Фізика чи лірика: що буде у будинку культури ЛОРТА, який переходить у власність Львова (фоторепортаж)

cz_b

У Львівській мерії підписали акти прийому-передачі будинку культури ЛОРТА, що на вулиці Патона. Будівлю, яка не використовувалася понад 10 років, передають у власність громади Львова.

Трохи історії

Приміщення будинку культури ЛОРТА не використовують із 2008 року. За цей час міська влада і низка народних депутатів неодноразово зверталися до Кабміну щодо передачі будівлі у власність міської громади.

«Ці звернення результату не дали, але у нас був механізм впливу на підприємство – щороку вони звертаються до міста з проханням списати податок на землю. За останні 5 років ми списали їм, як оборонному підприємству, близько 20 мільйонів гривень. При цьому ми весь час зверталися до них щодо передачі міській громаді цього будинку. Керівник підприємства був категорично проти, мотивуючи це тим, що трудовий колектив не підтримує передачі і цей будинок планують використовувати», – розповідає депутатка ЛМР Уляна Пак, яка  впродовж багатьох років намагається вирішити проблему закинутої будівлі.

Ще влітку минулого року вона зібрала понад 200 підписів мешканців району під зверненням щодо відновлення функціонування будинку культури.

Тим часом самому заводу ЛОРТА стало вже не до будинку культури. Через проблеми з фінансуванням, підприємство працювало в обмеженому режимі, а заборгованість із виплати зарплати працівникам досягла 8 мільйонів гривень. Водночас директор підприємства задекларував 6 мільйонів зарплати. При цьому завод вчергове звернувся до міської ради щодо списання земельного податку на таку ж суму.

«Ми зайняли принципову позицію – доки не буде вирішене питання з будинком культури, списання податку не буде. Це стало стимулом до початку переговорів з керівництвом державного концерну «Укроборонпром». В червні було досягнуто домовленості про передачу будинку у власність міста в обмін на чергове списання податку. Процедура передачі затягнулася через те, що, як виявилося, на будинок не було оформлено право власності. Зрештою це було залагоджено, натомість міська рада прийняла ухвалу про згоду на прийняття будинку у власність громади і використання його за цільовим призначенням», – розповідає Уляна Пак.

«Чорнобильска зона» у Львові

Вчора будинок культури обстежила комісія з представників виконавчої влади міста, заводу ЛОРТА та депутатів. Як переконалися перевіряючі, хоча самі приміщення перебувають у вкрай занедбаному стані, основні конструктивні елементи будівлі збереглися добре, а інженерні мережі та частина обладнання підлягають ремонту.

«Величезна глядацька зала, холи, репетиційні, дзеркальні зали – це величезний простір для розвитку. Ми бачили унікальну сцену з поворотним механізмом, там навіть є заїзд для вантажівки, щоб можна було завезти габаритні декорації. Цю сцену обов’язково треба зберегти. Потрібно максимально використати потенціал  приміщення, залучивши кошти не лише міста, але за можливості державні та грантові, а також кошти жертводавців, адже витрати будуть дуже великі. Головні проблеми – це інженерні мережі, зокрема опалення. Мабуть, було б логічно відновлювати будинок частинами. Також важливо зберегти цінні елементи декору, які там залишилися – мозаїку, люстри», – розповідає Уляна Пак.

 

Що далі

Тим часом уже точаться дискусії щодо майбутнього використання будинку культури. Як задекларував міський голова Андрій Садовий, там планують облаштувати центр науки для дітей. Втім, мешканці району хочуть, щоб поряд з цим була відновлена діяльність гуртків, які тут раніше існували.

«Зараз ми приймаємо цей об’єкт, але далі потрібно визначити стратегію його розвитку. Міський голова хотів би бачити тут щось на зразок Центру «Коперник» у Варшаві. Він мотивував це тим, що Мала академія наук фінансувала створення такого центру у Києві, відтак, є можливість залучити державні кошти. Ніхто не проти такої ідеї, але це фактично інтерактивний музей, який дитині буде цікаво відвідати лише кілька разів. Колись у цьому будинку працювали найрізноманітніші гуртки для дітей, там збереглося унікальне обладнання, яке ще можна відновити – наприклад, сцена з поворотним механізмом, велика глядацька зала. Недоцільно було б це все демонтовувати. Було б добре, якби, крім центру науки, нам вдалося відновити культурну складову, яка існувала раніше. Саме у цьому  районі немає так багато можливостей для розвитку дітей. Не всі батьки мажуть возити дітей на гуртки через ціле місто», – каже депутатка.

З ініціативи колишніх керівників творчих колективів будинку культури ЛОРТА була створена та зареєтрована електронна петиція «Про відновлення культурно-мистецької й наукової функції та інфраструктури в будинку культури ЛОРТА».

«Будинок культури ЛОРТА має виняткові у своєму призначенні елементи: унікальна сцена з поворотним кругом та величезний глядацький зал на 900 місць. Окрім того, у будинку культури було спеціальне сценічне освітлення та озвучення, оркестрова яма, паркетні зали для занять спортивними та народними танцями, балетні та інші класи для занять різними видами хореографії. У будинку культури є всі умови для розвитку сценічного, театрального, хореографічного та циркового мистецтва, а також класи музики, вокалу та хорового співу і навіть бібліотека. Окрім того, вагомою перевагою є велике за площею приміщення будівлі. Батьки не змушені бігати по всіх районах Львова, аби відвести дітей на гуртки. В будинку культури ЛОРТА можна проводити десятки мистецьких та наукових гуртків, заходів та репетиції творчих колективів», – йдеться у тексті петиції.

Уляна Пак наголошує: стратегію розвитку майбутнього закладу потрібно визначати спільно з громадою.

«Цю стратегію не може одноосібно визначати міський голова. Насамперед потрібно запитати у людей – що б вони хотіли там бачити? Свого часу тут одночасно займалися близько 3 тисячі дітей. Ми повинні залучити сюди таку кількість дітей і зараз, для цього потрібно, щоб тут були різнопланові гуртки, діяли творчі колективи. Тоді у цих стінах зростатимуть майбутні зірки – науковці, митці. Колись цей заклад називався будинком культури та техніки, тобто ці напрями в ньому поєднувалися історично. Площа у близько 5 тисяч квадратних метрів може поєднати тут науку і мистецтво – місце знайдеться усім. Хотілося б щоб цей будинок у перспективі став центром притягання для мешканців не лише Залізничного району а й усього міста», – підсумовує Уляна Пак.

Володимир ГАЛЕЧИК

Фото автора

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: