Антиресурсний чи алогічний: що кажуть експерти про скандальний «антиахметівський» закон

Свого часу він викликав чимало протестів з боку різних бізнес-середовищ і зазнав суттєвих змін між перший і другим читаннями.

Закон про збалансованість бюджетних надходжень (законопроєкт 5600), як наголошують його автори, спрямований на зміцнення ресурсної бази бюджетів та запобігання бюджетним втратам через ухилення від оподаткування.

Закон вносить низку змін до Податкового кодексу України. Зокрема у фінальній редакції передбачено підвищення ренти на видобуток залізної руди, також вносяться зміни до системи оподаткування сільгоспвиробників та фермерів, операцій з продажу нерухомості, екологічного та акцизного податку.

Окрім цього, запроваджується 18% податку на доходи фізичних осіб з продажу фізичною особою третього та наступних об’єктів нерухомості протягом одного року. Це стосуватиметься і продажу земельних ділянок, що повинно удосконалити систему оподаткування на ринку землі. Також, згідно з законом, впроваджується «мінімальне податкове зобов’язання» — це сума податків, яку кожен власник сільськогосподарської землі має за замовчуванням сплачувати до бюджету (ця сума складає близько 5% від вартості землі на рік).

Інша норма стосується оподаткування городини, вирощеної на земельній ділянці. Законом №5600 депутати зобов'язали сплачувати податок на доходи фізосіб (18%) у разі, якщо отриманий від продажу продуктів дохід перевищить 12 мінімальних зарплат. Нинішнього року це 72 тис. грн, а 2022 – 78 тис. грн.

Думки експертів щодо закону неоднозначні.

Економіст Андрій Новак каже, що підвищення ренти на видобуток руди є позитивом.

«З суспільної точки зору це правильно. Це законодавчо закріплений елемент перерозподілу прибутків олігархів на користь бюджету. А якщо ці кошти ще й мають цільове призначення - наповнення «економічного» паспорту українців, то навряд чи такі наміри можна вважати поганими», - зазначає він.

Водночас все залежатиме від того, як цей закон буде адмініструватися і чи не призведе він до тінізації певних сфер економіки, щоб мінімізувати податкове навантаження.

«Взагалі, коли робиться вибіркове оподаткування, одних більше, а інших менше, у тим самих сферах діяльності – це неправильний підхід. Але в нас така політична традиція, що закони пишуться не в інтересах всього суспільства чи якоїсь економічної сфери. У нас часто економічні закони приймаються проти когось, щоб оподаткувати конкретну фінансово-промислову групу, змусити до чогось. Поки що цей закон виглядає саме як боротьба з конкретними великими бізнесменами, їх надприбутками. Але навіть враховуючи це все, закон є позитивним враховуючи перерозподіл надприбутків», - вважає Андрій Новак.

Натомість експерт Данило Монін позитиву в ухваленому законі не бачить.

«В останній момент декому дали пільги, щоб пом’якшити цей законопроєкт або отримати додаткову підтримку під час голосування. Та загалом, це результат неадекватної оцінки урядом поточного стану української економіки, коли дефіцит бюджету вирішили скоротити шляхом збільшення податкового навантаження майже по всіх галузях. Враховуючи вкрай негативну реакцію бізнесу, там залишилася менша частина з того, що планувалося. В підсумку, найбільше постраждали невеликі сільськогосподарські виробники, для яких збільшили мінімальне податкове навантаження. Їх ставлять «на вилку» – або віддавати землю в оренду за нижчою ціною або сплачувати підвищений податок. Можливо, це було зроблено для того, щоб в майбутньому перерозподілити ринок на користь великих господарств, адже тепер дрібні землевласники будуть більш поступливими», -  вважає він.

І додає, що всупереч всім заявам, бізнес олігархів суттєво не постраждає.

«Якщо ми подивимося бюджет-2022, то зміна рентних платежів по руді Мінфіном оцінюється лише у 240 мільйонів гривень. Це дуже мізерна частина ВВП. Олігархи від цього не постраждають, бо при зниженні цін на руду Ахметов платитиме навіть менше, ніж зараз, а марганцева руда взагалі випала з цього закону: можливо, це зробили, щоб отримати додаткові голоси у парламенті. Тобто фактично, цей закон не є антиолігархічним, хоча саме так його представляли», - каже експерт.

У підсумку, вважає Данило Монін, закон призведе до сповільнення росту економіки.

«Економічна ситуація, яка впродовж цього року була сприятливою для нашого експорту, дозволить владі зібрати на 200 мільярдів гривень податків більше податків, ніж планувалося. І в умовах такого значного перевиконання планових надходжень збільшується податкове навантаження на економіку. Це при тому, що реальний ріст економіки, найімовірніше, буде менше 3% ВВП, тобто ми навіть не відновимося до рівня 2019 року. В таких умовах, цей закон буде лише гальмувати розвиток економіки і в наступному році можна очікувати ще більшого сповільнення росту економіки, власне, через ці зміни», - прогнозує експерт.

Володимир ГАЛЕЧИК