дивись.info

Старий Новий рік: історія, традиції та прикмети

Старий Новий рік: історія, традиції та прикмети
фото з відкритих джерел

В ніч із 13 на 14 січня українці зустрічають Старий Новий рік. Розповідаємо, як з’явилося свято, що заведено робити у цей період, які традиції й звичаї Старого Нового року в Україні.

Сьогодні Старий Новий рік – це свято, яке укорінилося в сімейних традиціях багатьох українців. Поява святкової дати пов’язана з розбіжністю двох календарів ‒ Юліанського (за «старим стилем») і Григоріанського («за новим стилем»). Свято відзначає більшість країн, церква яких продовжує користуватися календарем «старого стилю».

Історія виникнення свята

Свято виникло тоді, коли виявилося, що юліанський календар є неточним. Саме тоді Папа Римський Григорій ХІІІ впровадив новий календар (який згодом назвали григоріанським). З того часу Новий рік розпочинався 1 січня, а попередню дату цього свята, 14 січня, назвали Старим Новим роком.

З часом григоріанський календар прийняв увесь світ, включно з Україною (це було зроблено 1918 року за часів УНР), але православна церква не погодилася на зміни, щоби не порушувати традицій. Наразі розходження між юліанським та григоріанським календарем становить 13 днів.

«Свято Старого Нового року виникло в Україні у лютому 1918 року, коли уряд УНР запровадив григоріанський календар, замість застарілого юліанського. На місяць раніше це було зроблено і в радянській Росії. Проте значна частина населення не надто сприйняла такі нововведення. Тому святкувати Новий рік стали за двома календарями: в ніч з 31 грудня на 1 січня за офіційним, та в ніч з 13 на 14 січня за неофіційним», – розповів ІА Дивись.info культуролог Євген Савісько.

Обряди та традиції на Старий Новий рік

Старий Новий рік – це ще й свято між двома великими церковними святами: 13 січня відзначається День пам’яті преподобної Меланії (в народі Маланки), а 14 січня – День пам’яті Василія Великого. Свята Маланки та Василя мають велике значення для людей, з ними пов’язано багато традицій та прикмет. Головна традиція – святкувати Щедрий вечір 13 січня на Маланки, напередодні святого Василія.

Звісно, традицій та обрядів, які огортають Щедрий вечір, як його здавна називали, існує безліч. Почати варто з того, що цього свята за великим столом збирається вся родина. На відміну від різдвяного Святвечора, всі страви готуються ситні, на столі обов’язково має бути кутя, різноманітні випічки та частування. Саме багатий стіл дарує цьому вечору назву Щедрого.

Після святкової вечері заведено відвідувати сусідів, а також просити вибачення за можливі образи, щоби провести рік в дружбі та злагоді. Саме в цей святковий період хлопці можуть відправитися до батьків дівчини, яку хочуть взяти в дружини, за благословенням.

«Традиційно ввечері збиралася вся родина. Цей вечір отримав назву Щедрого, адже піст вже завершився, тому можна готувати не пісні страви. В кожному регіоні є свої місцеві страви, котрі мають бути на столі, але кутя має бути обов’язково, як і узвар»,- зазаначив Євген Савісько.

Однією з традицій Старого Нового року вважається посівання. У перший день Старого Нового року спочатку до будинку повинен зайти чоловік, тому представниці прекрасної статі ходили посівати рідше. Одними з найактивніших посівальників є діти, які отримували частування і заохочення за свою працю. Зерна, які використовують при цьому дійстві, не можна змітати віником або викидати. Вважається, що вони приносять у дім щастя і великий урожай. Для того, щоб рік був саме таким, багато господарів змішували зерна з тими, які саджали в землю.

«Цього ж вечора водять «Козу Меланку». Знову ж таки, в кожному регіоні в цьому дійстві окрім «кози» були свої персонажі. Кожен з них відображав місцеві звичаї і традиційний побут. В них брали участь і дівчата, і хлопці.

Вранці, бажано ще до сходу сонця, по домівках починали ходити винятково хлопці і засівати зерном пшениці або ячменю. Це зерно в жодному не разі не можна викидати. Потрібно зібрати і посіяти на городі, а якщо такої можливості немає, то посіяти під деревом чи поміж квітів»,– веде далі культуролог.

Також здавна у цей день дівчата ворожили. Ніч з 13 на 14 січня вважається однією з найдоцільніших для того, щоб дізнатися ім’я судженого і зазирнути у своє майбутнє.

«Ввечері 13 січня дівчата ворожать на свого судженого. Найбільш поширеними є два способи. Перший – це коли підходять до першого-ліпшого чоловіка чи юнака, котрий проходить поруч, і запитують, як його звати. Вважається, що яке ім’я почують, так зватимуть майбутнього нареченого. Ще один спосіб – кидати чобіт через дах хати і дивитися, в який бік націлився носак. Вважають, що в тому напрямку живе і майбутній наречений», – зазначив експерт.

Також популярними є такі ворожіння:

Ворожіння на чашках

Розкладіть по чашках такі предмети: монети, перстень, сіль, хліб, цукор, цибулю, в одну чашку налийте воду. Кожен із присутніх вибирає з заплющеними очима чашку. Залежно від вмісту визначається і майбутнє: монети – багатство, перстень – весілля, сіль – невдача, хліб – достаток, цукор – веселощі, цибуля – сльози, вода – стабільність.

Ворожіння на папері

Перед сном напишіть на аркушах 12 бажань і покладіть їх під подушку. Вранці дістаньте тільки три папірці  саме ці бажання і здійсняться в новому році.

Ворожіння на картах

Перед сном покладіть під подушку чотири королі різних мастей і прокажіть: «Суджений, прийди до мене». Суджений повинен приснитися в образі одного з королів. Бажано, щоб карти були вашими, ще краще  з нової колоди. Також ви можете покласти королів на ніч під подушку, а вранці дістати одну карту. Залежно від масті тлумачиться, який буде чоловік: піки  ревнивий, трефи  військовий, черви  багатий, бубни  жаданий.

Ворожіння з кішкою

Ваша кішка має перебувати в іншій кімнаті. Загадайте просте запитання-бажання, на яке можна відповісти «так» або «ні». Покличте кішку і зверніть увагу, якою лапкою вона переступить поріг. Якщо це буде ліва лапка  це означає «так», а права  «ні». У випадку,  якщо кішка не прийде, значить, майбутнє залежить тільки від вас.

Ворожіння на крупі

Необхідно взяти банку з крупою з цілих зерен і поставити запитання-бажання. Далі треба дістати лівою рукою жменю крупи і полічити зерна. Парна кількість означає «так», а непарна   «ні»

Прикмети на Старий Новий рік

  • Сніг на День святого Василя – до багатого врожаю зерна.
  • Якщо на Маланки та Василя відлига, літо буде дощовим.
  • Багато інею на Старий Новий рік – до медоносного літа.
  • Якщо 13 січня буде хуртовина, в цьому році буде багато ягід.
  • На Старий Новий рік бажано одягнути все нове, щоб мати гарний достаток впродовж усього року.
  • Якщо на Василя в дім першим зайде чоловік – це до щастя, жінка – до невдачі. Тому жінки 14 січня могли увесь день просидіти вдома.

Анастасія БЕДРІЙ

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.