Посвятив працю для добра церкви та свого народу: до річниці смерті Йосифа Сліпого

Коли в 1963 році після 18-річного ув'язнення у радянських таборах Йосиф Сліпий прибув до Риму, до його особи була прикута увага всієї світової преси. Світ прагнув героя, відчував тугу за моральною величчю, людям був потрібен позитивний приклад. Для самого  Йосифа Сліпого це чудесне перетворення із в’язня у людину світової слави було лише черговим знаком Божого провидіння. Усе своє життя він лишався вірний своїй місії: служити Богу й Україні.

ІА Дивись.info підготувала 10 висловлювань Патріарха Йосифа Сліпого.

• «Навчіться, що все своє, рідне, треба любити. Любіть свій нарід, за нього постійно моліться, для нього працюйте, вчіться і жийте»
• «Пізнати себе – це значить глянути в своє нутро, усвідомити свою ціль, пізнати
  свої хиби і промахи, лихі і добрі сторони, гріхи і чесноти, слабости і спосібности,
  всвердлитися в свої найскритніші гадки і наміри – а праця така вимагає безумовно великого напруження».
• «Вчіться на світлих сторінках української історії і працюйте над собою так, щоб Ви здобули те, за що Ваші батьки змагались, терпіли і вмирали».
• «Не стидайтесь свого, ми маємо багато, слава Богу, чим можемо величатися.
  Наш прегарний обряд, наша пребагата пшенична земля, славне минуле, високе мистецтво, подиву гідні і повні посвіти і праці люди».
• «Українська жінка зуміла поєднати свої обов’язки матері й ангела родини зі своїми національними та громадськими обов’язками і скромно їх сповнити в зорганізованім житті».
• «Багатійте чесним заробітком, будьте заможні, але і праведні. Умійте уживати своє майно на добре, купуйте поле, будуйте доми на славу Бога, на своє здоров’я, на поміч потребуючим».
• «Як показує історія Христової Церкви на просторі Східної Европи, Київський Патріярхат мав бути, і з певністю став би ним, рятунком церковної єдности у Вселенській Христовій Церкві і рятунком нашої української, церковної і національної єдности».
• «Все могло бути набагато гірше: вас могли ще бити й принижувати. Запам'ятайте, зло довго тривати не може».
• «Народе мій, стань уже раз собою! Позбудься своєї вікової недуги сварів і чварів, вислуго-вування чужим.. Отрясися од своїх вікових недостач, стань на свої ноти в Україні і на поселеннях, піднеси свою голову, випростуй свої рамена.. Покажи свою силу і вдячність, бо, шануючи своє минуле, ти ростеш у своїй могутності і славі!»
• «Отож заповідаю вам усім: моліться, працюйте і боріться за збереження християнської душі кожної людини українського роду і за весь Український нарід і просіть Всемогутнього Бога, щоб Він допоміг нам завершити нашу тугу за єдністю і наші змагання за церковне об’єднання у постанні Патріярхату Української Церкви!»