Перегорнути сторінку: чого чекати від українських політиків у новому році

Зеленський vs Ахметов

«Деякі політичні  тренди вже були заявлені вже торік. Йдеться насамперед про антиолігархічний закон, який у повному обсязі почне діяти з травня. Побачимо, якими будуть його наслідки, але спротив бачимо вже, і він ще посилиться, коли буде сформовано реєстр олігархів. Будуть спроби оскаржувати і сам закон, і рішення РНБО щодо реєстру олігархів в судах. Тема протистояння з олігархами буде однією з головних у внутрішній політиці України. Зокрема дуже актуальною буде тема протистояння між президентом та олігархом Ахметовим – і є різні сценарії, як воно може продовжуватися далі. Ця тема пов’язана не тільки з антиолігархічним законом, від цього загалом залежатиме політична ситуація», – каже політолог Володимир Фесенко.

Крім цього, може розгорнутися боротьба за контроль над низкою державних інституцій.

«Наприклад, має з’явитися нове керівництво Контитуційного Суду. Відсторонений Тупицький та його перший заступник перебувають у суперечливій правовій ситуації – президент їх не визнає, але вони вважать себе далі членами КС, при цьому їхні повноваження завершується. Тобто мало б відбуватися й оновлення КС. Від того, хто контролюватиме КС, значною мірою залежатимуть і політичні процеси. Також має відбутися оновлення керівництва антикорупційних інституцій. І тут ми бачимо дуже суперечливі тенденції. З одного боку, зайшла в глухий кут ситуація з конкурсом на керівника САП, але нас очікують ще й зміни в НАБУ. І чи не повториться ситуація, коли не вдається визначити нового керівника», – каже політолог.

Чи збережеться монобільшість у парламенті

Ще  однією ареною боротьби стане Верховна Рада, де захиталася монобільшість партії «Слуга народу». Щоразу частіше серед політичних сил, які опинилися поза  владою, можна почути про дочасні парламентські вибори. Так очільник ОПЗЖ Юрій Бойко навіть заявив про готовність фракції скласти мандати, щоби позбавити парламент конституційної більшості та запустити процес дострокових виборів.

«Проблема є. Дисциплінована частина фракції «Слуга народу» – це 210-215 депутатів, які постійно голосують за підтримку президентських і урядових ініціатив. Але є додатковий ресурс – це дві депутатські групи мажоритарників «Довіра» і «За майбутнє» та кілька позафракційних депутатів, які підтримують більшість. Безумовно, і Ахметов, й інші опоненти президента спробують розхитати більшість, вивести з неї окремих депутатів. Вони хочуть спровокувати дочасні парламентські вибори, але це невигідно Зеленському. Тому цей сценарій я розглядаю як малоймовірний.

Боротьба навколо парламентської більшості буде однією з ліній політичного протистояння. Наразі, як мені здається, у президента є можливість зберегти контроль над ВР. Є роз’яснення КС щодо розпуску парламенту. Це може зробити лише президент і це його право, а не обов’язок. Підстав є лише 3: якщо ВР не працює впродовж однієї парламентської сесії 30 днів у пленарному режимі; якщо впродовж місяця не вдається створити офіційно парламентську більшість або впродовж 2 місяців не вдасться сформувати склад Кабміну.

Якщо б фракція ОПЗЖ мала десь 120 мандатів, тоді теоретично виникло б питання, що немає 300 депутатів і складається патова ситуація. Але це знову ж таки не є підставою для розпуску Ради, та й в ОПЗЖ депутатів набагато менше. А вся опозиція на це не піде. Тому подібні заяви – це буря у склянці води», – вважає Володимир Фесенко.

Рейтинги

На думку експерта Олександра Мусієнка цьогоріч ми спостерігатимемо за подальшим падінням рейтингу партії «Слуга народу» та президента.

«Питання в тому, чи почнуть набирати рейтинги інші політичні сили. Я думаю, що почнуть, особливо «середньої ваги», які йдуть після основного списку – «Сила і честь», «Українська стретегія», проєкт Разумкова. Вони можуть відбирати голоси у партії влади. Виклики, які стоять перед Україною – національна безпека, тарифи, соціально-економічна ситуація – вимагатимуть відповідей, що впливатимуть на внутрішньо-політичну ситуацію в державі. Також багато залежатиме від того, як діятиме далі президент. А влада робить багато помилок – замість того, щоби консолідувати суспільство перед зовнішніми загрозами та щодо внутрішньополітичних та економічних питань, ми бачимо розбірки, кримінальні провадження проти Порошенка. Ми також бачимо, що існує загроза демократії – намагання президента зосередити максимум повноважень у своїх руках, незрозуміло для чого. Ці ризики для демократії будуть зберігатися», – каже Олександр Мусієнко.

Він переконаний, що монобільшість у Вкрховній Раді дедалоі частіше буде давати тріщини.

«Вже зараз є багато рішень, які не набрали 226 голосів силами лише фракції «Слуга народу». Такі тенденції посиляться, і недаремно останнім часом заговорили про відновлення «мажоритарки». В такий спосіб правляча більшість хоче розплатитися з групами «Довіра» і «За майбутнє», за те, що вони підтримують «Слугу народу», коли це необхідно.

Думаю, що апетити цих двох груп зростатимуть, а збирати 226 голосів у режимі монобільшості буде дедалі важче. Якщо ж безпекова ситуація буде суттєво погіршуватися або відбудеться економічна дестабілізація, чи ще якісь фактори, які серйозно впливатимуть на рейтинги президента, він може вдатися до того, що припинить достроково повноваження парламенту, щоби «випустити пару» протестних настроїв. В такий спосіб він спробує зберегти свій особистий рейтинг у розрахунку на майбутні президентські вибори. Це єдиний сценарій, який може спричинити дострокові вибори, бо навіть така більшість, яка існує зараз, це краще, ніж отримати парламент, де потрібно буде формувати коаліцію, адже такого результату в «Слуги народу» більше не буде», – каже експерт.

Володимир ГАЛЕЧИК