Відеозвернення Зеленського: що це було

158

Учора, 19 січня, президент Володимир Зеленський виступив із відеозверненням і закликав українців не панікувати через можливе повномасштабне вторгнення Росії.

«А в чому, власне, новина? Хіба це не реальність уже 8 років? Хіба вторгнення почалось не у 2014? Хіба загроза масштабної війни з’явилась тільки зараз? Ці ризики існують не один день. І вони не стали більшими. Більшим став ажіотаж навколо них. І зараз активно нападають не на нашу землю, а на ваші нерви. Щоб у вас було постійне відчуття тривоги», – почав свій виступ Зеленський.

Він закликав громадян України не панікувати і зберігати спокій.

«Всім нашим громадянам, особливо похилого віку, потрібно це зрозуміти. Видихнути. Заспокоїтись. Не бігти по гречку і сірники.

Що робити вам? Тільки одне. Зберігати спокій, холодну голову, впевненість у своїх силах, у свої армії, у нашій Україні. Не накручувати самих себе, на все реагувати мудро, а не емоційно», – сказав президент.

Володимир Зеленський наголосив, що влада продовжує співпрацю з партнерами щодо дипломатичного вирішення ситуації.

Натомість серед багатьох українців заява отримала зворотну реакцію – відчуття небезпеки і бажання бігти до крамниці та закуповуватися гречкою та сірниками. Не забарилися з відповіддю й опозиція.

«В умовах загрози військового вторгнення РФ в Україну, влада демонструє злочинну бездіяльність і некомпетентність. У своєму черговому відеозверненні Зеленський називає можливість вторгнення РФ «чутками», натякаючи, що їх навмисне пускають наші західні партнери.

Напередодні цього відеозвернення розвідувальні органи США офіційно надали військово-політичному керівництву України інформацію про підготовку нападу (вторгнення) російських військ з території Білорусі. Головним наступальним пріоритетом ГШ РФ є Київський стратегічний напрямок. З цією метою відбувається концентрація військ на контрольованій Кремлем території Білорусі, а також підготовка спецслужбами РФ і РБ провокацій у прикордонному регіоні», – таку заяву поширила пресслужба Олександра Турчинова.

Нагадаємо на початку листопада 2021 року американські ЗМІ повідомили про скупчення російської техніки на кордоні з Україною. У Міноборони та РНБО заперечили цю інформацію. Але вже 21 листопада голова української розвідки Кирило Буданов заявив в інтерв'ю виданню Military Times, що Росія сконцентрувала біля українських кордонів понад 92 тисячі військовослужбовців. Напад запланований на кінець січня-початок лютого 2022 року.

Трохи згодом низка американських журналістів, посилаючись на власні джерела, повідомляла, що адміністрація президента США Джо Байдена налаштована дуже песимістично через нарощування російських військ поблизу України. У Білому домі вважають, що РФ може розпочати вторгнення на території України будь-якої миті.

Одне звернення – дві мети

ІА Дивись.info спитала в експертів, чому Володимир Зеленський вирішив звернутися до громадян України саме зараз і наскільки загроза вторгнення з боку РФ серйозна?

«У принципі виступ Зеленського технологічно поставлений непогано. Правильні пасажі, виважені тексти, рівні посили до своєї цільової аудиторії, яка прагне патерналістського ставлення від влади. Але є одна проблема. І вона не в тому, що було задовго і заплутано. (Там десь на п’ятій хвилині заплутався в найвеличніших конструкціях чому вірити, а чому не вірити.) Проблема в іншому. Щоразу, коли влада на пострадянському просторі каже, що все буде добре, не треба  хвилюватись, забирати гроші з банку та не скуповувати продукти, наш мудрий народ робить все навпаки. Бо багаторічний досвід навчив його, що після звернень влади саме у такій формі, починаються найбільші проблем.

Ну так історично склалось, що подібні мовні конструкти тільки підсилюють паніку у громадян. Тому боюсь, що виступ Зеленського може не досягнути цілі. Крім того, виступи президента мають писати не екс-працівники 95 кварталу, а професіонали – райтери, політтехнологи і соціальні психологи. Але здається таких на Банковій немає», – каже політичний ескперт, стратегування кампаній, засновник Центру «Ейдос» Віктор Таран.

Україна знаходиться на межі повторної ескалації конфлікту на сході України, починаючи з лютого 2015 року, дати коли були підписані Комплекс заходів з виконання Мінських угод (так званий Мінськ-2), вважає директор аналітичної групи «Левіафан» Микола Мельник.

«Наразі, Росія посилює тиск не тільки на України, а й ЄС і США, головною задачею тут все ж є пришвидшення запуску «Північного потоку-2» і досягнення кулуарних домовленостей щодо не втручання західних країн у справи колишнього СНД (території, які Росія вважає законною межею свого впливу).

Зеленський змушений заспокоювати населення, адже коли майже три місяці суспільство накривають інформаційні хвилі, що «завтра війна», то питання панічних настроїв це лише питання часу. А панічні настрої – це і агресивність населення, і відтік капіталу, і стагнація економіки, що для України зараз критично», – зазначив Микола Мельник

Експерт громадського руху «Всі разом» Євген Савісько переконаний, що відеозвернення президента мало на меті не тільки заспокоїти українців.

«Заява чинного Президента від 19 січня мала на меті заспокоїти населення України від паніки. Але була й інша мета – відволікти увагу суспільства від суду над Петром Порошенком. Схоже, що на Банковій нарешті почали розуміти – судова справа проти п'ятого Президента України може підняти як його особисті рейтинги, так і очолюваної ним партії. І тому потрібно створити свій інформаційний привід, котрий знівелює  іміджеві втрати Зеленського.

Водночас замість заспокоєння заява викликає лише запитання і сумніви. Адже жодної конкретики вона не містить. А мантри в стилі екстрасенсів нічого, крім сумної посмішки, не викликають.

Позаплановий візит в Україну Держсекретаря США Ентоні Блінкена. Термінова передача Британією сучасного протитанкового озброєння. Рішення Уряду Данії про виділення 22 млн євро на безпеку України. Направлення Канадою підрозділу спецназу. Всі ці факти свідчать: загроза вторгнення РФ в Україну цілком реальна. Більш того, її очікують найближчим часом», – зазначив Євген Савісько.

Не новина, а констатація

Натомість доктор політичних наук, голова ГО «Центр інформаційно-комунікативного менеджменту» Василь Гулай наголошує, що режим Путіна від початку 2000-их років реалізовував  та продовжуватиме втілювати у життя свій експансіоністський геополітичний курс щодо усього пострадянського простору та особливо відносно України.

«У цьому контексті вчорашнє звернення президента Зеленського не варто оцінювати як особливу новину, а радше як констатацію фактичного стану зовнішньополітичного оточення України від 2014 року із одночасною спробою переформатування внутрішньополітичних інформаційних потоків після рішення Печерського суду щодо визначення запобіжного захисту Порошенкові  за обвинуваченнями у державній зраді.

Для оцінки військово-політичних планів Росії щодо України необхідно володіти максимально повним обсягом різнопланової інформації, зокрема секретної. Останніми, певно що, не володіють численні «експерти», які вже добрих два місяці зі всіх ефірів говорять про неминучий напад РФ.

Особисто не маючи доступу до вказаної інформації, не дозволю собі робити категоричних припущень, а хотів акцентувати на кількох моментах.

По-перше, за всі військовими законами для початку повномасштабного наступу потрібно володіти в 3 чи навіть 5 разів більшою перевагою над противником, чого у Росії немає на східних кордонах України та не буде.

По-друге, в плані інформаційних маніпуляцій не дивним, що інформаційний простір України та навколо України переповнений повідомлення про концентрацію тих же 100 тисяч  російських військ, але залишився майже не помітним  аналіз одного із американських ЗМІ із посилання на Пентагон щодо нездатності ЗС Російської Федерації забезпечити автомобільним транспортом вказане угруповання у випадку наступу на територію України чи  проблеми логістики та постачання російської армії в цілому.

По-третє, із інформації, яку бачив у польських джерелах, військова потуга України на лінії розмежування із т.зв ДНР/ЛНР є  цілком достатньою не тільки для відбиття наступу російських окупаційних військ та їх колаборантів, але для початку звільнення українського Донбасу.

По-четверте, на цьому тлі більшої уваги потребує українсько-білоруський кордон, через який можуть спробувати пробитися російсько-білоруські диверсійні групи під виглядом  вже знаних «зелених чоловічків», але тільки за умови, що у прилеглих районах Волині та Полісся будуть паралельно  спровоковані виступити агентури із закликами до автономії, самоврядування чи навіть якоїсь децентралізації – «аля бурштинові республіки».

Як підсумок, жодним чином не недооцінюючи військових та агентурних можливостей Російської Федерації та режиму-сателіта самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, інформаційний масив навколо неминучої агресії щодо України варто оцінювати у ширшому зовнішньо- та внутрішньополітичному контексті, найперше як  інструмент примусу режимом Путіна керівництва України до виконання Мінських угод в російській інтерпретації, від спроб чого очевидні політичні дивіденди отримають опоненти Зеленського, які ті ж угоди підписували», – каже Василь Гулай.

Оксана ДУДАР

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: