На роздоріжжі: коли завершиться реформа децентралізації

Нагадаємо, у червні минулого року уряд затвердив межі територіальних громад по кожній області, завершивши цим реформу базового рівня адміністративно-територіального устрою в Україні, за винятком території тимчасово окупованого Крииму. А у липні Верховна Рада сформувала нові райони на основі раніше створених громад. У жовтні  місцеві вибори  відбулися уже на базі нового адміністративно-територіального устрою.

Тепер районні ради залишилися фактично без повноважень, а відтак, і фінансування

Втім, реформа децентралізації залишається незавершеною. Велике бажання здійснити децентралізацію на тлі відсутності політичного консенсусу, зокрема у Верховній Раді, призвело до того, що реформа розпочалася «знизу», з базового рівня і без сформованої законодавчої бази. Насамперед йдеться про зміни до Конституції, у якій зараз не існує такої адміністрати́вно-територіа́льної одини́ці, як територіальна громада, зате передбачено існування районних рад, які планувалося ліквідувати. Тепер районні ради залишилися фактично без повноважень, а відтак, і фінансування.

«Позаминулого тижня прем’єр-міністр дав доручення знайти ресурси і профінансувати зарплату працівників райрад у цьому році. Також  ми вже подали запити при формуванні бюджету, щоби ці ради були профінансовані і наступного року. Але чітку політичну відповідь дадуть колеги з Верховної Ради, які прийматимуть рішення щодо доцільності існування районних рад. У концепції, яка була на старті реформи децентралізації, передбачався рівень територіальних громад та обласний рівень. Функцій для райрад не було. Це ще питання до дискусії, але поки що вектор продовжується в цьому напрямку. Наша місія – забезпечити  фінансування районних рад до повного завершення їхньої діяльності», – каже перший заступник міністра розвитку громад та територій України Василь Лозинський.

«Районна рада і адміністрація – це два інститути влади, які один без одного працювати не можуть. Всі програми розробляються адміністраціями і приймаються депутатами. Але якщо відсутній бюджет, то жодна програма реалізована бути не може. Вертикаль президентська знаходиться в приміщеннях районних рад, і за всі роки незалежності ніколи не фінансувалася державою в повному обсязі. Були роки, коли вона фінансувалася на 20-30%, все решта забезпечувалося за рахунок місцевих бюджетів. Тому, доки не будуть внесені зміни до Конститукції, ці дві гілки влади повинні працювати», – вважає президент Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Українська асоціація районних та обласних рад» Сергій Чернов.

Районна рада і адміністрація – це два інститути влади, які один без одного працювати не можуть

На його думку, районний рівень потрібно зберегти.

«Для мегаполісів райони не потрібні. Ми говорили, що не треба їх включати у склад районів. А для сільської місцевості, де в громадах по 3 тисячі населення, ми прекрасно розуміємо, що не буде в кожній маленькій громаді школи мистецтв, архіву, лікарні. Не зможуть такі громади забезпечити доїзд транспорту, відремонтувати дороги. Цей перелік треба визначити і сказати, хто та чим займається. ОТГ ніде в правовому полі не фігурує. Ми обирали міських і сільських голів та депутатів. Це має бути зафіксовано у Конституції, і таких речей є багато. Той, хто передає повноваження на інший рівень, повинен поділитися податками чи фінансовим ресурсом»,  – каже Сергій Чернов.

Інше болюче питання – наповнення місцевих бюджетів. За даними Мінфіну, з 1439 громад 770 є фінансово неспроможними.

«У парламенті є низка законопроєктів, які потрібно проголосувати. Насамперед це стосується змін до податкового законодавства – залишити більше податків на місцях, ухвалити нові закони, які б  дали можливість повноцінно розвиватися громадам, а не звертатися з простягнутою рукою до уряду за черговою субвенцією чи дотацією. На жаль, сьогодні більшість громад є дотаційними», – каже голова Тернопільської обласної ради Михайло Головко.

На думку голови Львівської обласної ради Ірини Гримак, до змін у податковому законодавстві треба підходити дуже обережно, бо деякі ініціативи можуть знищити громади.

Той, хто передає повноваження на інший рівень, повинен поділитися податками чи фінансовим ресурсом

«До кінця так і не вирішено питання місця сплати ПДФО. Найбільше інвестиційних проєктів сконцентровано навколо великих міст, де й сплачуються податки, але часто фактична діяльність багатьох підприємств відбувається у сільській місцевості, яка нічого з цього не отримує. Крім цього, бюджет багатьох громад наповнюється за рахунок надходжень від акцизу. Якщо його заберуть до державного бюджету, а такі пропозиції є, то  це поставить такі громади на межу колапсу», – каже Ірина Гримак.

Тим часом, як заявив заступник голови Верховної Ради Руслан Стефанчук, у змінах до Конституції влада виходить на фінальний текст. За його словами, дійшли згоди вже практично з усіх параметрів, лишилися кілька нюансів. Втім, ці «нюанси» є досить важливими, наприклад, чи буде статус юридичної особи в територіальних громад. Також досі не визначилися щодо подальшого існування районних рад.

За прогнозом Стефанчука, остаточний проєкт змін до Конституції може бути внесений у Раду наприкінці вересня. Втім, проєкт повинен пройти два читання, а для затвердження повинен набрати у другому читанні 300 голосів депутатів. Відтак, остаточне голосування може відбутися аж у лютому.

Володимир ГАЛЕЧИК