Втрати року, що минає: з ким в Україні попрощалися назавжди

IMG_2456-630x420

Нинішнього року з життя пішли безліч талановитих та відомих людей в Україні.

ІА Дивись.info розповідає про видатних особистостей, яких не стало у 2021 році.

П'ятого січня не стало відомої мистецтвознавиці, найавторитетнішої музикознавиці другої половини ХХ – перших десятиліть ХХІ століть Стефанії Павлишин.

Їй було 90 років. Народилася Стефанія Павлишин у Коломиї на Прикарпатті.

12 січня у віці 95 років відійшла у вічність Людмила Семикіна – видатна українська художниця-шістдесятниця, майстриня декоративного мистецтва, заслужений художник України, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка та Премії ім. Василя Стуса. В радянський період вона зазнала переслідування з боку влади. 1968 року Людмила Семикіна підписала славнозвісний лист 139-ти діячів української культури на захист українських політв’язнів і разом з Аллою Горською та Галиною Севрук відмовилася на вимогу влади відкликати свій підпис, за що була виключена зі Спілки художників УРСР, а поновлена аж 1988 року з офіційним формулюванням: «За відсутністю факту звинувачення».

Людмила Семикіна була співавтором знищеного владою вітражу до 150-річчя Т.Шевченка у Київському університеті (1964 р.), автором костюмів до кінофільму «Захар Беркут» (1970-71 рр.), створила серії строїв за національними традиціями «Скіфський степ», «Поліська легенда», «Княжа доба», «Ретро», «Модерн» (1965–1996). Постійну експозицію Музею шістдесятництва прикрашають створені нею свого часу для друзів-шістдесятників свити і костюми, фото і документи.

Перший місяць року забрав життя знаменитого українського модельєра Сергія Єрмакова. Чоловіка не стало на 49-му році життя 20 січня. Майже незрячий дизайнер, який від 11 років мав інвалідність першої групи, одягав найвідоміших жінок українського шоубізу.

Відомо, що Єрмаков був хворий на діабет і останні роки життя пересувався на візку. Його поховали у Вишневому на Київщині.

20 січня після тривалої хвороби на 57-му році життя помер український поет і графік, учасник літературної групи «Лугосад» Роман Садловський.

ФОТО: MARIANNA VENTCEK

Народився він 30 жовтня 1964 року у Львові. Закінчив Львівську середню школу №33 (1981) та філологічний факультет Львівського університету імені Івана Франка (1986). Працював викладачем у системі профтехосвіти, на бібліотечній роботі. Автор поетичної збірки «Зимівля» (1996, 2007), книжок візуальної поезії «Сонні сонця» (1996), «Два вікна» (1999). Працював у галузі поезографіки. Належав до літературних груп «Лугосад». Брат літературознавця й перекладача Юрка Садловського.

26 січня не стало тромбоніста Зенона Леськіва.

«Відійшов у вічність Людина-епоха… Заслужений працівник культури України, голова президії директорів Львівської області, засновник та багаторічний директор дитячої школи мистецтв №5, викладач-методист вищої категорії, який виховав не одне покоління прекрасних юних музикантів. Майстер спорту з футболу, настільного тенісу. Практикуючий музикант-духовик, котрий до 80 років ще марширував і виступав, граючи на тромбоні у складі духового оркестру «Львівські фанфари» у Польщі, Франції, Німеччині, Україні, Італії…», – написав тоді його син Андріан.

27 січня, помер головний режисер Львівського театру ляльок Володимир Підцерковний.

За час роботи в театрах Володимир Євгенійович створив понад сорок вистав для дітей, юнацтва та дорослих, котрі і досі живуть на сценах театрів країни. Низка поставлених ним вистав брала участь у численних вітчизняних та міжнародних фестивалях, зокрема у Білорусі, Литві, Молдові, Польщі, де отримували як спеціальні, так і головні нагороди. Також пан Володимир знав багато мов: вільно володів українською, польською, російською, перекладав з білоруської, болгарської, словацької, сербської та французької.

У перший день лютого не стало скрипаля Петра Чайковського. Більше року він хворів на рак кишківника.

Фото з фейсбук сторінки Оксани Кудринецької

Петро Чайковський був скрипалем у львівському оркестрі «К&K Philharmoniker».  Львів’яни неодноразово долучалися до благодійних концертів та інших акцій, які мали на меті зібрати для Петра гроші на лікування. Музикантові було 45 років.

Першого лютого на 64-му році життя відійшов у вічність відомий український режисер і продюсер Сергій Проскурня.

Фото: ГЛАВКОМ

Сергій Проскурня народився у Львові. Він був українським театральним режисером, продюсером, лавреатом премій Національної спілки театральних діячів України «Експеримент» (2001) та імені Сергія Данченка (2017). Він брав участь у розробці концепції Всеукраїнського фестивалю популярної пісні та сучасної музики «Червона рута», був співавтором сценарію та головним режисером Першого фестивалю у Чернівцях (вересень 1989).

Четвертого лютого у Михайлівському Золотоверхому монастирі Православної Церкви України відбувся похорон. Попрощатися із паном Сергієм прийшли митрополит Епіфаній з єпископатом та духовеством, а також численні друзі померлого.

Дев'ятого лютого внаслідок тяжкого перебігу коронавірусу помер Володимир (Мірко) Пилишенко — американський професор, архітектор, графік, архівіст, діяч української діаспори.

Фото Історичної правди

Про нього згадують як про людину з великим, щирим серцем, сповненим любові до України. Мірко Пилишенко був незмінним ведучим Open World, активістом Рочестерської української громади, архівістом, педагогом та благодійником.

Йому було 87 років. Мірко народився у Поромові на Волині.

На 91-му році життя 11 лютого пішла з життя Ольга Горинь – дисидентка, дружина Михайла Гориня.

«Мініатюрна жінка, яка сама перебула сталінський ГУЛАГ, щоб потім створити родину з Михайлом Горинем, який піде на півтора десятка літ у вже брєжнєвський ГУЛАГ», – написав того дня журналіст Вахтанг Кіпіані.

Ольга Горинь (з дому Мацелюх) народилася 1930 року в селі Цетуля на Львівщині. Була громадською діячкою, майстринею художньої вишивки. Брала активну участь у підпільній боротьбі ОУН-УПА. З групою однодумців-студентів та педагогів писала листи, статті, замітки та вірші, що викривали злочинну політику Сталіна і КПРС на теренах Галичини.

1952 року її засудили до 25 років ув’язнення за зв’язки з підпіллям та 5 років позбавлення громадянських прав з конфіскацією майна. Звільнена через чотири роки. Брала участь в акціях проти порушення громадянських прав, боролася за легалізацію Української автокефальної православної церкви та Української греко-католицької церкви. 1991-го очолила Українську християнську партію жінок.

14 лютого, на 70-му році життя помер Володимир Сафронов — видатний львівський гімнаст, віце-чемпіон світу, бронзовий призер Кубка світу (1975 – вільні вправи), багаторазовий призер чемпіонатів СРСР, майстер спорту міжнародного класу, який виступав за Збройні сили.

Фото: Відділення НОКУ у Львівській області

Львів’янин був першим в світі гімнастом, хто почав виконувати зіскок з поперечини з потрійним сальто. Його вважали найздібнішим учнем легендарного Віктора Чукаріна. Після завершення спортивної кар’єри 1976 року він працював тренером молодіжної збірної СРСР, старшим тренером зі спортивної гімнастики Прикарпатського військового округу, заступником начальника СКА (Львів), заступником начальника з фізпідготовки Прикарпатського округу. Судив чемпіонат світу 1996 року в Сан-Хуані (Пуерто-Ріко) та Олімпіаду 1996 року в Атланті.  У 1997 році вийшов на пенсію і в тому ж році виїхав до США, де тренував дітей.

15 лютого, перестало битися серце мецената, кандидата історичних наук, президента МПП ВКФ «Гелікон», почесного експрезидента «Львівської Асоціації професійного боксу» Михайла Горного.

Його поховали на Личаківському цвинтарі.

Першого березня помер перший міністр закордонних справ України Анатолій Зленко.

Він народився у селищі Ставище Київської області. У 1967 році закінчив Київський університет. Після цього працював у МЗС УРСР, був співробітник Секретаріату ЮНЕСКО в Парижі, постійним представником УРСР у ЮНЕСКО. З липня 1990 року по серпень 1994-го Зленко був міністром закордонних справ України. З 1994-го по 1997 роки – постійний представник України при ООН.

21 березня у Польщі відійшов у вічність поет і есеїст Адам Загаєвський. Йому було 75 років.

Народився Адам Загаєвський у Львові 1945 року. Разом з іншими поляками, вигнаними після Другої світової війни зі Львова, його родина в 1945 році переїхала до Польщі. Навчався Адам в Ягеллонському університеті, на факультеті психології та філософії. Деякий час жив у Парижі, а з 2002 року постійно проживав у Кракові. Адам Загаєвський – польський поет, прозаїк, есеїст «покоління 1968 року» («нової хвилі»).

25 березня, померла голова Світової федерації українських лемківських об’єднань – Ярослава Галик.  Вона народилася 6 серпня 1953 року в селі Терновиця Тисменицького району на Івано-Франківщині в родині депортованих українців-лемків.

Працювала медичною сестрою Ворохтянського кістковотуберкульозного санаторію «Черемшина», вчителем біології та хімії Кремінцівської восьмирічної школи, екскурсоводом Ворохтянського бюро подорожей та екскурсій, лікарем-лаборантом, пізніше – директором пансіонату при медичному реабілітаційному центрі «Кремінці» МВС України. Багато подорожувала країнами Європи й Близького Сходу. З 1971 року жила і працювала на Гуцульщині (Ворохта, Татарів, Яремче). 2009 року вийшла її книга «Лемківщина – край наших предків». 2012 року побачила світ її книжка «Маленька українка у великому Парижі». Ще через рік вийшла з друку третя її книжка – «Світло очей моїх».

42-річна депутатка Львівської міськради від «Європейської солідарності» Олена Пасевич несподівано померла 26 березня. За попередніми висновками, причиною смерті став обрив тромба.

Фото: ЛМР

Олена Пасевич була радницею міського голови з питань учасників АТО/ООС та членів їхніх сімей. Активно займалася волонтерською допомогою військовим.

Олена Пасевич працювала доцентом кафедри економіки Львівського інституту банківської справи. В неї залишилася 7-річна донька та 24-річний син. Її поховали на Личаківському кладовищі. Похорон відбувся у родинному колі.

Четвертого квітня у Львові у віці 67 років померла відома художниця, ілюстраторка та літераторка Вікторія Ковальчук. Причиною смерті стали ускладнення, спричинені коронавірусом.

Вікторія була членкинею Національної спілки художників України, лавреаткою Державної премії імені Лесі Українки та Літературної премії імені Олени Пчілки, дипломанткою республіканських і всесоюзних конкурсів «Мистецтво книги», міжнародних художніх виставок. Художниця родом з Волині, але проживала та працювала у Львові. Вона є авторкою казок та новел для дітей. Проілюструвала близько 200 книжок різних жанрів, серед них понад 30 книг для дітей.

Шостого квітня на 86-му році життя відійшов до Господа єпископ Ян Пурвінський. Народився Ян Пурвінський 19 листопада 1934 р. у с. Долна (Латвія) у польській родині.

Священичі свячення отримав 13 квітня 1961 р. у Ризі, єпископські — 4 березня 1991 р. у Житомирі. У листопаді 1998 року призначений єпископом-ординарієм Києво-Житомирської дієцезії , а 2008 року — Голова Комісії Кліру та Священицьких Покликань

У червні 2011 року Папа Бенедикт XVI прийняв відставку єпископа Яна Пурвінського з посади ординарія Києво-Житомирської дієцезії Римо-Католицької Церкви в Україні у зв’язку з досягненням ним пенсійного віку.

Письменник і політичний діяч Володимир Яворівський помер 16 квітня на 79-му році життя.

Народився 1942 року в селі Теклівка, яке на той час входило до складу Трансністрії — провінції Королівства Румунія, створеної на окупованих українських землях. 1964 року закінчив Одеський державний університет імені Іллі Мечникова за спеціальністю «Українська мова та література». Працював редактором Одеського та Запорізького радіо, кореспондентом газет «Запорізька правда», «Прапор юності», «Літературна Україна», кіносценаристом львівського телебачення. Член Спілки журналістів України з 1969 року та Спілки письменників України – з 1971-го. Голова Національної спілки письменників України (2001-2011).

Вів на Першому каналі Українського радіо авторську передачу «20 хвилин з Володимиром Яворівським». Трансляція останнього випуску авторської публіцистичної передачі «20 хвилин з Володимиром Яворівським» відбулася на «Українському радіо» об 11:40, 18 квітня 2021 року, за два дні після смерті автора.

19 квітня, відійшла у вічність львівська театрознавеця та критикиня Галина Канарська. Їй було 64 роки.

Вона з початку заснування працювала у Львівському театрі «Воскресіння», багато дописувала у «Збруч» і газету «День».

Авторка книги про Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької «Заньківчанам 90 років». Авторка п'єс «В пошуках святого отця Миколая», «Тисяча снопів вітру», інсценізації «Мері Поппінс» П.Л. Треверс, сценаріїв до вистав вуличного театру. Перекладала п'єси.

19 травня у Львові після важкої хвороби помер головний диригент Львівського театру опери та балету, народний артист України Михайло Дутчак. Йому було 67 років.

Це була постать, під егідою якого у останні 20 років відбулися найбільш знакові постановки. Зокрема можна виділити «Мойсея» Мирослава Скорика, світова прєм’єра відбулася у 2001 році чи балет «Повернення Батерфляй», — розповіла Стефанія Олійник, керівниця літературно-драматургічної частини театру, передає Суспільне.

Дев'ятого червня померла відома співачка й дослідниця автентичної пісні Софія Палюх.

Торік, у вересні, в жінки діагностували агресивну меланому. Мисткиня перенесла дві операцій. Софію добре знають у мистецьких колах в Україні та за кордоном. Вона – володарка унікального тембрально багатого голосу.

Як співачка і співзасновниця, причетна до діяльності музичного театру «Майстерня пісні», що досліджував традиційний спів України, брала участь у численних виставах, майстер-класах, фольклорних експедиціях. Стала співзасновницею культурної ініціативи ДРИГ, що досліджує традиційний український танець, започаткувала школу танцю. Багато років працювала менеджеркою благодійної організації «Мальтійська служба допомоги».

У Києві 13 червня помер відомий український хореограф і народний артист України Григорій Чапкіс. Чоловікові був 91 рік. У нього ще торік почалися проблеми зі здоров’ям.

Фото: 24 канал

Як пише «Таблоїд», посилаючись на джерела, близькі до родини покійного, Григорій Чапкіс помер у лікарні через загострення важкої хвороби та ускладнень після коронавірусу. Узимку хореограф кілька разів потрапляв до реанімації через двостороннє запалення легень, яке йому діагностували ще у грудні 2020.

Григорій Чапкіс народився 24 лютого 1930 року в Кишиневі. Почав танцювати в десять років. Виступав у ансамблі танцю під керуванням Павла Вірського. Згодом відкрив власну школу танців, був членом журі танцювальних шоу. Автор книжки «Любов і танець – секрети довголіття».

П'ятого серпня помер перший голова СБУ та експрем’єр-міністр Євген Марчук. Коронавірусна хвороба загострила захворювання, на які він страждав, та спровокувала гостру серцево-легеневу недостатність.

Євгену Марчуку було 80 років. Він був першим чинним головою Служби безпеки України з листопада 1991 року по липень 1994-го (його попередник Микола Голушко був виконувачем обов’язків). Марчук керував урядом України з березня 1995-го по травень 1996 року, з червня 2003-го по вересень 2004 року був міністром оборони.

Десятого серпня від важкої хвороби пішов з життя львівський політик Левко Підлісецький.  Він народився у травні 1977 року у Львові, був українським політиком і підприємцем.

Підлісецький — народний депутат України 8-го скликання, член парламентської фракції «Об’єднання «Самопоміч». У нього залишилась дружина та троє доньок.

11 серпня у віці 89 років помер останній онук українського письменника Івана Франка – Роланд Франко.

Роланд Франко – український учений-інженер, дипломат, громадський діяч. Кандидат технічних наук. У 1993–1996 роках на запрошення Міністерства закордонних справ України перебував на дипломатичній службі, був радником з питань науки в посольстві України у Великій Британії. Завдяки клопотанням Роланда Франка 1996 року Україна безкоштовно одержала від Великої Британії науково-дослідну станцію «Фарадей» (нині станція «Академік Вернадський») в Антарктиці. Перша українська експедиція, яка прибула на станцію 28 листопада 1995 року, назвала Роланда Франка «хрещеним батьком української антарктичної станції».

Найвища людина у світі, а також американський актор українського походження Ігор Вовковинський помер через хворобу серця 20 серпня. Чоловіка не стало на 38-му році життя в одній із лікарень США.

Фото: thetallestman.com

2010 року його визнали найвищим жителем Америки – 234,5 сантиметра, а пізніше Ігоря занесли до Книги рекордів Гіннеса. Вовковинський родом із Вінниччини. У сім років він разом з сім'єю переїхав до США, щоб зробити операцію з видалення пухлини, яка тиснула на гіпофіз і випускала в організм підвищену кількість гормону росту.

25 вересня у Червонограді на Львівщині померла 36-річна жінка Марія Українець, яка була найнижчою мамою країни. Її зріст був лише 98 см, а вага – 26 кг. 2011 року вона народила донечку, яку назвали Веронікою. Новонароджена була вдвічі менша за свою маму.

Чоловік Марії мав зріст 1,87 м. Він загинув кілька років тому, його побили на вулиці. Тож доньку жінка виховувала сама. Марія мала діагноз гіпофізарний нанізм, тобто карликовість. Вона народилася з нормальною вагою – 3 кг 600 г, але в підлітковому віці перестала рости. Згодом у жінки діагностували онкологічну хворобу і тривалий час боролася з нею.

Шостого жовтня у Львові не стало громадського діяча Ігоря Ожиївського. Йому було 63 роки.

Фото: гал-інфо

У різні роки Ожиївський працював керівником відділу зовнішніх справ курії Львівської архієпархії УГКЦ, був близьким помічником глави УГКЦ митрополита Любомира Гузара, брав активну участь у підготовці візиту Папи Римського Івана Павла ІІ до Львова у 2001 році. Пізніше очолював управління з питань внутрішньої політики ЛОДА, працював заступником директора музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького».

У Львові помер видатний львівський музикант Мирослав Корчинський. Його не стало сьомого жовтня.

Мирослав Корчинський народився 1 липня 1941 року у Крушельниці на Львівщині. Він є засновником Львівської школи професійного сопілкового виконавства, був професором Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка.

Восьмого жовтня у віці 88 років померла керівниця найбільшої жіночої організації «Союзу Українок», директорка першого в Україні Музею історії українського жіночого руху Ростислава Федак.

Фото: ЛМР

Ростислава Федак народилася 4 червня 1933 року у містечку Болехові Івано-Франківської області. Була почесною членкинею Всеукраїнської громадської організації «Союз Українок», почесною головою конкурсної комісії Міжнародного конкурсу учнівської та студентської молоді «Мій рідний край», директоркою та фундаторкою Музею історії українського жіночого руху, керівницею авторської програми «Школа Шляхетних українок». А також очолювала секретаріат Союзу українок України. 2018 року нагороджена відзнакою Львівської міськради імені Олени Степанівни за внесок у відродження національних святинь і звичаїв, розвиток творчого потенціалу молоді.

У Харкові 11 жовтня помер відомий музикант Місько Барбара, він є одним із засновників культового гурту «Мертвий Півень». Чоловікові було 49 років.

Фото: Павла Пахоменка

Михайло Барбара народився 21 листопада 1971 року. У 1989 році став одним із засновників і фронтменом гурту «Мертвий Півень». У 1998 році переїхав до Харкова, де почав грати у харківському театрі «Арабески». Одружений із режисеркою театру Світланою Олешко. Брав участь у записі альбому Tourist Zone харківського гурту Lюk.

12 жовтня стало відомо про смерть відомого краєзнавця, батяра та екскурсовода зі Львова Василя Радковця.

Василь Радковець – найстарший брат із відомої сім’ї львівських екскурсоводів Петра та Івана Радковців. Йому було 59 років.

На 75-му році життя відійшов у вічність художник-аквареліст, реставратор, заслужений діяч мистецтв та народний художник України Мирослав Откович. Його не стало 26 жовтня.

Откович народився 1 квітня 1947 року у селі Вовчухи Городоцького району. Він художник-аквареліст, сценограф, реставратор, член Національної спілки художників України з 1980 року, заслужений діяч мистецтв України (2001), народний художник України (2009). Ініціатор організації професійної реставраційної освіти у Львові (Львівський коледж декоративного та ужиткового мистецтва імені І. Труша та Львівська національна академія мистецтв). Автор проєкту «Реставрація іконостаса з церкви Воздвиження Чесного Хреста монастиря Скит Манявський», авторства Йова Кондзелевича (Богородчанський іконостас) – пам’ятки мистецтва національного значення.

Першого листопада відійшов у вічність український актор театру та кіно Олексій Колесник. Він грав у фільмах «Холодне літо п’ятдесят третього» і «Той, хто пройшов крізь вогонь». Митцеві був 71 рік.

Фото з фб.

Відомо, що його не стало через ускладнення коронавірусу. Олексій Колесник знайомий масовому глядачу за такими популярними фільмами, як кримінальна драма «Холодне літо п’ятдесят третього» (1988), де він зіграв Крюка, «Балада про доблесного лицаря Айвенго» (1983) і ролі Жака-зброєносця, епізодичних ролях у картинах «Як гартувалася сталь» (1973) та «Серця трьох» ( 1992), а також ролі вождя індіанців у військово-пригодницькій мелодрамі Михайла Іллєнка «Той, що пройшов крізь вогонь» (2011).

Паралельно зі зйомками у кіно Олексій Колесник грав у театрах Києва.

Зв’язкова УПА Ольга Ільків відійшла у вічність на 102-му році життя шостого грудня. Була зв’язковою головнокомандувача УПА Романа Шухевича («Роксоляна», «О. Звіробій»), політув’язнена, 14 років провела в радянських тюрмах. У 2008 році нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ-го ступеня. Членкиня Львівського крайового братства ветеранів національно-визвольної боротьби.

Зв’язкову поховали на полі почесних поховань Меморіалу воїнів УПА.

P.S

В Україні другий рік не вщухає пандемія коронавірусу, через яку померли безліч талановитих осіб. Редакція ІА Дивись.info усвідомлює, що під час підготовки цього матеріалу пройти повз нашу увагу могла смерть й інших відомих людей. Тому пропонуємо нашим читачам доповнювати список у коментарях до статті.

Підготувала Мар’яна КОВАЛЕНКО

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: