«Закон про олігархів»: реальна деолігархізація чи політична доцільність

1567164964-4434-19519

Вчора депутати Верховної Ради підтримали у другому читанні законопроект 5599, або більш відомий як «закон про олігархів».

А вже сьогодні з’ясувалося, що, голосуючи за правки, сталася юридична колізія.

«Врахували одночасно три (396,398,406) правки, які суперечать одна одній. Відповідно, тепер хочуть знову переголосувати статтю 5 закону. Стаття про те, як олігарх визнається олігархом», – написав голова фракції «Голос» Ярослав Железняк.

Йдеться про те, що за ініціативою президента визнає людину олігархом РНБО, натомість, згідно із правкою, запропонованою спікером парламенту Дмитром Разумковим, яку підтримали депутати, – НАЗК.

До речі, після першого голосування до законопроєкту було внесено 1271 правку.

Чимало зауважень містилося у висновку Головного науково-експертного управління від 24 червня нинішнього року. Зокрема у документі зазначено: «З огляду на викладене Головне управління вважає основну ідею законопроєкту і, відповідно, усі його положення в цілому сумнівними з точки зору їх відповідності ст. ст. 8, 19, 106 та 107 Конституції України».

Венеційська комісія розгляне «закон про олігархів» у грудні і тоді оприлюднить свої висновки

Крім того, 2 вересня омбудсмен Людмила Денісова звернулася до голови парламенту Дмитра Разумкова з офіційним листом, теж наголосивши на невідповідності Конституції України законопроєкту №5599 і запропонувала направити його в Європейську комісію «За демократію через право». А вже 10 вересня спікер таки скерував документ на розгляд Венеційської комісії.

І як стало відомо, Венеційська комісія розгляне «закон про олігархів» у грудні і тоді оприлюднить свої висновки.

Натомість президент Зеленський привітав ухвалення закону. У своєму телеграм-каналі він написав: «Конституція визначає, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Але фактом життя в нашій державі протягом багатьох років було існування також олігархічної гілки влади – групи людей, які вважали, що вони важливіші, ніж законодавці, урядовці чи судді.

Кожен українець знає, хто ці люди, яких називають олігархами. Кожен українець знає, як олігархи купували політичний вплив і як вони використовували політиків заради своїх інтересів. Держава не мала права це ігнорувати – ніколи. Ні у 2000-х роках, ні у 2010-х роках, ні тим більше зараз».

За його словами, завдяки антиолігархічному закону Україна отримує історичний шанс на побудову цивілізованих і чистих відносин між великим бізнесом і державою

«Я вдячний кожному депутату, який підтримав цей закон. 229 «за» від «Слуги Народу» та 279 «за» в цілому в парламенті – це правильний сигнал. Олігархічної гілки влади в Україні більше не буде. Законодавча, виконавча та судова – так. А для олігархів шлях єдиний – стати чистим бізнесом», – написав Зеленський.

У суспільстві думки щодо закону «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)» розділилися: одні підтримують прагнення влади до деолігархізації, інші ж – вбачають у законодавчій ініціативі інструмент боротьби одних олігархів з іншими.

Необхідно боротися  з корупцією на митниці та в податковій, забезпечити бізнесу рівні можливості та правила гри, а також краще захищати права власників та інвесторів

Зокрема скептично налаштовані в Українському союзі промисловців і підприємців.

«В УСПП скептично ставляться до намагання вирішити проблему олігархізації української економіки виключно одним законом. В діловому союзі переконані, що держава має діяти в цій царині більш системно. Необхідно боротися  з корупцією на митниці та в податковій, забезпечити бізнесу рівні можливості та правила гри, а також краще захищати права власників та інвесторів», – каже президент УСПП Анатолій Кінах.

І зазначає, що 2020 року відтік чистих прямих іноземних інвестицій з України становив 868,2 мільйона доларів і був найбільшим за 20 років.

Деолігархізація повинна розглядатися в більш широкому контексті детінізації економіки в цілому. Наразі за офіційними даними, в «тіні» працює більше 30% ринку.

«Але тіньовий сектор нашої економіки – це не тільки корупціонери. На жаль, створені такі умови, що бізнесу часто невигідно працювати за законом. Бо це дуже швидко приведе його до банкрутства. Саме щоб вижити, багато підприємців, особливо малих та середніх, працює в сірих схемах. Тому УСПП, Антикризова рада розробили і направили пропозиції уряду та парламенту вжити низку заходів в фіскальній сфері. Дати стимули для бізнесу, не повертатися до криміналізацій податкових порушень, підготувати Програму спільних дій уряду і НБУ із забезпечення виробників доступу до кредитних ресурсів за антикризовими ставками від 0 до 5% тощо», – наголосив Анатолій Кінах.

І додав, що критично важливо не приймати «ресурсний» законопроєкт  5600 («антиахметівський закон», що вносить зміни до податкового законодавства – ред.) в тому вигляді, який він зараз має. Необхідне ґрунтовне доопрацювання за участі бізнес-організацій, роботодавців та експертів. Ціла низка норм – підвищення акцизів, скорочення строків реєстрації податкових накладних і десятки інших – негативно позначаться на бізнесі та інвестиційному кліматі.

«РНБО не відповідає за «полювання на олігархів», у Ради свої, більш глобальні функції щодо захисту національної безпеки і всіх її складових – територіальної, економічної, інформаційної тощо.  Питанням монополій має займатися Антимонопольний комітет, корупції – система антикорупційних органів, а самі справи проти олігархів-порушників законодавства – розглядатися через суд.

Імплементація закону буде непростою, адже чимало запитань лишається без відповіді. До прикладу, які правові підстави будуть для моніторингу ділової та суспільно-політичної активності громадян з подальшим внесенням їх до якогось реєстру? На ці речі потрібне рішення суду. РНБОУ саме по собі не може створювати якийсь список та в ручному режимі вносити до нього прізвища, – зауважив Анатолій Кінах. – Відтак, ділове співтовариство не очікує якихось глобальних дивідендів для економічного розвитку країни внаслідок ухвалення згаданого закону».

Фінансування політичних партій чи політиків здебільшого здійснюється готівкою через підставних осіб. Тому вплив на владу олігархів довести буде дуже важко

Сумнівається у дієвості ухваленого закону й кандидат економічних наук Олександр Хмелевський.

«Закон про деолігархізацію жодним чином не призведе до реальної деолігархізації суспільства. Для цього потрібно було б ліквідувати причини виникнення олігархів. А це передбачає радикальну зміну політичної та економічної системи України. Натомість закон робить лише спробу обмежити діяльність олігархів, але не усунути причини, через які відбулася неймовірна концентрація багатства в руках купки людей та захоплення ними політичної влади в країні. Наївною виглядає точка зору, що олігархи можуть перетворитися просто на крупних бізнесменів, які не будуть впливати на владу в країні. Без контролю над владою, без доступу до державних фінансів та замовлень, без лобіювання потрібних йому законів, крупний бізнес існувати не зможе. Він не хоче задовольнятися звичайним прибутком, він прагне отримувати надприбутки, а це не можливо без монопольного становища та використання державних ресурсів. Тому закон жодним чином не обмежить владу олігархів. Проте він може стати інструментом для боротьби з окремими особами. Цей інструмент будуть використовувати одні олігархи для боротьби з іншими олігархами. Критерії для віднесення тієї чи іншої особи до олігархів досить нечіткі, їх можна легко обходити. ЗМІ та бізнес можна оформити на підставних осіб. Довести участь тієї чи іншої особи в житті країни теж буде складно. Більшість олігархів не є депутатами та не обіймають державні посади. Фінансування політичних партій чи політиків здебільшого здійснюється готівкою через підставних осіб. Тому вплив на владу олігархів довести буде дуже важко. В обхід правової системи визначати, хто олігарх, а хто ні буде РНБО. Тому рішення про включення в список олігархів буде суб'єктивним. Влада ж керуватиметься не законодавством, а політичною доцільністю та особистими стосунками з бізнесменами», – зауважив Олександр Хмелевський.

Оксана ДУДАР

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: