Регулювання цін на продукти: як дешева гречка може знищити бізнес 

Українським супермаркетам хочуть обмежити надбавку на продукти до 15%. Знизити ціни на популярні і водночас соціально значущі продукти харчування має на меті відповідний законопроєкт: його вже зареєстрували в Раді під номером 6374.

Згідно із документом, пропонується ввести державне регулювання цін на соціально значущі продукти через встановлення максимальної торгової націнки не менше 5% і не більше 15% від відпускної ціни виробника.

ІА Дивись.info з'ясовувала, як це вплине на українську економіку.

«Сьогодні супермаркети і увесь рітейл роблять велику націнку на продукти харчування. Зрозуміло, чим більша націнка, тим і вищі прибутки. Однак українці не оговтались ще від наслідків пандемії, і коли надмірні ціни на соціально значущі товари досягають 35-40%, то пересічному українцю важко купити собі елементарний споживчий кошик: молоко, хліб, цукор, масло, яйця тощо», – пояснює нам Яна Казьміна, експертка з АПК, стратегічна радниця комітету з аграрних питань української Асоціації бізнесу та торгівлі.

І додає, що нині за цінову політику відповідає КМУ, і вже була спроба урядом врегулювати ціни на соціальні продукти харчування навесні 2020 року, однак ситуація не змінилася.

Також у ВР є декілька законодавчих ініціатив, які мають на меті врегулювати роздрібну торгівлю і внутрішню в середині країни. Вони очікують на розгляд у парламенті.

«Тому межа не більше 15% націнки на соціально значущі товари дасть поштовх тим самим супермаркетам не спекулювати з цінами на продукти харчування», - вважає наша співрозмовиця.

Згідно із законопроєктом, подешевшають найпопулярніші продукти харчування, зокрема крупа гречана; цукор-пісок; борошно пшеничне вищого сорту; макаронні вироби вітчизняного виробництва (вермішель з борошна пшеничного вищого сорту); молоко пастеризоване жирністю 2,5 відсотка (у плівці); хліб житньо-пшеничний; батон з пшеничного борошна; яйця курячі категорії С1; птиця (тушка куряча); вода мінеральна негазована; масло вершкове жирністю 72,5%; олія соняшникова.

Всеукраїнська аграрна рада підтримує законопроєкт. Там вважають, він відповідає політиці асоціації, сприяючи встановленню справедливих та доступних цін на продукти харчування в Україні.

У ВАР вже давно намагаються зробити так, аби ціни на категорію соціально значущих продуктів знизили. Зокрема одним із заходів є зниження ставки податку на додану вартість (ПДВ) на них.

В Україні вона становить 20%, в той час у країнах Європи — 7%-10%, завдяки чому навіть деякі українські продукти можуть бути дешевшими на європейських полицях.

«Законопроєкт встановлює обмеження на націнку в торгових мережах. Оскільки дійсно бувають випадки, коли торгові мережі ставлять занадто високі націнки, то це дуже позитивна ініціатива. Водночас у документі є певні пробіли, скориставшись якими, торгові мережі можуть забрати «своє» через нав’язування послуг постачальникам продуктів. Ми вже повідомили авторам законопроєкту про це і працюємо над їх виправленням», — цитує заступника голови ВАР Михайла Соколова профільне видання Агротренд.

І регулювання націнки і зменшення ПДВ не є ринковими методами, тобто це лише невеликий набір з арсеналу, який мала би мати держава, вважає директор дорадчого центру «Терра Деї», що займається підтримкою фермерів і підприємців, Олександр Омельченко.

«Найкраще рішення — це товарні інтервенції з державного резерву, але його практично немає. Зерно вивезли, а при дефіциті ціна буде рости: регулюй не  регулюй», - коментує він ІА Дивись.info.

З першого погляду, пояснює фінансовий експерт Богдан Слуцький, законопроєкт є вдалим.

«Враховуючи те, що понад 40% доходів українці витрачають на продукти харчування, а інфляція нинішнього року перевищила 10%, може здатися, що ця депутатська ініціатива є корисною, адже має на меті захистити соціально незахищені верстви населення та дати можливість людям купувати продукти харчування трохи дешевше.

Проте насправді подібні ініціативи мають викликати занепокоєння, оскільки завжди будь-які намагання адміністративно встановити ціну на товар нижче тієї, за якою виробники готові цей товар продати, викликають зниження пропозиції цього товару та зростання попиту на нього», – пояснює фахівець.

З його слів, це може призвести до дефіциту товару – аж до його повного зникнення з ринку.

«Штучне заниження ціни на товари негативно впливає на бізнес-середовище, адже підприємствам необхідно якимось чином платити заробітні плати своїм співробітникам, закупляти сировину та імпортне обладнання. В умовах відсутності або обмеженої прибутковості це непосильне завдання. До того ж, це призводить до зниження конкурентоспроможності виробників на внутрішньому та зовнішньому ринках», – вважає Богдан Слуцький.

І додає: аби люди мали змогу купувати більше товарів та послуг, необов'язково знижувати ціни.

«Аналогічного ефекту можна досягти підвищенням рівня доходів цієї людини. Але це складний шлях, який вимагає часу і бажання проводити економічні та соціальні реформи», – резюмує експерт.

Мар’яна КОВАЛЕНКО