Актуальні теми:

Підтримати

Понад 50 судових справ: як львівський активіст захищає українську мову

Понад 50 судових справ: як львівський активіст захищає українську мову
Фото ілюстративне. З відкритих джерел.

Львівський активіст Святослав Літинський здобув ще одну перемогу у суді – було скасовано статус регіональної російської мови на Дніпропетровщині.

ІА Дивись.info поспілкувалася про це зі Святославом, а також про інші його здобутки у питанні захисту української мови.

Фото з Fb.

«Це був мій індивідуальний протест»

2012 року, заходячи в магазин, ми не могли купити жодного ноутбука з українською клавіатурою. Більшість великих інтернет-магазинів надавали інформацію про товари лише іноземною мовою. Те саме стосувалось прийняття нормативно-правових актів. Навіть сайти держорганів надавали інформацію лише іноземною мовою.

«Все почалось з того що я купив пральну машинку та побачив інструкцію іноземною, тобто російською. Звернувся до продавця. Сказали, що усунути не можуть ,тож техніку повернув, гроші віддали. З того часу вирішив: товари без українського маркування не купуватиму. Це був мій індивідуальний протест», – говорить Святослав Літинський

Після цього львів'янин подав позов до «Samsung Electronics Україна».

Підігріло ініціативу ухвалення 2012 року Закону «Про засади державної мовної політики». Суд виніс рішення не на користь бренду. Вже через рік «Samsung» завезли пральні машини із українськими написами. З аналогічною вимогою Святослав звернувся до компанії «LG», яка також взялась перемарковувати свою техніку. Це був 2016 рік.

Один з найскладніших та тривалих судів був із власниками «Modna kasta» (зараз — «Kasta»), інформація на якому надавалась іноземною мовою. Після суду обіцяли створити сторінку державною. Час минав, а нічого не змінювалось. Власник цієї мережі магазинів  на той час став спонсором однієї із партій. Довелось повідомити: їх фінансує той, хто не виконав рішення суду. Політсила дослухалась й витягнула з відповідача обіцянку в переддень виборів перекласти сайт українською. Так і сталося.

Щоб обґрунтувати свої вимоги, Святослав з адвокатом користувались Законом «Про захист прав споживачів» та рішенням Вищого спеціалізованого суду, в якому йдеться, що клієнт не зобов'язаний знати іноземну мову, аби ознайомлюватися з товарами. Так вдалось виграти позови проти інтернет - магазинів «Алло», «MOYO», «Антошка», «Цитрус», «Суперстеп», «Ів Роше» й інших, змусивши їх перекласти свої сайти українською.

Проте в переліку справ є програні. Все через те, що суд не вважав відсутність маркування українською недоліком товару. До того ж, в законі було відсутнім чітке визначення поняття «маркування». Наприклад, не вдалось виграти судові засідання з компаніями «Philips» і «Gorenje». Щодо останнього бренду, то у 2015 році суд таки  визнав: це порушення. Але водночас дійшов висновку, що законодавство недопрацьоване.

Мовне питання: що спонукало до дії

«Думаю, всі розуміли, що якщо ми активно не займемося мовним  питанням, то втратимо державність. Це було ясно, мені здається, всім, хто якось про це міркував. Але, слава Богу, ми почали новий етап незалежності – і питання актуалізувалось. Зокрема в Києві дуже різко змінилася освіта, принаймні формально: на початку незалежності українською мовою вчилося 3% – зараз 97%. Це спричинило те, що почалися зміни і в нашій свідомості – і врешті ми на 30 рік незалежності, як суспільство, спромоглися до ухвалення нового мовного закону, який почав нормально регулювати це питання. Мова об’єднує державу. Нам потрібно культивувати цю тезу і не цуратися захисту своїх прав. Кожен на своєму місці може по-різному це робити», – наголошує активіст.

Закон, що дозволяв вводити регіональні мови, скасували ще у 2018 році.

«Тривалий час нашою мовою нехтували. Хоча стаття 10 Конституції України чітко проголошує, що державною є українська. І з ухваленням Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25.04.2019 року вже визначені правові засади її використання. Це означає, що у вжитку вона має бути присутня на всій території України. Інформація про товар, інструкції чи вивіски – усе має бути українською», – пояснює суддя Сергій Гирич.

Станом на травень 2021 року завдяки зверненням та скаргам Святослава Літинського скасовано регіональні мови у Донецькій обласній раді, Харківській обласній раді, Херсонській обласній раді, Херсоні,  Дніпрі, Чудейській сільській раді Чернівецької області, Нижньопетровецькій сільській раді Чернівецької області, Одеська міська раді,Запорізькій міській раді, Берегово та Виноградові – після подвійного програшу прокуратури скасували самостійно, Харківській міській раді,Одеській обласній раді.

Чергова перемога

Нещодавно стало відомо, що львів’янин домігся скасування регіональної мови на Дніпропетровщині.

«З 2018 року звертався у Дніпропетровську прокуратуру і облраду щодо скасування регіональної мови. В своїй останній відповіді прокуратура надала мені підтвердження скерування позову в суд. Врешті скасували», – повідомив Святослав Літинський.

Перша заява та рішення суду:

«Дніпропетровська обласна рада 17.08.2012 року прийняла рішення про реалізацію на території міста положень закону «Про основи державної мовної політики», що передбачає надання російській мові статусу регіональної.

12 вересня 2012 року Дніпропетровська міська рада також ухвалила аналогічне рішення у реалізації статусу регіональної мови.

Рішенням Конституційного Суду № 2-р/2018 від 28.02.2018 року Суд вирішив, - Визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), Закон України «Про засади державної мовної політики» від 3 липня 2012 року № 5029-VI зі змінами.

Відповідно до ст.151-2 Конституції України, рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов’язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені. 

Відповідно до ч.10 ст.95 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Таким чином, станом на 01.03.2018 року рішення, що прийняті задля реалізації вказаного Закону мають бути скасовані, оскільки відсутні будь-які правові підстави задля функціонування таких регіональних підзаконних нормативно-правових актів.

Станом на 07.08.2018 року Дніпропетровська обласна рада та Дніпровська міська рада не вжила жодних заходів щодо скасування рішень сесії ради, які встановлювали на території міста (області) регіональну мову.

Нещодавно, Миколаївський окружний адміністративний суд задовольнив позов першого заступника прокурора Миколаївської області про визнання протиправним та нечинним рішення Миколаївської обласної ради від 7 вересня 2012 року «Про реалізацію вимог Закону України «Про засади державної мовної політики» в Миколаївській області».

зважаючи на наведене, прошу:

Вжити заходів (в тому числі шляхом подачі позовних заяв) щодо скасування рішення Дніпропетровської обласної ради та Дніпропетровської міської ради, які встановлюють функціонування регіональних мов.

07 серпня 2018 року».

Скрін.

«Органи влади, експертне і громадське середовища мають діяти разом відповідно до Конституції і законів України. Саме це і є моєї метою»,– резюмував активіст.

Довідка

Святослав Літинський – львівський громадський діяч, відомий захисник української мови. Від 2012 року, використовуючи юридичні інструменти, він бореться за українську мову з транснаціональним корпораціями, українським урядом та міністерствами. Серед його здобутків понад 50 судових справ, угоди та рішення на користь української мови, а також десятки компаній, які після позовів Святослава серйозно задумались про права споживачів.

Він першим отримав внутрішній паспорт без російськомовної сторінки, а також виборов у іноземних компаній необхідність маркувати побутову та електронну техніку українською мовою.

Анастасія БЕДРІЙ

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама

Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: