Цінні артефакти: на площі Ринок можна дізнатися про найцікавіші знахідки на території Львівщини

На площі Ринок встановили інформаційні стенди, які розповідають про археологічні знахідки на території Львівської міської територіальної громади.

Йдеться про поселення двох культур доби енеоліту IV - початку III тис. до н. е – Трипільської та лійчастого посуду, передає кореспондент ІА Дивись.info.

Як розповіли міські посадовці та науковці, пам’ятки цих культур віднайдено у Винниках, у Львові на Замковій горі, на Левандівці, за Городоцькою рогаткою, на вул. Генерала Чупринки, у місцевості «Вулька» та в селі Малі Грибовичі.

«Це десять стендів, на яких експонуються світлини матеріалів, віднайдених під час археологічних розкопок, які проводилися у Львові та поблизу міста, починаючи від другої половини ХІХ ст. і до тепер, і стосуються енеолітичних культур, що перетиналися на цій території. Також на стендах локалізовано місця розкопок. Територія Львівської територіальної громади є місцем, де віднайдено найбільш західне поселення Трипільської культури», - розповів директор ЛКП «Бюро спадщини» Павло Богайчик.

За словами завідувачки відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Наталії Булик, археологічні розкопки тривають і зараз.

«У XX столітті проводилися розкопки на багатьох пам'ятках Трипільської культури і культури лійчастого посуду, які сьогодні представлені на виставці. Наш Інститут і зараз продовжує ті традиції, наші колеги Андрій Гавінський і Яна Яковишина проводять розкопки у Львові і недалеких його околицях, зокрема, у Винниках, на горі Лисій та на горі Жупан, і дають змогу відкривати нові пласти нашої давньої історії. Сьогодні на виставці представлено пам'ятки з розкопок колег нашого відділу археології і це є дуже важливим внеском у розвиток історії археології не лише міста, а й загалом усього нашого регіону.

Варто згадати імена Олексія Ратича, який проводив розкопки на Високому Замку у 50-х роках минулого століття, а також Маркіяна Смішка, Ігоря Свєшнікова та Миколи Пелещишина, з якими пов'язані археологічні дослідження на горі Лисівка та Жупан у Винниках, а також на поселенні у Малих Грибовичах. Власне, виставка дає змогу зрозуміти, що Львів виступав таким цивілізаційним мостом між сходом і заходом ще від далекого енеолітичного часу», - розповіла вона.

Про  знайдені артефакти та музеї, де їх можна оглянути, розповів куратор виставки Андрій Гавінський.

«Кукутень — Трипільська культурно-історична спільність та культура лійчастого посуду разом займали територію Європи від берегів Північного моря на заході до Чорного на сході. Різні за своїм походженням, вони демонструють відмінні стилі матеріальної та духовної культури, які вражають сучасників. Саме завдяки знайденим у цій контактній зоні артефактам, яким понад 5 тисяч років, можна простежити взаємодію двох великих цивілізаційних культурних конгломератів «сходу» та «заходу», - каже він.

Водночас, як розповів куратор виставки, кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Андрій Гавінський, обидві культури не воювали між собою, а контактували і мирно співіснували.

«В результаті найсвіжіших досліджень,, які ми проводили у Винниках на горах Жупан та Лисівка у липні, ми здобули унікальні речі обох цих культур, які проявляються в кераміці, мальованому посуді. Тобто ця культура лійчастого посуду запозичувала такі незвичні для себе речі, як власне трипільський мальований посуд. Інший здобуток – це мідне виробництво. Маємо мідні голки з Жупана і Лисівки – це теж вважається вплив трипільської культури. До унікальних і неповторних виробів, які належать до культури лійчастого посуду, належать флягоподібні посудини – тут простежується аналогія з маковою голівкою: якщо посудину перевернути іншої стороною, то це була маківка. Дослідники вважають, що вже в цей час племена культури лійчастого посуду використовували мак як опіум і для лікування, і для релаксації, і для певних ритуальних заходів», - розповів Андрій Гавінський.

За його словами, знахідки з Малих Грибовичів можна оглянути в історичному музеї, з Високого замку — в археологічному музеї Інституту українознавства, а усі матеріали з Винник знаходяться у місцевому музеї.

Виставка на площі Ринок триватиме до 24 вересня.