Ціна паніки: як загроза російської агресії впливає на українську економіку

Таким  наслідками для української економіки обернулася концентрація російських військ на кордонах та загроза повномасштабного вторгнення.

Як заявив президент України Володимир Зеленський, паніка, яку спричинили повідомлення про можливий наступ Росії на Україну, коштувала українській економіці 12,5 млрд грн.

«Через всі ці сигнали, що «завтра війна», які пішли навіть від поважних лідерів держав, вони відверто говорять «завтра буде війна». Це паніка – на ринках, у фінансовому секторі. У нас торік було рекордний ВВП, він зріс, 6,5 млрд нових інвестицій 2021 року. Але після початку такої інформаційної кампанії з України вивели 12,5 млрд коштів. Ми стабілізуємо нашу валюту з держрезервів. Це дуже дорого коштує нашій країні», – заявив Зеленський.

Він додав, що причина – «невиважена інформаційна політика», яка сіє паніку серед українців.

На думку президента Асоціації українських банків Андрія Дубаса, йдеться про непрямі втрати.

«Коли почалися дуже гострі заяви про наступ на Україну, то уряду стало дорожче залучати гроші під державні цінні папери. Якщо є загроза війни, то зрозуміло, що іноземці продають наші облігації і купують валюту, що тисне на гривню і загалом на економіку. Тому виникла така цифра. Але зараз, коли ми побачили певні позитивні сигнали, що Росія частково відводить війська від кордону з Україною, то відразу ж побачили і реакцію економіки – як всі негативні показники відкочуються назад. Тому, думаю, це можна розцінювати як негативний тимчасовий наслідок через загострення. Невизначеність ситуації змушує людей напружуватися, хвилюватися за те, щоби зберегти свої заощадження», – каже Андрій Дубас.

Він вважає, що якщо вдасться зняти загрозу військового конфлікту та без потрясінь завершити опалювальний сезон, то всі економічні показники повернуться до традиційних сезонних коливань.

«Якщо ми говоримо про фактор війни, це дуже серйозний фактор, який не може дати нам спрогнозувати нічого. Тому якщо Україна пройде опалювальний сезон, коли є високі ціни на газ, без цього фактору невизначеності щодо військового конфлікту, то курс долара повинен знижуватися десь до середини літа, коли він традиційно починає підніматися. Сьогодні курс вищий, ніж звичайні показники, на 5-10%. Це якраз оцей елемент паніки. Якщо не буде конфлікту, то ми побачимо цього року нормальні курс та показники інфляції. На сьогодні дії влади є адекватними – ніхто не включив друкарський верстат, Нацбанк дотримується виваженої політики гнучкого курсоутворення і незбільшення інфляції, Мінфін залучає додатковий ресурс, якщо це потрібно, навіть розуміючи, що за нього треба буде платити дорожче. Все одно програми з міжнародними партнерами продовжуються, кошти нам дають. І те, що є намагання влади не розігнати паніку, це теж правильно, бо послаблює фактор невизначеності», – каже Андрій Дубас.

Економічний експерт Данило Монін сподівається, що пік паніки на фінансовому ринку уже минув.

«Іноземні інвестори вивели з облігації державної позики близько 6 млрд грн, це лише у січні. Звичайно, це сприяло ослабленню гривні. Сьогодні ми вже бачимо певний відкат, зокрема зміцнення курсу гривні і, наскільки мені відомо, Нацбанк сьогодні викупив 100 млн доларів на міжбанку. Тому думаю, що активна стадія паніки, найімовірніше, минула, і найближчим часом мало б спостерігатися зміцнення курсу гривні та наповнення валютних резервів держави», – каже Данило Монін.

На його думку, влада загалом діяла правильно, щоби протидіяти наслідкам паніки.

«Нацбанк гасив паніку, він витратив у січні понад мільярд доларів з резерву. На мою думку, це була адекватна політика, і не такі вже значні кошти. Наприклад, під час коронавірусної кризи, у березні 2020 року, Нацбанк витратив 2 мільярди доларів. Якщо говорити про владу загалом, то вона опинилася у важкій ситуації, бо всі розуміють, що загроза війни існує, а з іншого боку, нагнітання ситуації так, як це відбувається в інформаційному просторі – це теж погано. Нападки на владу за те, що вона намагається заспокоїти людей, на мою думку, є не зовсім коректними», – вважає експерт.

Володимир ГАЛЕЧИК