Свято Покрови Пресвятої Богородиці: історія та сьогодення. Традиції, звичаї, легенди

Не лаятися, а свататися – про свято Покрови Пресвятої Богородиці в Україні існує чимало прикмет та повір’їв. У народі вірять, що цей день визначає, якою буде зима, та навіть пророкує, хто найближчим часом може одружитися.

День Покрови Пресвятої Богородиці – це найдавніше свято на 14 жовтня. Воно вважається одним із найбільш шанованих у християнстві та має за собою досить цікаву історію. За легендою, у цей день вороги мали напасти на Константинополь, але у місто прийшла Пресвята Богородиця та вкрила усіх містян покровом свого одягу, захистивши їх від нападників. Навколо міста здійнялась така буря, що вороги навіть не змогли до нього наблизитись. Саме тому у цей день традиційно моляться про захист своєї оселі, своєї родини та рідної землі.

Традиції та звичаї на Покрову:

Християни у цей день обов’язково відвідують церкву та моляться про захист оселі, міцне здоров’я та щасливу родину. Раніше, до Покрови усі мали закінчити роботу на полях, зібрати та укласти в комори урожай та починати готуватись до зими. Ця традиція має дохристиянське коріння, її часто приписують до язичницьких обрядових звичаїв. Також цей час вважався найкращим для одружень.

Для козаків Покрова була найбільшим святом, додались і свої традиції. У цей день було притаманно обирати нового отамана, вирішувати питання щодо будівництва нової церкви за кошти козаків. Також у цей день вояки святили свою зброю.

Повстанці так само вважали обов’язковим відвідування церкви та святили у цей день свою зброю. Покрова святкується в нас не тільки як народно-релігійне, а й національне свято.

“Покрова накриває траву листям, землю – снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем”. В українських селах до сьогодні дотримуються давньої народної традиції грати весілля після Покрови. Шлюбна пора в Україні – від Покрови і до початку Пилипівки. До Покрови завершувався період сватань і приготування до весіль, який починався після Першої Пречистої.

Дівки, яким надокучило дівувати, молилися: «Свята мати Покровонько, покрий мені головоньку, хоч ганчіркою, аби не зостатися дівкою», «Мати-Покрівонько, покрий Матір сиру Землю і мене молоду».

А на Поділлі дівчата казали: «Свята мати, Покровонько, завинь мою головоньку, чи в шматку, чи в онучу — най ся дівкою не мучу!»

У Карпатській Україні до Покрови поверталися всі пастуші отари з полонин і завершували останню мандрівку чумаки.

Для того, щоб усі члени сім’ї були здоровими, на Покрову старша господиня брала вишитого рушника, що був над іконою Богородиці, і розвішувала його над вхідними дверима.

В народі збереглося повір’я, що у Пресвятої Діви є опікун Покров, якого просили: “Батеньку Покров, накрий нашу хату теплом, а господаря – добром”.

Народні прикмети:

• Яка погода на Покрову, такою буде і зима.
• Якщо лист з берези та дуба на Покрову впаде чисто – до легкого року, а нечисто – до суворої зими.
• Якщо у вишні листя опаде до 14 жовтня – зима буде тепла, якщо ж вишня зелена – зима буде люта.
• Якщо до цього дня не спадає з вишень листя – на теплу зиму, а звільниться – на сувору.
• Зранку вітер з півдня, а по обіді із півночі – початок зими буде теплим, але згодом похолодніє.
• Якщо вітер з півдня низовий – зима буде теплою, з півночі горішний – холодною, із заходу – сніжною; коли ж протягом дня вітер змінюватиме напрямок, то і зима буде нестійкою.
• Якщо в цей день сніг не покрив землю – не покриє в листопаді та грудні.
• На Покрову вітер – весна буде вітряна.
• Відліт журавлів до Покрови – на ранню зиму.
• Якщо на Покрову сніг – буде багато весіль.
• Хто сіє по Покрові, не має дати що корові.
• На Покрову віє вітер з півночі – зима буде холодна і з великими снігами, з півдня – буде тепла зима.
• Якщо на Покрову випав сніг, то буде він і в Дмитрів день (8 листопада).
• Відліт журавлів до 14 жовтня – бути ранній зимі.
• Білка до Покрови змінить шубку – зима буде добра.

Джерело: Всвіті