Міністр юстиції розповів, як проходив судовий процес у справі «скіфського золота»

Для підтвердження своїх доводів у справі про «скіфське золото» Україна залучала висновки міжнародних експертів.

Про це розповів міністр юстиції України Денис Малюська у Фейсбуці, повідомляє Укрінформ.

Він поінформував про юридичні деталі судового процесу в справі про «скіфське золото».

Зокрема нагадав, що між Музеєм Алларда Пірсона та низкою музеїв, розташованих на території Автономної Республіки Крим, були укладені договори на експонування на виставці державної частини Музейного фонду України (так званого «скіфського золота»).

«У зв’язку з окупацією АРК та претензіями з боку кримських музеїв керівництво Музею Алларда Пірсона відмовилось повертати Україні експонати виставки, які були вивезені з України на підставі вищезазначених договорів, до моменту винесення компетентним судом відповідного рішення», - зазначив міністр.

Він додав, що у судовому процесі в Нідерландах Україна з 2015 року, а з 2016 року за клопотанням України на музейні експонати було накладено арешт. 14 грудня 2016 року Окружний суд м. Амстердама оголосив рішення про повернення колекції до Києва, а в серпні 2017 року «музеї» подали апеляційну скаргу.

«Їх позиція: згідно з положеннями договорів Музей Алларда Пірсона взяв на себе зобов’язання повернути колекцію Музеям, а держава Україна це схвалила; «зміна політичного курсу» не має значення для спору; держава Україна не є власником трьох з чотирьох музеїв, що є учасниками провадження; АРК є («принаймні була») автономією у складі України зі спеціальним конституційно-правовим статусом, яка може бути суб’єктом права власності, може володіти цінностями; право оперативного управління, яке засновником було передано кримським музеям, не було припинено (по-перше, через відсутність повноважень його припиняти, адже Україна не є власником, по-друге, через порушення процедури) право оперативного управління захищається на рівні права власності; «принцип єдності музейної колекції», - розповів міністр юстиції.

За його словами, позиція України грунтувалась на положеннях Конвенції ЮНЕСКО та національного законодавства про музеї і музейну справу та регулювання права власності (і оперативного управління), а також - на наказі Мінкульту, яким останній передав цінності на постійне зберігання Національному музею історії України

«І Конвенція ЮНЕСКО, і специфіка вітчизняного «оперативного управління» амстердамським суддям зрозумілою була, м’яко кажучи, не дуже, тому довелося підтверджувати свої доводи численними висновками експертів», - пояснив Малюська.

Зокрема, зауважив він, ідеться про експертний висновок професора Анатолія Довгерта щодо деяких питань речового та зобов’язального права України; висновок професора Патріка О’Кіфа, щодо можливості застосування до спірних правовідносин Конвенції ЮНЕСКО про заходи, спрямовані на заборону та запобігання незаконному ввезенню, вивезенню та передачі права власності на культурні цінності 1970 року; експертний висновок професора Франческо Франчіоні стосовно питань застосування Конвенції ЮНЕСКО; експертний висновок професора Ніко Шрейвера з питань міжнародного публічного права, які мають значення для розгляду справи; експертний висновок Вільяма Батлера на підтвердження аргументу про те, що держава Україна є власником музейних предметів державної частини Музейного фонду України; експертний висновок Міжнародного правового інституту (Internationaal Juridisch Instituut), предметом якого було встановлення екстериторіальної дії та правових наслідків наказу Міністерства культури України; експертний висновок пана Яна Клаберса (професор Гельсінкського університету) та експертний висновок пана Жеруна Хоруса (ексвіцепрезидент Апеляційного суду Амстердама).

Таким чином, зауважив Малюська, 16 липня 2019 Апеляційний суд Амстердама виніс ухвалу, якою визнав, що положення Конвенції ЮНЕСКО не підлягають застосуванню.

«Натомість для вирішення питання про те, куди має повернутися колекція, має застосуватися українське право. Ще десь рік (з 2019 по 2020) ми намагалися відвести суддю Ораньє (це окрема весела і довга історія), що нарешті вдалося. Трохи інших процедурних воєн і - (вуаля), є рішення апеляції на користь України», - підсумував міністр.

Водночас у коментарях під своїм постом міністр зазначив, що ухвалене рішення може бути оскаржене упродовж 3 місяців.