Бернард Меретин: творець будівель, без яких неможливо уявити Львів

1280px-StGeorgeCathedral_Lviv
Собор Святого Юра. Фото з Вікіпедії.

Бернард Меретин – архітектор епохи пізнього бароко та рококо німецького походження. Працював на західноукраїнських землях

Ранній етап життя Бернарда Меретина залишається фактично невідомим сучасним дослідникам. Відомо, що близько 1738 року він з’являється у Львові. Бернард ніколи не належав до львівського цеху будівничих. Попри конфлікти з львівським цехом та судові процеси, матеріали яких дозволили встановити його авторство цілої низки будівель, Меретин, як вважається, активно залучав до робіт за межами Львова львівських будівничих.

Першим великим замовленням Меретина була перебудова парафіяльного костелу в Наварії на новий тринавний храм. Реконструкція здійснювалася коштом судді перемиського Мартина Венявского.

На початках Меретин перебував під протекцією Карло Ґарані, чий палац і кам’яницю у Львові він перебудовував. Після цього він виконував невеликі роботи в резиденції Марії Софії Чорторийської. Ще однією схожою роботою у цей час була перебудова овальної каплиці і прилеглої частини монастиря кармеліток, яку Меретин розпочав у 1743 році.

Але найбільшим патроном будівничого став магнат і меценат Микола Василь Потоцький, за підтримки і на замовлення якого Меретин створив свої найкращі споруди. Над багатьма з них він працював із ще одним фаворитом Потоцького – знаковим скульптором Йоаном-Георгом Пінзелем.

Окремі дані свідчать, що 1742 року архітектор проживав при монастирі кармеліток взутих, перебудовуючи монастирський костел. 1757 року він поселився у кам’яниці Генсьоровській.

Він керував перебудовою монастиря місіонерів при колишній вірменській церкві Святого Хреста у Львові у 1744 році. Після пожежі 1748 року за проєктом Меретина було відновлено костел монастиря тринітаріїв, який знаходився на сучасній вулиці Краківській.

До його творінь також належить перебудова костелу монастиря кармеліток взутих у Львові протягом 1743-1759 років. Змінено фасад та форму головного купола. Як уже було зазначено, 1742 pоку Меретин навіть мешкав при цьому монастирі. Сьогодні це приміщення Національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, де від проєкту Меретина майже нічого не збереглося внаслідок перебудов ХІХ століття.

Площа Ринок також зберегла на собі сліди діяльності Меретина. Фасад будинку під номером 8 та будинки № 10, 13, 30, 33, 40 та 43 були будівлями, до роботи над якими причетний Меретин.

Після пожежі у 1745 році Меретин здійснив перебудову палацу міського райці і доктора медицини Карла Ґарані. Нині будинок відомий як Палац Бесядецьких на пл. Галицькій, 10 у Львові.

З 1745 року Меретин керував спорудженням нової будівлі собору Св. Юра. Після смерті 1746 року Атанасія Шептицького, який записав для виконання робіт 116800 злотих польських, настала кількарічна перерва, яка закінчилась з номінацією Леона Шептицького, 31 березня 1750 року було відновлено контракт з Меретином. 14 лютого 1754 року Леон Шептицький підписав новий контракт. Останню фазу робіт гостро критикував французький архітектор П’єр Ріко де Тіррегайль. 3 листопада 1756 року Меретин вніс до міських актів маніфестацію, в котрій відкидав несправедливу критику. Все ж собор було завершено і завершено за його проєктом.

Бернард помер у Львові 3 або 4 січня 1759 року, залишивши по собі сина Йосифа і доньку Франциску. Протягом кількох років кредитори добивались сплати боргів архітектора від його родичів. Син і зять Меретина за борги навіть потрапили до в’язниці у 1761 році.

Підготувала Софія ДУДАР

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: