дивись.info

Операція реструктуризація: навіщо в Луцьку об’єднали «первинку» і «вторинку»

Операція реструктуризація: навіщо в Луцьку об’єднали «первинку» і «вторинку»
Луцьке ТМО

Нова медична структура запрацювала у Луцькій територіальній громаді наприкінці літа. Кілька закладів охорони здоров’я різної ланки реорганізували у Луцьке територіальне медичне об’єднання (ТМО).

Одразу після його створення частина медичної спільноти стала говорити про те, що реструктуризація – ні що інше, як метод зосередити кілька різних фінансових потоків в одній юридичній особі.

Як нині працює Луцьке територіальне медичне об’єднання, що спонукало до реорганізації закладів охорони здоров’я, яких результатів вдалося досягти за перші місяці роботи, а також чи не є реструктуризації медзакладів своєрідним перекручуванням реформи охорони здоров’я, розбиралися журналісти видання Район.Медицина.

Реструктуризація зробить медичні послуги зрозумілішими для пацієнта
Наприкінці літа Луцька міська клінічна лікарня змінила назву та статут, «поглинувши» КП «Луцький центр первинної медичної допомоги», КП «Луцький центр первинної медичної допомоги № 1», КП «Луцький центр первинної медичної допомоги №2», КП «Луцький центр первинної медичної допомоги № 3». Як окремі юридичні особи ці заклади повністю перестали існувати 6 вересня.

Вперше про реорганізацію медичних установ Луцької територіальної громади заговорили 20 квітня під час засідання госпітальної ради. Тоді, зокрема, йшлося про те, що після укрупнення районів в новоутворених адмінодиницях функціонує декілька лікарень, які виконують однакові функції.

Аби підвищити конкурентоздатність міських медичних закладів перед обласними, у Луцьку взялися створювати ТМО. Новостворена організація також мала б спростити систему надання медичних послуг, зробити їх доступнішими та зрозумілішими для пацієнтів.

В управлінні охорони здоров’я Луцької міської ради кажуть, що ідея об’єднати кілька медичних установ різної ланки в одну організацію виникла після того, як проаналізували роботу «підшефних» медустанов з 4 квітня 2020 по 4 квітня 2021 року. Протягом цього періоду заклади охорони здоров’я вже працювали в умовах реформи та отримували фінансування від Національної служби здоров’я України за програмою медичних гарантій.

У відомстві додають, що проведений аналіз показав, що питання оперативної взаємодії на різних рівнях надання медичної допомоги залишалося неврегульованим. Тож аби створити єдиний медичний простір, і щоб лікарі мали повний доступ до інформації про стан здоров’я пацієнта, й вирішили реорганізувати центри первинної медичної допомоги Луцької територіальної громади. Тобто, первинну і вторинну ланку медичної допомоги дорослим реструктуризували в територіальне медичне об’єднання.

«Створення ТМО мало на меті консолідацію всіх ресурсів, зокрема фінансових та кадрових, задля ефективного функціонування комунальної галузі охорони здоров’я в цілому, це дасть змогу підсилювати необхідні напрямки роботи», – каже головний медик Луцька Володимир Лотвін.

Володимир Лотвін

Натомість у Луцькому ТМО повідомляють, що всіх працівників, що безпосередньо залучені у наданні первинної медичної допомоги, за їх згодою, перевели до медичного об’єднання.

Запевняють, що під час об’єднання закладів збоїв у наданні медичної допомоги населенню не було. Всі амбулаторії загальної практики – сімейної медицини працюють згідно зі встановленими графіками.

Майже весь дохід ТМО – фінансування Нацслужби здоров’я. Новостворена організація уклала договір із НСЗУ на надання первинної медичної допомоги, а декларації пацієнтів із сімейними лікарями було перенесено.

Наразі у складі медичного об’єднання функціонує тимчасовий інфекційний стаціонар на 162 ліжка для пацієнтів із коронавірусом. Тут працює 16-зрізовий комп’ютерний томограф, на якому за направленням сімейних лікарів безкоштовно обстежують людей з підозрою на COVID-19.

«Ведуться планові роботи з оновлення матеріально-технічної бази. Встановили додаткові персональні комп’ютери та принтери на робочих місцях. Провели швидкісний інтернет в амбулаторії на вулицях Стефаника, 3а, Наливайка, 6, Привокзальна, 13. У консультативно-діагностичному центрі на Відродження, 13 встановили новий флюорограф. Купили два автомобілі для сімейних лікарів, наразі триває тендер на покупку ще одного. У кабінетах прийому сімейних лікарів встановили диспенсери для антисептиків та дозатори для миючих засобів», – розповідає про перші результати існування ТМО його керівниця Лариса Духневич.

Лариса Духневич

До здобутків медичного об’єднання керівництво організації зараховує й покупку для лабораторії консультативно-діагностичного центру гематологічного аналізатора для визначення глікованого гемоглобіну. А також ремонт реєстратури та покрівлі в закладі на Відродження, 13, ремонт покрівлі на Стефаника, 3а.

«Триває капітальний ремонт четвертого поверху в медичному закладі на Волі, 66а. Тут же завершуємо встановлення ліфтів у одному з корпусів. Організували роботу Call-центру лікарні – оператори записують на прийом до лікарів консультативно-діагностичного центру та Центру первинної медико-санітарної допомоги», – продовжують у ТМО.

Щодо фінансування медустанови,  то левову частку доходу ТМО отримує за Програмою медичних гарантій, укладеними з НСЗУ договорами на 2021 рік, – 90,8% фінансування. 3,9% – бюджетне фінансування, 4,3% від загальної суми заробляють на наданні платних медичних послуг населенню, 1% становлять орендна плата та інші доходи.

«Тарифи на медичні послуги не покривають їх собівартості. Наразі не оприлюднена калькуляція тарифів на медпослуги: які складові вона містить, який відсоток заробітної плати в них, скільки передбачено на медикаменти та витратні матеріали, харчування, прання білизни, стерилізацію і дезінфекцію. Фінансування від Нацслужби здоров’я відбувається із періодичними затримками», – додає керівництво Луцького ТМО.

У медичному об’єднанні запевняють, що жодних скарг від пацієнтів, пов’язаних із роботою реорганізованої структури, до них не надходило.

«Актуальним залишається питання відпрацювання взаємодії всіх ланок надання медичної допомоги, аби дотримуватися етапності у лікуванні пацієнтів, ремонт приміщень амбулаторій та Центру первинної медико-санітарної допомоги, введення в експлуатацію відділення невідкладної допомоги, оновлення матеріально-технічної бази підприємства», – резюмує керівниця Луцького ТМО Лариса Духневич.

Реорганізація – ефективне менеджерське рішення

Медична юристка з Луцька Тетяна Тарасюк каже, що реорганізація закладів охорони здоров’я різних ланок в одне підприємство не суперечить чинному законодавству України.

«Реформа передбачає реорганізацію закладів охорони здоров’я в комунальні некомерційні підприємства. Об’єднання – процес, що стосується управління цих закладів. Це не порушення реформи, немає ніяких умов про об’єднання медустанов. У районах зараз теж відбувається процес об’єднання закладів. Мабуть, це має бути один керівник, один фінансовий потік. На договір з Національною службою це ніяким чином не впливає», – пояснює юристка.
Що реструктуризація закладів охорони здоров’я різної ланки в одну юридичну особу не суперечить ідеям реформи, каже й ексречник Міністерства охорони здоров’я України, колишній радник Уляни Супрун Олександр Ябчанка.

Олександр Ябчанка

«Першим кроком реформи була реформа «первинки», там, дійсно обрахували, скільки грошей потрібно на надання послуг. І ці гроші Кабмін виділив. Тому у 2018 році «первинка» по договорах із НСЗУ отримала більше грошей, аніж раніше. Що важливо, оскільки заклади стали підприємствами, вони могли розпоряджатися грішми, які отримували: купувати обладнання, підвищувати заробітні плати працівникам в залежності від кількості декларацій. Заклади почали конкурувати за пацієнтів, позбуватися непотрібних посад – запрацював ринок.

Що відбулося у 2020-2021 році на «вторинці»? НСЗУ порахувала, скільки треба грошей на 2020 рік. За цими підрахунками, вийшла сума в межах 264 мільярдів гривень. Натомість Верховна Рада України виділила 126 мільярдів гривень. У 2021 трапилася та ж сама ситуація – Уряд виділив заледве половину суми, яку запросило НСЗУ, але вже на всю реформу», – пояснює Ябчанка.

Експерт додає, що при такому фінансуванні тариф на надання послуг первинної медичної допомоги залишився незмінним.  З огляду на це, інші рівні недоотримали достатню кількість грошей.

«Тариф порахували так, що він є збитковим. На практиці це означає, що пацієнт, який приходить у заклад і йому всю допомогу мають надати безплатно, але лікарня змушена відправляти його до аптеки, інакше працюватиме собі в збиток. Заклад не може забезпечити всіх безкоштовними медикаментами та розхідними матеріалами. На «первинці» тариф є прибутковим для закладу, на інших рівнях – ні.

Якщо на «первинці» розхідних матеріалів та медикаментів практично немає, то у стаціонарній допомозі ціна розхідних матеріалів та препаратів може сягати більш ніж половини вартості послуги, а у високоспеціалізованих закладах їх доля може сягати й 90% вартості послуги», – пояснює Олександр Ябчанка.
Експерт каже, що з позиції міської влади, яка в цьому випадку є власником закладів охорони здоров’я, маючи прибуткові та збиткові активи, цілком логічним було рішення об’єднати ці підприємства в одну юридичну особу.

Читайте також:  Від томографії ока до пересадки серця: як працює Ковельське медичне об’єднання

Тобто, об’єднавшись, заклад зможе залучити більше пакетів послуг, обмінюватися досвідом, підсилювати функціонування один одного та спільно використовувати медичне обладнання. В результаті працівники отримуватимуть вищі зарплати, а пацієнти – якісніші послуги.

«З точки зору ефективного менеджменту це абсолютно правильне рішення. Воно цілком в дусі реформи. Тому що ідея реформи була така: держава платить за послугу, а громада сама вирішує, як їй господарювати в себе на місці, реорганізувати заклади в одну юрособу, чи залишити кожен окремо», – резюмує Олександр Ябчанка.
У Волинській області практика реорганізовувати заклади різної ланки медицини в одну структуру є досить поширеною. Наразі в краї функціонує Ковельське, Любомльське та Луцьке, Володимир-Волинське територіальні медичні об’єднання. Натомість в інших регіонах таких досвід поки що не надто популярний. Приміром, у сусідній Рівненщині немає жодного ТМО, така ж ситуація й на Хмельниччині.  Лише одне територіальне медичне об’єднання функціонує на Тернопільщині.

На реструктуризацію закладів охорони здоров’я різної ланки в одну структуру очікують у Львові, тут планують створити одразу три термедоб’єднання. За профілем вони поділятимуться на невідкладну, планової допомоги та акушерства і гінекології.

Додамо, що подібний досвід створення ТМО практикують й у розвинених європейських країнах. Подібні медичні організації функціонують у Німеччині та Австрії.

Марія МАРТИНЮК

Матеріал опублікований в рамках проєкту «Donbas Media Forum та міжрегіональне співробітництво для виробництва якісного контенту для Сходу України», що впроваджується за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.