніст, а хто демократ.

Саме цього дня 1991 року Верховна рада УРСР ухвалила постанову та Акт проголошення незалежності України.

Історія свята

1. Вперше День Незалежності України святкували не 24 серпня, а 16 липня ‒ у день, коли Верховна Рада ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Саме цей документ, ухвалений у 1990-му, дав змогу через рік проголосити незалежність. І вже після цього свято вирішили відзначати 24 серпня, повідомляє Аrmyinform.

2. Рішення про проголошення незалежності не було простою забаганкою політиків. Його ухвалювали за допомогою всенародного референдуму, на який винесли лише одне запитання – «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?». Понад 90% українців в усіх областях країни висловили схвальну думку. Найбільша підтримка була в Тернопільській (98, 67%), Івано-Франківській (98, 42%), Львівській (97,46%), Черкаській (96, 93%), Рівненській (95,96%) та Київській (95,52%) областях.

Подія відбулася на тлі завершення в Москві недоладного путчу ГКЧП. Навіть українські демократи згодом визнавали, що «історія тоді допомогла нам». Важко сказати, що було б за день до того, чи через день після… Сталося неймовірне – прокомуністична більшість, так звана «група 239» на чолі зі Святославом Гуренком, і Народна Рада, демократична опозиція, яка складалася зі 125 нардепів, головою якої був депутат Ігор Юхновський, спільно проголосували за доленосне рішення. Друга за кількістю населення й величиною економіки республіка СРСР, оголосила про повну незалежність. Історичний шанс було використано.

3. 24 серпня 1991-го скликали надзвичайне позачергове засідання Верховної Ради УРСР. Це сталося через три дні після подавлення путчу консервативних сил Радянського Союзу, які прагнули повернути СРСР без демократичних перетворень і «перебудови».

4. За незалежність України проголосували 346 депутатів, і навіть комуністи. Більше того, представник компартії Олександр Мороз у своїй доповіді запропонував серед перших кроків незалежної влади реформувати армію і ввести власну валюту.

5. Одразу після завершення позачергового засідання, 24 серпня 1991 року, опозиціонери виконали гімн Українських Січових стрільців біля трибуни. Пісню підхопили навіть мітингувальники на вулицях.

6. Чернетку Акту про проголошення незалежності України Левко Лук’яненко і Леонтій Сандуляк написали у шкільному зошиті за півтори години вранці 23 серпня. Для документа обрали визначення «акт», бо слово закон здавалось надто буденним і натякало на багаторазову дію. А, наприклад, універсал – пов’язували з Петлюрою, це могло відлякати комуністів.

На історичному документі про державний суверенітет України депутати залишають написи: «Слава Україні», «Ще не вмерла і не вмре», «Від сьогодні – будьмо».

7. В’ячеслав Чорновіл запропонував внести до зали Верховної Ради синьо-жовтий прапор. З ним українці стояли на барикадах біля російського Білого дому, а також підняти національний прапор над куполом парламенту.

8. Прапор піднято на офіційному флагштоку біля київської міськради. Це вперше з червня 1920 року український прапор замайорів над Києвом. 24 липня жовто-блакитні стяги заповнили весь Хрещатик.

9. Державний прапор України офіційно затвердили як державний символ України 28 січня 1992-го. У серпні 2004 року Президент підписав Указ про встановлення Дня Державного Прапора України, який святкують щороку 23 серпня.

Золотий, жовтий колір стяга символізує Творця, Бога-Отця і взагалі Вищу Духовність. Синій – це усе земне, а також свободу вибору, якою Творець наділив свої творіння у надії, що вони нею не зловживатимуть. Значення синього і жовтого кольорів на прапорі традиційно теж трактують як поєднання чистого, мирного безхмарного неба, що простягнулося над жовтим кольором хлібного лану – символу мирної праці й достатку. Також синій і жовтий ‒ це вогонь і вода, чоловіче й жіноче єство. І все ж, головна ідея синьо-жовтого ‒ це велика гармонія космосу, сонця, землі та всього на землі сущого.

10. 24 серпня 1994-го в Києві на Хрещатику відбувся перший військовий парад, присвячений дню проголошення Незалежності України.

11. Першим президентом незалежної України став Леонід Кравчук.

12. Першою українську незалежність визнала Польща.

13. Як відзначається День Незалежності України? У це важливе державне свято по всій Україні відбуваються святкові ходи, військові марші, паради, концерти, до знакових пам’яток покладають квіти. Відзначають День Незалежності і за кордоном – різноманітними акціями, мітингами, флешмобами, концертами та іншими заходами.

Найспівучіша нація найбільшої за площею держави Європи

14. Україна – найбільша за площею держава Європи.

15. Українська мова у 1934 році на конкурсі краси мов у Парижі визнана як найкраща, наймилозвучніша й найбагатша мова світу, і посіла друге місце після італійської.

16. Українців визнано найспівучішою нацією, яка створила найбільшу кількість народних пісень ‒ близько 200 тис. Жодна нація не має такої кількості пісень, які створив український народ самостійно. В ЮНЕСКО зібрана дивовижна фонотека народних пісень світу. У фонді України перебуває 15,5 тис. пісень. На другому місці ‒ з кількістю 6 тис. народних пісень ‒ Італія.

17. Національну валюту України – гривню – введено в обіг 2 вересня 1996 року.

18. Українська Конституція – одна з найдавніших у Європі. Правда, мова не про сучасний варіант основного закону, а про Конституцію Пилипа Орлика, проголошену ще у 1710-му.

19. Україна добровільно відмовилась від ядерної зброї, арсенал якої був третім за величиною у світі, та передала усі боєголовки і ракети РФ. Українські політики одразу зробили державу беззахисною. В обмін отримали гроші й офіційні гарантії безпеки від ядерних держав – зокрема Росії, з якою нині триває війна. Ось так гарантія безпеки та цілісності кордонів України обернулись агресією однієї країни і бездіяльністю іншої.

20. Першим вищим навчальним закладом у Східній Європі стала Острозька академія. 1576 року її заснував князь Острозький Костянтин-Василь.

Збройні Сили України є найбільшою і єдиною армією в Європі, що веде реальні бойові дії

21. День Збройних Сил в Україні відзначають 6 грудня. Саме цього дня 1991 року Верховна Рада ухвалила закони «Про оборону України» та «Про Збройні Сили України». У залі парламенту зачитано і текст Військової присяги.

22. Українська армія має найвищий рівень довіри населення з-поміж усіх державних інституцій. Станом на березень 2021-го їй висловлюють беззаперечну довіру 70% респондентів. Опитування проводилось Центром Разумкова.

23. У ЗСУ служить такий же відсоток жінок, що і в арміях НАТО. Нині у війську близько 32 000 жінок, що становить 15,6% від загальної кількості військовиків. Це один із найвищих показників у співвідношенні до загальної чисельності Збройних Сил порівняно з іншими арміями світу. Українським жінкам дозволено служити на більшості військових посад у ЗСУ: є танкистки, артилеристки, командири рот, взводів тощо. Чисельність жінок офіцерського складу у ЗСУ становить 4810, близько 26 000 ‒ рядові, сержанти і старшини. 1162 – курсантки ВВНЗ та сержантських коледжів. Нещодавно, вперше в історії ЗСУ, жінка-офіцер очолила Командування медичних сил ЗС України.

24. Українська армія – лідер серед країн Балтійсько-чорноморського регіону за кількістю проведення на власній території та участі підрозділів у міжнародних військових навчаннях. Відтак лише у 2021 році на території України вже відбулися, або ж триває підготовка до їх проведення – 8 міжнародних військових навчань. У 2021-му до маневрів на теренах України залучено близько 21 тис. українських військовослужбовців та 11 тис. іноземних учасників. Крім того, воїни ЗСУ у 2021 році братимуть участь у 17 багатонаціональних навчаннях поза межами України, зокрема, за участю країн НАТО та Грузії.

25. У рейтингу країн-миротворців Україна обігнала США. Наша держава посідає 44 місце за кількістю миротворців серед 124 держав. США – на 74 місці. Понад 45 тис. військовослужбовців ЗСУ взяли участь у 27 міжнародних операціях і місіях у різних регіонах планети: на Балканах, у Африці, Південній Америці, країнах Чорноморського регіону тощо. Участь України в миротворчих операціях розпочалася із затвердження Верховною Радою Постанови від 3 липня 1992 р. «Про участь батальйонів Збройних Сил України в Миротворчих Силах Організації Об’єднаних Націй у зонах конфліктів на території колишньої Югославії». Український миротворчий батальйон сформовано всього за 24 дні. 15 липня 1992-го два літаки з передовою групою батальйону на борту вилетіли в напрямку Боснії. Ця група налічувала 42 військовослужбовці. Після приземлення в Сараєві наші миротворці практично одразу опинилися в епіцентрі бойових дій. Життя на службі миру віддали 55 українських воїнів.

26. З початку російсько-української війни звання Герой України отримав 41 військовослужбовець (22 із них ‒ посмертно).

27. Як знак народної довіри та визнання бойових заслуг наших воїнів, в Україні у 2015 році засновано неурядову відзнаку-орден «Народний Герой України». Її отримали понад 150 військовослужбовців ЗСУ за звитяжні вчинки під час боротьби з московськими окупантами.

28. За кількістю резервістів Україна посідає дев’яте місце у світі. Кількість осіб, що за першим сигналом має влитися до лав ЗС України станом на березень 2021 року – понад 230 тис. Переважна більшість з них – люди з бойовим досвідом участі у відбитті російської агресії. Потужніший військовий резерв мають лише КНДР, Південна Корея, В’єтнам, Індія, Росія, Тайвань, Бразилія і Куба.

29. Одна з найновіших посад у ЗСУ ‒ військові капелани. З травня 2017 року в усіх бойових частинах і підрозділах ЗСУ з’явилася посада військових капеланів. У бойових бригадах, залежно від їх чисельності, працює від двох до чотирьох таких священників. У період з 2014‒2018 роки, під час війни на Сході у Збройних силах України на волонтерських засадах пройшли ротацію майже 5 тис. священнослужителів. 22 січня 2021 року зареєстровано законопроєкт «Про Службу військового капеланства».

30. Збройні Сили України ‒ найбільша та єдина армія в Європі, яка веде справжні бойові дії.