дивись.info

«Хай у нас не стає менше цієї краси»: як у Львові рятують один з найбільших вітражів міста

«Хай у нас не стає менше цієї краси»: як у Львові рятують один з найбільших вітражів міста
фото: фб Галини Коваліско

На вулиці Франка зберігся один з найбільших вітражів Львова, який створили на початку ХХ століття. Реставраторка Марія Шумська-Барвінок та її подруга Галина Коваліско вирішили за пожертви небайдужих громадян відреставрувати його.

ІА Дивись.info поспілкувалась з Галиною Коваліско про те, як виникла ідея рятувати вітражі, як проводили тендер на реставрацію та як проходить збір коштів.

«Власне, вітражі рятувати буде Марія, бо вона дипломований реставратор, а я займаюсь тим, щоби знайти на це гроші. Хочу краплиночку кольору принести в наш Львів. Хочу, щоб у нас не ставало менше цієї краси! Рятувати будемо вітражі, які лишилися в старих житлових будинках, бо якщо реставрацію вітража в церкві чи адмінбудівлі ще хтось може профінансувати, то в старих центрових будинках ситуація з ними вкрай сумна і безнадійна.

У Львові є багато вітражів у житлових будинках, але щороку їх стає дедалі менше. Отак заходиш в будинок, де ще рік тому був чарівний калейдоскоп, а його вже нема. Просто нема. Вітражі зникають, нищаться, розвалюються, їх демонтують і ставлять склопакет.  І від цьоого дуже сумно і боляче тим, для кого вітражі є особливим витвором мистецтва. Отак і виникла ідея їх рятувати, наскільки це в наших силах», – розповідає пані Галина.

Жінка наголошує, що кількість старовинних вітражів у нашому місці щороку зменшується.

«Таких житлових будинків є десь 100-150. В 90-их роках їх перелік робив історик та  мистецтвознавець Павло Ґранкін. Проте минули роки, і цей список вже давно не актуальний.Ці дивовижні витвори мистецтва зникають щороку, тож у нас дуже мало часу», – продовжує співрозмовниця.

«Проблема охорони і реставрації вцілілих [вітражів] стає дедалі актуальнішою. При існуючих темпах їх знищення (а часом і викрадання) сумнівно, що їх побачать наші внуки».

Павло Ґранкін “Будуємо інакше”, 1999

Жінки вирішили провести  «тендер», за критеріями якого обрали перший вітраж, що реставруватимуть.

«Отож, для нашого проєкту ми провели тендер і обрали переможця. У ньому брати участь п’ять вітражів: вул. Мушака, 50; вул. Горської, 5; вул. Тарнавського, 72; вул. Грушевського, 17 та вул. Франка, 77.

Вітраж  на Мушака, 50 з конкурсу вибув і самодискваліфікувався, бо його вже нема, от зовсім нема. Ще недавно був, а вже нема.

Вітраж, що на Привокзальній (вул. Горської, 5), ми наразі відклали з огляду на місце розташування (будинок через дорогу від Привокзального базару, що додає ризиків до його цілісності). Можливо, згодом до нього ще повернемося.

Від роботи над вітражем, що на Тарнавського, 72, ми відмовились через комунікацію з сусідами. Вони не дозволяють його демонтувати і вимагають, щоби реставрація провадилася просто в них у під’їзді під їх наглядом.

Друге місце виборов вітраж на Грушевського, 17. Він знаходиться над дверима в під’їзд та незле збережений, просто замальований олійної фарбою. Можна припустити, що це заслуга жеку, який робив колись косметичний ремонт.

І наш фаворит – вітраж на Франка, 77, виконаний на початку ХХ ст. Найімовірніше, що відразу в комплексі із будівлею. Знаходиться на останньому поверсі сходової клітки. Він один з дуже небагатьох великих вітражів у житловому будинку, що збереглися до цього часу. Орнамент – геометричний поділ із рослинними гірляндами. В центрі солярний знак (власне цей коловорот і є його особливістю, оскільки не так вже й часто зустрічається). Сигнатури з майстерні походження не збереглося, оскільки вона була на найнижчому фрагменті, який втрачений. Проте з дуже великою ймовірністю можна стверджувати, що походить цей вітраж з краківської майстерні вітражів та мозаїки С.Ґ. Желенського.  Він великий – приблизно 1,5 м на 5 м», – розповідає пані Галина.

На жаль, збір коштів на реставрацію вітражу просувається дуже повільно.

«Реставрація цього вітражу коштуватиме приблизно 90 тисяч гривень. Ціна включає всі реставраційні та монтажні роботи, матеріали, а також реконструкцію втраченого фрагменту. Термін виконання – приблизно два місяці з дня збору коштів. Наразі збір коштів йде вкрай повільно. Зібрано лише неповних 8% від потрібної суми. Збираємо кошти методом громадського фінансування. Фінансування громадою — це співпраця людей, які добровільно об’єднують свої гроші чи інші ресурси разом, як правило, через інтернет, аби підтримати зусилля інших людей або організацій», – каже Галина Коваліско.

Жінка  дуже сподівається, що кошти таки вдасться зібрати. Якщо ж збереться неповна сума, то у роботу візьмуть якийсь менший вітраж, наприклад, той, що на Грушевського, 17.

Також пані Галина зазначає, що своєї черги у Львові чекають ще багато інших вітражів.

«Давайте почнемо з одного і подивимося, як піде справа. Але без участі громади у нас точно нічого не вийде. Тож долучайтеся», – резюмувала співрозмовниця.

Долучитися та стежити за  динамікою збору коштів можна на сторінці Halia Kovalisko у соціальній мережі Facebook.

Гроші можна переказати  на картку моно банку: 5375411502131233.

У коментарі, будь ласка, вказуйте «благодійна пожертва на реставрацію вітражу».

Будь-яка сума є вагома і докладається до цього красивого діла.

Анастасія БЕДРІЙ

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.