Топ-14 українських фільмів за останнє десятиліття

ukr-films
Фото з відкритих джерел.

До Дня українського кіно ІА Дивись.info підготувала підбірку українських фільмів останнього десятиліття.

До Дня українського кіно ІА Дивись.info підготувала підбірку українських фільмів останнього десятиліття.

«Плем'я»

У центрі сюжету історія молодого глухонімого хлопця, який потрапляє в школу-інтернат, де навчаються такі ж, як він. Всі його надії на світле майбутнє руйнуються, щойно він переступив поріг своєї кімнати. У цьому місці юнаки та дівчата не тільки здобувають освіту, а й займаються кримінальною діяльністю. Тут всім заправляє кримінальне співтовариство під назвою «Плем'я», що встановило свої закони і правила. Кожен, хто не в його лавах, автоматично стає вигнанцем з мінімальними шансами на виживання. Вимушено прийнявши правила «гри», герой проходить болісний процес перетворення з милого юнака на «звіра» і таки успішно вливається в «Плем'я». Однак кохання до Ані, однієї з дівчат «Смотрящего», призводить до серйозних неприємностей.

Кадр з фільму.

«Атлантида»

Донбас, 2025 рік. Україна перемогла у війні з Росією, але регіон став непридатним для існування через екологічні та економічні проблеми. Колишній учасник бойових дій Сергій втрачає роботу після закриття металургійного заводу і допомагає другові впоратися з наслідками птср. Він знайомиться з Катею, що займається ексгумацією тіл загиблих солдат, і намагається заново адаптуватися до нової реальності і визначити напрям в житті. Всі ролі виконали непрофесійні актори: парамедики, волонтери та ветерани АТО.

Кадр з фільму.

«Донбас»

Події фільму відбуваються на сході України після початку військових дій в 2014-му році. Сюжет складається з декількох окремих історій, які плавно змінюють одна одну. Основою для сценарію стали аматорські відеоролики з мережі Інтернет, зняті на непідконтрольній Україні території. Трагікомедія Сергія Лозниці демонструє історії людей, вимушених пристосовуватися до життя в умовах окупації, під владою незаконних формувань. У такий час важко зберегти гідність і здоровий глузд. Війна оголює сутність людини, показуючи її вже без напівтонів і відтінків. Збудовані десятиліттями дружні, робочі та навіть родинні зв'язки руйнуються під тиском нової реальності. Фільм передає атмосферу, де життя і смерть ходять поруч, а від драми до комедії один крок.

Кадр з фільму.

«Мої думки тихі»

Молодий звукорежисер-фрілансер Вадим переживає ненайкращі часи: в роботі особливих успіхів немає, до того ж на ньому висить кредит, який потрібно віддавати. У цей важкий момент йому надходить замовлення, яке може допомогти перезапустити кар'єру і навіть повністю змінити всю подальшу долю хлопця. Дехто на ім’я Джеймс Ткачук просить Вадима записати звуки тварин для відеогри. З цією метою герой вирушає на Закарпаття, звідки він родом. Особлива нагорода обіцяна за запис звуків міфічного «рахівського крижня», який крякає, як всі качки, і нібито лише раз на рік співає. У разі успіху на героя чекає тисяча доларів і, можливо, робота у Канаді, про яку він давно мріє. Складності додає й те, що птах нібито мешкає в забороненій зоні між Україною і Румунією. В Ужгороді герой зустрічається з матір'ю, яка працює водієм в місцевій службі таксі. Разом вони вирушають у захопливу подорож, яка розкриє гострі грані відносин батьків і дітей, і сьогоднішні реалії в державі.

Кадр з фільму.

«Добровольці Божої чоти»

Документальний фільм про антитерористичну операцію на Донбасі «Добровольці Божої чоти» розповідає про народ, що повстав, скидає кримінальний уряд і виганяє васалів Російської імперії. Однак колонізатор кидає проти України війська та захоплює частину території на сході і півдні країни. Президент України підписує угоду про перемир’я та лінію розмежування сторін. За цією угодою, міжнародний аеропорт Донецька опинився за лінією. Але патріоти-добровольці не згодні віддавати його ворогові. 242 дні тривала героїчна оборона, аж врешті під прицільним обстрілом танків будівля аеропорту завалилась.

Кадр з фільму.

«Рівень чорного»

Події розгортаються у Києві в наші дні. Фотограф Костянтин Мохнач заробляє на життя знімаючи весілля. Він постійно поруч з людьми, у житті яких відбуваються зміни. Їхні обличчя світяться щастям, випромінюють життєлюбство та жагу до чогось нового. Натомість сам Костянтин дедалі болісніше сприймає розміреність свого життя та відсутність у ньому тенденцій до змін.

Кадр з фільму.

«Черкаси»

Міша і Лев – хлопці з українського села. Різні життєві обставини приводять їх на військовий корабель ВМС України «Черкаси». Судно було дислоковане в порт кримського озера Донузлав під час подій на Майдані 2014 року.

У той час, коли екіпаж тральщика «Черкаси» проходить навчання, президент Янукович тікає з України, а Крим окупують «зелені чоловічки». Корабель повертається на базу, але порт вже втрачено. «Черкаси», разом з іншими кораблями українського флоту, заблокований в озері Донузлав, адже шлях до моря перекритий затопленими судами. Українські кораблі здаються один за одним і тільки екіпаж «Черкас» продовжує відважну, хоч і безнадійну, боротьбу з ворогом. Матроси три тижні чинять опір ворогові.

Кадр з фільму.

«Кіборги»

Україна, 2014 рік. Українські військові вже 4 місяці утримують будівлю Донецького аеропорту ім. Прокоф'єва. Групі добровольців, що прибули на ротацію, належить відбивати атаки переважаючого числом противника. Тут зібралися люди з різних соціальних верств, які розмовляють різними мовами, але мають спільну мету - за будь-яку ціну захистити свою країну і мирне життя своїх близьких. Утримуючи зруйновану будівлю аеропорту під своїм контролем протягом 242 днів, вони стали справжнім живим символом мужності і героїзму. Фільм режисера Ахтема Сеітаблаєва заснований на реальних подіях. Його герої - збірні образи, списані з реальних учасників боїв за ДАП. Деякі учасники тієї героїчної оборони розповіли про себе самі, інші ж, кого немає в живих, відтворені за спогадами побратимів. За самовідданість і незламність їх прозвали «кіборгами», звідки і взяла свою назву стрічка.

Кадр з фільму.

«Додому»

У сім'ї кримського татарина горе, його старший син загинув на війні. Батько їде до Києва, куди обидва сини переїхали після анексії Криму, щоб забрати молодшого сина Аліма додому, а тіло первістка поховати на рідній кримській землі, згідно з мусульманськими традиціями. Хлопець неохоче погоджується їхати з батьком, але перспективи життя на окупованому півострові його не радують, і він планує повернутися до Києва. Ця спільна поїздка через пів країни назавжди змінить їхнє життя, їх самих і змусить багато переосмислити.

Кадр з фільму.

«Брати. Остання сповідь»

З монастиря в маленьке карпатське містечко приїжджає жінка. Вона читає лекції в місцевому храмі. Познайомившись з одним старим, Войтко, їй стає відома дивовижна історія двох кровних братів, одним з яких і є літній чоловік. Дитячі ігри і суперництво перетворилися на жорстоку правду життя. Борючись за визнання і увагу матері, подорослішавши, брати так само поводяться з дружиною одного з них. Вони припинили всяке спілкування після одного випадку, і ось, вже багато років не розмовляли один з одним. Жінка вирішує допомогти їм і знайти те, що здатне вгамувати невгамовну ненависть братів.

Кадр з фільму.

«Поводир»

30-ті роки. УРСР під час Голодомору і репресій представників Розстріляного відродження. Американський інженер Майкл Шемрок з 10-річним сином Пітером приїжджає до Харкова працювати і допомагати будувати соціалізм. Він закохується в актрису Ольгу Левицьку, в яку також закоханий співробітник спецслужб Володимир. Щоби позбутися конкурента, Володимир за допомогою підлеглих вбиває американця. Хлопчику дивом вдається врятуватися завдяки сліпому бандуристові Іванові Кочерзі. Пітер стає поводирем Івана і дізнається, що той в минулому був командиром роти армії УНР. Їх подорож, повна небезпечних пригод, відбувається на тлі драматичних подій української історії. В основі сюжету стрічки лежить розстріл з'їзду кобзарів у Харкові в 1930-их роках.

Кадр з фільму.

«Параджанов»

Розказана у фільмі історія охоплює тридцятирічний період життя геніального режисера, видатного художника і дисидента мимоволі - від 1958 до кінця вісімдесятих, в тому числі зйомки його трьох головних шедеврів («Тіні забутих предків», «Саят-Нова», «Легенда про Сурамську фортецю») і тюремне ув'язнення.

Кадр з фільму.

«Українські шерифи»

У центрі сюжету – село Стара Збур'ївка, в якій через відсутність міліції функцію охорони громадського порядку взяли на себе двоє місцевих жителів – 50-річний Віктор Кривобородько і 44-річний Володимир Рудьковський. Віктор і Володя поєднують обов'язки міліціонерів і соціальних працівників – заспокоюють сімейні сварки, припиняють бійки між сусідами, шукають потопельників – загалом займаються всім, окрім кримінальних злочинів.

Кадр з фільму.

«Наші котики»

2014 рік назавжди перевернув звичайне життя українців, та й у світову історію увійде початок війни Росії проти України в Донецькій і Луганській областях. Тоді нашу Батьківщину захищали актор, продавець квітів, футбольний тренер, інженер. Одне слово, добровольці. Цим людям дали те, що було, а було тоді небагато. Особливо в порівнянні з озброєними до зубів «сусідами». Нехай війна далеко не веселе заняття, але тоді було над чим посміятися – наприклад, над тим, як ці добровольці, які, вперше взявши зброю в руки, могли знищити елітний російський загін.

Кадр з фільму.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: