Ігор Білозір — видатний композитор, якого вбили в центрі Львова через українську пісню

bilozir_igor_8a495 (2)

Ігор Білозір — видатний український композитор та лідер вокально-інструментального ансамблю «ВІА Ватра» родом з Радехова на Львівщині.

Його життя раптово обірвалось у 45 років: композитора до смерті побили двоє росіян.

Пам'ять про нього як про людину з великої літери та видатного митця не зітреться ніколи. ІА Дивись.info сьогодні розповість про пісняра та те, чим він жив, про що мріяв і кого любив.

Ігор Білозір народився 24 березня 1955 року в районному містечку Радехів на Львівщині. Був четвертою дитиною в сім’ї. Ще під час навчання у місцевій школі, в сьомому класі, Білозір написав першу пісню. Створивши свій перший ансамбль, брав участь не тільки в шкільних заходах, а й грав на весіллях і танцях.

Коли Ігорю було 14 років відбувся його перший професійний запис на Львівському радіо в програмі «Мандрівний меридіан». Це було влітку 1969-го, коли підліток разом з однокласниками приїхав до Львова. Тоді хлопець вирушив на обласне радіо до ведучої Марти Кісаневич, поки його однокласники пішли до цирку та ні про що не здогадувались.

«Так сталося, що вона повірила мені, ще зовсім сопливому пацану, і зробила перший професійний запис моїх пісень, – розповідав Ігор Білозір. – З відомих творів там були «Квіти у росі» і «Любити – не любити».

Хлопець переселяється до Львова, де мешкав неподалік центру, на вулиці Фредра, 4. Тут він прожив до 2000-го року, поки його життя трагічно не обірвалось через кілька місяців після 45 дня народження. Нині у помешканні облаштували музей композитора, а на будинку висить пам'ятна табличка.

Білозір навчався у Львівському музично-педагогічному училищі та Львівській консерваторії, хоч так і не отримав диплом про вищу освіту, хоч крокувати на пари йому доводилось якигось дві хвилини від дому. Ігор навчався у того ж викладача, що й творець славнозвісної «Червоної рути» Володимир Івасюк – Лєшека Мазепи, людини справедливої, чесної, музикознавця та педагога родом зі Стрия.

Лєшек Мазепа Фото: Вікіпедя.

Проте хлопці не товаришували. Ігор тільки згадував ті моменти, коли вони з Івасюком сиділи поруч на лекціях у Львівській консерваторії.

Паралельно чоловік стажувався у США та Канаді.

У 22 роки юнак знаходить своє кохання. 1977 року Ігор одружився з Оксаною Розумкевич з містечка Смига на Рівненщині. У серпні цього ж року чоловік очолює самодіяльний ансамбль «Ритми Карпат» Львівського автобусного заводу.

Ігор Білозір з дружиною Оксаною

Тут його дружина стала солісткою. Через два роки ансамбль запросили виступати до філармонії. Так «Ритми Карпат» перейменували на «ВІА Ватра».

ВІА Ватра Львівської обласної філармонії (нині — національна філармонія імені Мирослава Скорика) виконує ці композиції й донині.

У «Ватрі» Білозір отримав прізвисько Дуче. Він був справжнім диктатором – справедливим, але дуже вимогливим. Але таким він залишався для влади.

Разом із дружиною Оксаною Ігор прожив 14 років, а офіційно пара розлучилася на День сміху першого квітня 1991 року, ще через три дні 36-річний знайомиться зі своєю долею — майбутньою дружиною Ольгою.

«Увечері до мене зайшли друзі, з ними була Ольга. Я побачив її і подумав: «Які дивні очі». На відбірковому турі обласного фестивалю «Червона рута» вона була провідною, а я – в журі ». Вони одружилися 12 червня 1993 року.

Ще через кілька років 42-річному митцеві присвоюють звання Народного артиста України.

У ніч з 8 на 9 травня 2000 р. Ігор Білозір був жорстоко побитий двома п’яними росіянами. Дмитро Воронов та Юрій Калінін напали на композитора за те, що заважав Ігор буцімто своїми піснями групі відвідувачів в кав’ярні «Цісарська кава» на проспекті Шевченка співати та слухати російський «блатняк». Це відбувалося на очах у десятків людей в центрі Львова, за п’ятсот кроків до рідної домівки.

За його життя медики боролись двадцять днів. 16 травня чоловік пережив півгодинну клінічну смерть, а 28 травня — його серце зупинилося у Клінічній лікарні швидкої допомоги Львова на Миколайчука. Йому було 45 років.

Попрощатися із ним прийшли тисячі людей. На похороні Ігоря Білозіра, за різними підрахунками, були від ста до двохсот тисяч присутніх.

Похований композитор на Личаківському цвинтарі. 2013 року на його могилі з'явився білий ангел: скульптура з мармуру, привезена з Італії, символізує пісню, вічність, чистоту, скорботно тримає лист.

Пам'ятник композитору Ігорю Білозіру на Личаківському цвинтарі у Львові (2013). Фото: Варенко Я.Г

Після трагічної загибелі митця у Львові взялися за питання стану функціонування української мови в місті. Тим часом на шпальтах російських ЗМІ розпалювали антиукраїнську істерію. Там стверджували: Ігоря Білозіра побили за те, що композитор виконував саме російські пісні.

У серпні 2002 року Апеляційний суд Львівської області засудив Дмитра Воронова, звинуваченого у вбивстві композитора Ігоря Білозора, до позбавлення волі на десять років. Юрія Калініна як співучасника засуджено до восьми років позбавлення волі.

Ігоря Білозіра немає з нами вже 22-ий рік. Нинішнього року йому могло би виповнитись 67.

2015 рік на Львівщині було проголошено роком композитора. ТРК «Львів» створила фільм про його життя «Під крилом ангела». Стрічка створена групою львівських митців під керівництвом головного режисера Львівського телебачення Мирослава Мединського у співавторстві з режисером Лесею Рибінською.

У фільмі показано шлях до слави, життя і драму композитора, співака, народного артиста України Ігоря Білозіра. У процесі підготовки фільму використано архівні фотографії, спогади друзів Ігоря, поетів, колег по творчості, їх спогади про те, як саме створював свої талановиті музичні твори Ігор Білозір, як він умів поєднати народні традиції музичного мелосу і сучасні традиції, як створив і привів до слави ВІА «Ватра».

Крім того, зображено життя творця в час тоталітарного режиму, його громадянську позицію, вірність ідеалам свободи творчості, своєму українському народові, завдяки чому деякі пісні Ігоря Білозіра ще й досі вважають народними.

ІА Дивись.info досліджує історію та розповідає про видатних українців, які прославились у мистецтві, науці та інших ремеслах. Прочитати ці історії можна за посиланням Видатні українці.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: