Відмова від пільгових тарифів на газ для населення: чого очікувати від меморандуму з МВФ

газ
Фото з відкритих джерел, ілюстративне

Україна пообіцяла МВФ відмовитися від пільгових тарифів на газ, електрику, опалення і гарячу воду для населення. 

Україна пообіцяла МВФ відмовитися від пільгових тарифів на газ, електрику, опалення і гарячу воду для населення.

Чого і коли очікувати українцям, ІА Дивись.info розпитала в експертів.

Україна пообіцяла МВФ відмовитися від обмеження цін на газ, тепло і гарячу воду. Це означає, що вже з травня тарифи за річними контрактами для населення можуть зрости, цей текст меморандуму є у розпорядженні РБК-Україна.

Крім того, з весни до 50% газу «Укргазвидобування» має продаватися не «Нафтогазу», а через біржу. Дмитрові Фірташу доведеться провести анбандлінг своїх компаній, відмовившись або від облгазів, або від газзбутів.

Та спершу трохи контексту.

«Уже з попередньої інформації щодо меморандуму випливає, що матимемо нові зміни в формуванні ціни на газ (а отже, на тепло й гарячу воду), починаючи з травня наступного року. В Україні з ціною на газ склалася «гібридна ситуація». Де-юре в Україні з літа 2020 року запрацював ринок. Так, з 1 серпня минулого року в Україні відкрився «вільний» ринок газу – для побутових споживачів були скасовані Public Service Obligations (PSO, ПСО) — спеціальні зобов’язання НАК «Нафтогаз України» з продажу газу для потреб населення, за якими ціну на газ встановлює уряд. По суті, ціна на газ мала би формуватися, виходячи з середньозваженої вартості імпортного газу на нідерландському хабі TTF», – розповідає Олег Тітамир, президент ГО «Українська організація захисту споживачів послуг».

Але тричі протягом останнього року – через стрімке здорожчання газу в Європейському Союзі – уряд скасовував своє ж рішення, повертаючися, по суті, до державного регулювання ціни. Це було на початку нинішнього року, коли ціна на постачання газу була обмежена на максимальному рівні 6,99 грн за кубометр, а на розподіл газу – до 1,79 грн/куб м. Згодом, у травні – впровадження річного тарифу на газ, який не повинен мінятися впродовж року.

«І нарешті – жовтневий меморандум уряду з місцевою владою про встановлення фіксованого тарифу на газ (а по суті, його обмеження) – 7,99 грн/куб. м для побутових споживачів, 7,42 грн/куб. м – для теплокомуненерго і 13,65 грн./куб. м для бюджетної сфери. З одного боку, цей крок виправданий, адже на тлі газового шантажу Європейського Союзу з боку Росії, критично низьких обсягів газу в газосховищах країн ЄС відбулося карколомне зростання вартості газових ф’ючерсів в Європі, яка в жовтні перевищила 1000 доларів за тисячу кубометрів. Звісно, українці об’єктивно не змогли би платити за ринковими цінами за газ, опалення й гарячу воду за надвисокими тарифами, на тлі цього була реальна загроза масових соціальних протестів», – говорить експерт.

З іншого боку, вважає Олег Тітамир, втручання уряду в газові тарифи є антиринковою практикою, що, звісно, вельми не сподобалася МВФ як кредитору України.

Звідси – новий «компромісний» меморандум з українським урядом, який безпосередньо стосується порядку формування ціни на газ для побутових споживачів. Його суть – щоб отримати черговий транш від Фонду, Україна повинна відмовитися від держрегулювання ціни на газ, а отже – тепла і гарячої води.

Що буде із цінами за газ

Наш співрозмовник каже, що поки не зрозуміло, чи збережуть практику річного тарифу, який мають пропонувати споживачам газзбути.

«На мою думку, якщо річні контракти й залишаться, то вони все одно будуть орієнтуватися на біржові ціни в ЄС, можливо, будуть на 10-30% меншими, тобто газ все одно здорожчає. Не виключаю також, що буде прописаний якийсь механізм щоквартальної індексації річного тарифу», – каже фахівець.

Та водночас додає, що, згідно із логікою вищеназваного меморандуму із МВФ, річні тарифи на газ взагалі протирічать ринковій практиці, отже, уряд, вочевидь, повинен буде скасувати цю «адміністративну» вимогу до гравців ринку. Є дані, що всі ці аспекти лише почали розробляти в уряді. Тобто наразі має бути оприлюднений офіційний текст меморандуму, а далі – відповідна постанова Кабміну, з якої будуть відомі наріжні деталі.

Щодо продажу 50% газу «Укргазвидобування» на біржі, то сьогодні всі 100% обсягу газу вітчизняного видобутку викуповує «Нафтогаз», який потім продає газзбутам і теплокомуненерго, забезпечуючи пільгову ціну.

«Власне, це є викривлена, з точки зору ринкової логіки, схема, коли є державний монополіст, що має преференцію на закупівлю газу вітчизняного видобутку, а є контрагенти, які від нього залежать. А є ще уряд, який може диктувати ринку ціни», - вважає Тітамир.

Енергетична експертка Марія Яковлєва каже, що в кожному меморандумі з МВФ українська влада пише, що створила вільні, конкурентні ринки. А якщо це зроблено, то потрібно знімати всі цінові обмеження на енергоносії, сам ринок їх повинен відрегулювати.

«Це приклад нормальної логіки, але наша реальність зовсім інша. На наших енергетичних ринках так і залишилися величезні монополії, які своїм існуванням не дали жодного шансу для народження вільного, конкурентного ринку.  А монополія завжди ненажерна, їй завжди буде мало, за відсутності конкуренції монополіст буде самостійно вирішувати які ціни встановлювати. І щось мені підказує, що вони не будуть низькими», – пояснює ІА Дивись.info фахівчиня.

З її слів, держава повинна і могла докорінно змінити цю ситуацію – усунути монополію через внесення змін в антимонопольне законодавство, де встановити обмеження присутності одного учасника до 5-10% від загального обсягу ринку (з жорстким контролем афільованим осіб), чіткого визначивши присутність виключно на одному ринку або видобування, або транспортування, або постачання.

Цим мала б займатись, каже Марія Яковлєва, законодавча гілка влади, проте успішно все зійшло нанівець. Якщо парламент, уряд, президент згуртуються і дійсно внесуть такі зміни в антимонопольне законодавство, тоді ми всі дуже швидко зможемо забути ці назви компаній-монополістів і прізвища олігархів. Вони просто щезнуть з наших теренів, і нарешті народиться вільний ринок. Поки існує монополія, ціна завжди буде залежить від політичної кон’юнктури

«Сьогодні Нафтогаз України «декларує» неймовірну турботу про соціальний захист населення від галопуючого зростання ціни на природний газ, а завтра він піде до суду і відсудить компенсацію збитків, як це вже було 2017 року, коли Нафтогаз відсудив у Держбюджету 156 млрд грн компенсації за низькі ціни на газ для населення», – вважає наша співрозмовиця.

Згідно з меморандумом, формування ціни на газ нібито змінюється кардинально. З 13 млрд кубометрів газу, що на рік добувається «Укргазвидобуванням», половина використовується для потреб комунального сектору. І буцімто ціну цього газу визначатимуть не за котируванням газових ф’ючерсів на європейських хабах TTF і NCG, а згідно з цінами, що «вільно» формуються на торгах на національній газовій біржі (яка має власний кліринговий центр) з травня 2022 року.

А з 2024 року, пояснює Олег Тітамир, «Укргазвидобування» нібито продаватиме на біржі всі 100% видобутого газу.

«Проте є всі підстави прогнозувати, що біржова «національна» ціна все одно буде орієнтуватися на європейські хабові ціни. Наприклад, якщо ж на європейському ринку з певних причин виникне дефіцит газу, то українська біржова ціна стрімко злетить вгору.

Такими причинами, пояснює експерт, є новий спурт газової війни з боку Росії чи критичне зниження обсягів національного газовидобування.

«До того ж, національного газу бракує, щоби повністю перекрити всі потреби, зокрема й промислових споживачів: Україна щорічно споживає близько 30 млрд куб. м газу. І лише близько половини цієї потреби здатна покрити держкомпанія «Укргазвидобування». Тож наша держава щорічно імпортує близько 10-15 млрд кубометрів газу. Тому лише наївний може вважати, що європейські ціни не впливатимуть на формування ціни на газ в Україні», – розповідає президент «Української організації захисту споживачів послуг».

Іще один важливий аспект: підписуючи новий меморандум з МВФ, в уряді, вочевидь, традиційно розраховують на те, що навесні ціна на газ на європейських хабах впаде до 300-400 доларів за тисячу кубометрів, а влітку – може ще нижче.

Принаймі це підтверджує джерело РБК-Україна.

«У Кабміні офіційно не коментують зміст меморандуму. У той час як не під запис один з чиновників, знайомий з досягнутими домовленостями, розповів, що при підготовці документа виходили з того, що навесні імпортна ціна газу істотно знизиться, а тому зростання тарифів в Україні вдасться уникнути», — пише видання 9 листопада.

Якщо зважати на практику нинішнього року, говорить Олег Тітамир, це хибний розрахунок.

«Навіщо продавати 50% природного газу видобутку «Укргазвидобування»
на біржі, коли відповідних покупців немає. Навіщо одному монополісту біржа? Держава постійно наділяє його неконкурентними перевагами. На сьомому році існування закону «Про ринок природного газу» МВФ доштовхав українську владу до відокремлення діяльності розподілу від постачання. Тільки необхідно пам‘ятати, що це буде стосуватися не тільки облгазів Фірташа, а і Нафтогаз України, який через підконтрольні облгази постачальні компанії так само поєднує діяльність з розподілу та постачання природного газу», – додає Марія Яковлєва.

На питання, якою ж може бути ціна для населення, експертка відповідає: «Зверніть увагу на те, що робить монополія Газпрому в ЄС , так само може зробити і наша монополія. Їй сьогодні нічого не заважає: яку ціну захоче таку і намалює».

Та є інший сценарій

«Оскільки ж Україна так чи інакше залежатиме від європейських цін на газ, можна спрогнозувати, що з нинішніх 827 доларів за газ (зниження ціни на тлі збільшення Росією обсягів поставок газу в ЄС, зокрема в Словаччину), восени наступного року якщо й відбудеться зниження, то не таке вже й значне. А відтак, згідно з нинішнім меморандумом із МВФ, біржова ціна в Україні восени-влітку (якщо не станеться чогось екстраординарного) цілком може коливатися довкола 15-20 грн за кубометр, а це в 2-2,5 рази дорожче, ніж нинішня фіксована ціна для побутових споживачів і для теплокомуенерго», – каже він.

Водночас ціна на газ є однією з головних складових собівартості тепла і гарячої води, що виробляють підприємства теплокомуненерго (ТКЕ) і становить в собівартості 60-80% (в залежності від підприємства і стану його виробничих потужностей та мереж). Відповідно, вільне біржове ціноутворення і ймовірно високі європейські ціни можуть потягнути за собою зростання тарифів на тепло і гарячу воду на 40-70%, вважає експерт.

З його слів,  трирічні контракти на постачання газу між «Нафтогаз Трейдингом» (дочірня компанія «Нафтогазу») і підприємствами ТКЕ і ОСББ передбачають фіксовану ціну на газ в 7,42 грн/куб. м з ПДВ (без врахування тарифу оператора ГТС) лише протягом першого року – до 31 травня 2022 року, а далі – ціна може коригуватися, і, найімовірніше, це буде відбуватися з урахування ринкових, спотових цін на газ.

«Така незахищеність держави, підприємств ЖК-сектору й споживачів від коливань ціни на газ спричинена, на мою думку, тим, що влада не має достатньої політичної волі для реалізації системних реформ в ЖК та енергетичній галузі», - вважає наш співрозмовник.

І називає, що це означатиме у майбутньому:

  • ціна на газ протягом кількох найближчих років має «покриватися» державою із коригуванням до реального прожиткового мінімуму й мінімальної зарплати;
  • протягом цього часу потрібно вкласти максимум коштів у вітчизняний газовидобуток і в стратегічну державну програму з енергозбереження та енергоефективності;
  • влада повинна створити сприятливе регуляторне середовище для залучення приватних інвестицій в ЖК і нафтогазову галузь, відповідно, розробивши стимулюючі закони й нормативно-правову базу;
  • створити єдину державну систему моніторингу виробництва, постачання і споживання ЖК-ресурсів (ЄДСМ), забезпечивши дизайн реального, а не віртуального енергетичного балансу держави.

«Це б дало змогу визначити, де ми реально розбазарюємо ресурси (зношені комунікації, корупційні схеми тощо), і створити ефективні інструменти для запобігання цих багатомільярдних втрат, що могло б реально зменшити ЖК-тарифи», - каже Олег Тітамир.

Якщо ціни на газ не знизяться, його закачування на наступний опалювальний сезон обійдеться значно дорожче. І якщо тарифи не підвищити, відповідно, доведеться компенсувати нестачу грошей за рахунок дотацій з державного та місцевих бюджетів.

Але МВФ, за інформацією того ж РБК, на такий варіант погодився.

Мар’яна КОВАЛЕНКО

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: