“300 українських спартанців” та інше. Головні міфи про бій під Крутами

Ранок 29 (30) січня 1918 року згадують нащадки героїв-крутянців уже 104 роки. Це день, коли проти близько 5 тисяч більшовиків билися 300 бійців Студентського куреня, 250 Першої української військової школи та декілька десятків гайдамаків. Майже тридцять юнаків розстріляли та навіть не дозволили поховати їх тіла.

Герої бою під Крутами показали, що більшовикам в Україні не раді. Згодом їх подвигом захоплювалися в УПА, а тепер герої надихають військових у війні з Росією. Бій під Крутами справді зупинив наступ окупантів на Київ на чотири дні, й за цей час УНР встигла підписати Берестейський мирний договір.

Міфи про Бій під Крутами

Цей день став легендарним для української історії. Декілька сотень воїнів прийняли бій, витримали багатогодинну сутичку проти тисяч більшовиків всього з 16 кулеметами та 1 гарматою на платформі. Після цього відступили та розібрали залізничну колію. Важко уявити розчарування й крах більшовиків. Тридцять героїв-крутянців стали жертвами, адже заблукали та не відступили з усіма. Їх розстріляли та жорстоко знущалися.

Заборони висвітлення події й відсутність офіційних даних та документів пішла не на користь для української історії. Дуже багато міфів виникло про сам бій, його значення, учасників та кількість полеглих.

Бій з Крутами часто порівнюють з Фермопілами, й склалося враження, що в бою брали участь тільки 300 студентів та всі вони загинули від рук ворога. Загалом же, за різними даними, це було близько 500-600 осіб і не тільки старшин і курсантів. Поети, публіцисти, журналісти, особливо в діаспорі, через брак даних показували різні цифри та бачення. Усе базувалося на спогадах очевидців. Так, навіть найпопулярніший вірш “Пам’яті тридцяти” більш художній, ніж справді описує події Бою під Крутами.

Міф є і про місце поховання крутянців, бо 25 бійців поховали у братській могилі на Печерську, і тільки двох на Аскольдовій могилі. Згодом у 90-ті героїв перепоховали на Лук’янівському цвинтарі.