дивись.info

Байден vs Путін: чого очікувати Україні від віртуальних переговорів двох президентів

Байден vs Путін: чого очікувати Україні від віртуальних переговорів двох президентів

Сьогодні має відбутися спілкування президентів США та Росії Джо Байдена та Володимира Путіна в режимі відеодзвінка. Одна з головних тем віртуальних перемовин – Україна.

Нагадаємо, США вкрай занепокоєні концентрацією російських військ поблизу кордонів з Україною. А під час зустрічі голів МЗС країн-учасників НАТО у Ризі, США надавши свої розвідувальні дані союзникам, переконали у реальності загрози російської агресії навіть ті держави, які скептично ставилися до такого сценарію.

Крім цього, Кремль і Білий дім раніше заочно обмінялися гострими заявами. У Кремлі заявили, що розширення інфраструктури НАТО на території України означатиме для Москви перетин червоних ліній. Натомість Байден заявив, що не приймає жоднмх червоних ліній і готує заходи на випадок російського вторгнення в Україну.

Експерти, вважають, що сенсацій очікувати не варто, найімовірніше, сторони домовляться законсервувати існуючу ситуацію.

«Якщо сторони, як це було в червні, в Женеві, домовляться про статус-кво, тобто не робити одна щодо іншої якихось неприйнятних речей, тоді напруга на наших кордонах може бути знята, як це було під час зустрічі в Женеві. Але підкреслю, що це буде тимчасово і частково. Тобто зняти напругу можливо, але це не гарантовано», – вважає політолог Володимир Фесенко.

Він переконаний, що гарантій від США щодо невступу України до НАТО Байден давати не буде.

«З двох причин – це не відлповідає геополітичним інтересам США. І друга причина, можливо, навіть важливіша – якщо б це відбулося, це сприйняли б як ганебну поразку і капітуляцію Байдена перед Путіним і як другий Афганістан. А у Байдена і так вистачає внутрішніх проблем, тому навіть з причин іміджевих він на це не погодиться. Тому тут ніяких сенсацій, здачі України Кремлю я не очікую. Може бути домовленість не рухати ситуацію, яка склалася станом на 2015 рік. Можливе відновлення окремого каналу переговорів, який існував раніше», – каже політолог.

На його думку, не можна виключати і негативного сценарію та подальшого загострення ситуації.

«Путін лякає війною і перевіряє реакцію Заходу. Але на відміну від 2014 року, коли була млява реакція адміністрації Обами, зараз ми бачимо досить чітку позицію. У випадку загострення ситуації Захід буде допомагати Україні зброєю і суттєвим посиленням санкційного тиску. Це буде сигнал Кремлю. Для Путіна початок війни це величезні ризики, зокрема й економічних втрат, а як ми бачили раніше, він не хоче вступати з Заходом у прямий конфлікт, бо це послабить позиції Росії та посилить її вразливість перед Китаєм», – вважає Володимир Фесенко.

Він також виключає можливість закулісної домовленості двох держав щодо України без її участі.

«Обговорювати українську тему без України можна, але домовитися без нас – ні. Як реалізувати будь-які домовленості без згоди України? Можу нагадати два приклади, коли домовлялися навіть за участю українських керівників. Один  приклад – лютий 2014 року – про вихід з політичної кризи між Януковичем і опозицією, тоді західні дипломати це підтримали. Ця домовленість провалилася відразу і залишилася порожнім папірцем. Інша показова ситуація – Мінські домовленості, які були всіма узгоджені і навіть зафіксовані в резолюції ООН. Вони не реалізовані. Тобто не можливо реалізувати те, чого суспільство не сприймає. Не треба хвилюватися, що за нас без нас домовляться. В даному випадку не очікую навіть спроби такої домовленості. Будуть обговорювати конкретні питання, але жодної сенсації – ні позитивної, ні негативної –щодо України я не очікую», – підсумував політолог.

Експерт Сергій Грабовський не очікує подальшої ескалації, внаслідок розмови двох президентів.

«Навіть без цієї розмови є багато факторів, які унеможливлюють подальшу ескалацію. Те, що ми бачили впродовж двох останніх місяців з боку Росії, виглядає як блеф. Ці війська мають більш демонстраційну функцію, ніж готуються до спецоперації проти нашої держави. Крім цього, є фактор одностайності міжнародної спільноти щодо ситуації навколо України. Ми бачили таку навіть неочікувану одностайність на саміті НАТО у Ризі. Також тональність заяв всіх лідерів від США до Ісландії є однозначною і жорсткою, яка не передбачає поступок. Певним зрізом є реакція щодо Білорусі, санкції проти якої можна розглядати як пробну кулю», – вважає Сергій Грабовський.

Володимир ГАЛЕЧИК

 

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.