У Львові відбулося Квадрієнале сценографії: Еволюція через революцію

8-10 жовтня вдруге у Львові відбувся Фестиваль Сценографії: різнобарвні простори, перформанси, незвичні лекторії, ексклюзивні колоритні костюми і вистави, які затамовують подих від емоцій та акторської гри. Українські і міжнародні сценографи і художники із костюмів привідкрили таємниці створення вистави.

Усе почалося у 2016му, коли Юлія Глушко та Олег Онещак створили ГО «Дитячий центр сучасного мистецтва «АГОВ», а згодом ініціатива реорганізувалася у галерею, зокрема і завдяки сценографом Олені й Богданові Поліщукам. А через два роки стартував перший в Україні Фестиваль сценографії, ставши наразі єдиним. 2018-го став першим в Україні такого роду заходом. 11 подій, 25 авторів та 4 театральні групи: виставки українських і світових сценографів, художників, альтернативні покази художників костюмів. Ще через рік Україна уже брала участь у Празькому квадрієнале сценографії – наймасштабнішому заході в цій царині. А у 2020-му Львівська галерея сценографії взяла участь ще й у Тбіліському бієнале сценографії.

Фото: Любов Чорненька.

Минулого тижня квадрієнале сценографії в Україні відгомоніло на трьох локаціях міста 8-10 жовтня 2021 року: LEM Station, Палац Графів Потоцьких та Галерея сценографії. Центральна тема фестивалю цього року: український театральний костюм від початку 20 ст. до сьогодні (головна експозиція - у палаці Графів Потоцьких - присвячена історії українського театрального костюму 20-21 століть: костюми Олександра Екстера, Вадима Меллера, Василя Кричевського, Анатоля Петрицького, Федора Нірода та Євгена Лисика).

«Ми хотіли продемонструвати, що театральний костюм — це окреме самодостатнє мистецтво, в якому є свої художники, автори. І ще, йому вже близько 100 років. І це ж не тільки ті костюми, які носили актори на сцені, а й власне їхні ескізи», — розповідає художник із костюмів, сценограф і співорганізатор Фестивалю Богдан Поліщук.

Урочисте відкриття фестивалю відбулося п'ятницю в LEM Station із показом театральних костюмів (Алії Меженіної-Байтенової, Інесси Кульчицької, Анни Іпатьєвої) та музичним перформансом. А тоді гостей і учасників чекав смачний плов та гарячий глінтвейн. Наступними днями тут тривали лекції, майстер-класи і експонувалися роботи сценографів.

Тим часом, у Галереї сценографії тривала виставка, присвячена родині Ніродів. До речі, її можна оглянути до 23 жовтня. У Галереї до 23 жовтня можна побачити роботи 10 митців з цієї родини: такі різні, але які так перегукуються між собою по духу й атмосфері. Тут - і родинні архіви, і сучасні роботи.

«Цим квадрієнале ми хочемо розповісти, що таке сценографія і хто її робить. Довести, що її не актори з режисерами придумують, хоча також можуть долучатися, це — робота сценографа, який часто залишається в тіні», - розповідає про ідею фестивалю один із його організаторів, актор Театру Леся Курбаса Олег Онещак.

«Тема «Еволюція через революцію» — не просто так. Цим ми говоримо, заради чого ми робимо революцію? За якесь своє місце й ідентичність. За це ми боремося і на фронті, і у мистецтві», — впевнений Богдан Поліщук.

Фото: Любов Чорненька.