Мистецький ангел-охоронець: сьогодні минає рік без режисера Сергія Проскурні

Торік, першого лютого, не стало Сергія Проскурні — відомого українського театрального режисера, продюсера. Йому було 63 роки.
Його називають видатним культурним діячем та філософом, а близькі друзі «визначним Драматургом», за життя Сергій долучився до створення низки мистецьких проєктів, зокрема до славнозвісного фестивалю «Червона рута»
ІА Дивись.info вирішила пригадати життєвий шлях режисера у пам'ять про Сергія.
Львів та скрипка, Черкаси та театри
Майбутній режисер народився 28 листопада 1957 року у Львові в родині іженерів.
Музичну освіту починав по класу скрипки у Львівській дитячій музичній школі №2 (клас Льва Івановича Смірнова). Коли хлопчикові було 12 років, сім'я переїжджає до Черкас, та підліток продовжує навчатись у місцевій музичній школі. Сергій закінчив вісім класів
1969 року сім'я переїхала до Черкас, де Сергій продовжив навчання у класі Анатолія Федоровича Сілкіна. Закінчив 8 класів у Черкаській середній школі.
У 16 років хлопець вступає до Черкаського державного музучилища імені Гулака-Артемовського, яке по класу альта закінчує через три роки. У той час юнак активно займається своює творчістю: бере участь у створені камерного оркестру, та музика не була його єдиним захопленням.
Сергій відвідує театральні гуртки та студії у Черкасах, пише пісні та музику для вистав Черкаського обласного музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка, але художня рада театру цю музику не прийняла.
Згодом створює радіостудію Черкаського музучилища, організовувує театралізовані вечори та концерти.
У 20 років Проскурня стає учителем у Черкаській дитячій музичній школі. Навчає діток грати на скрипці та фортепіано.
«Під знаком Курбаса»
Упродовж 1978-1980 років хлопець служить у будівельних загонах у Харкові. Ці юнацькі роки припадають на зацікавлення творчістю та спадщиною українського режисера Леся Курбаса. Навіть в армії хлопець очолює художню самодіяльність та отримує дозвіл на відвідання спеціалізованої театральної бібліотеки імені Станіславського — починається підготовка до вступу на факультет режисури.
Після війська хлопець відмінно складає вступні іспити до Київського державного інституту театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого на акторсько-режисерський курс професора Леоніда Артемовича Олійника та Сергія Данченка, викладач майстерності актора — Ада Роговцева. Це все стається «під знаком Курбаса», згадують його друзі.
Сергій охоче береться до організацій різноманітних мистецьких акцій, з-поміж яких присвячує заходи іспанському художникові Паблові Пікассо чи письменниці Ліні Костенко.
Сергій Проскурня стає режисером Державного академічного драматичного театру імені Івана Франка у Києві у 26 років. Упроовж наступних років чоловік бере участь у постановках вистав «Енеїда» (за Котляревським) та «Вибір» (за Бондарєвим), «Герой Заходу» (за Сінгом) і «Сімейний детектив» (за Синельниковим).
1987 року спільно з Адою Роговцевою поставив дипломну виставу «Чайка» (за Чеховим), у якій в ролі Треплєва дебютує Остап Ступка.
На початку 90-их брав активну участь у «Революції на граніті». Підтримував голодувальників.
Проскурня організовував театральні фестивалі, радіовистави, театральні обміни з кращими театрами Західної Європи, працював з відомими театральними фестивалями по всьому світу. Ставив вистави у театрах Львова, Києва, Одеси та Черкас.
З грудня 2007 року Сергій Проскурня входив до команди міністра культури і туризму України Василя Вовкуна, згодом став радником міністра на громадських засадах. Був художнім керівником Одеського театру опери та балету.
З 2009 очолював театр у Черкасах. Проскурня зняв кінопроєкт «Наш Шевченко» (частину сюжетів знімав на Євромайдані) та розробив концепцію виставки «Шевченкоманія». Проскурня лауреат премій Національної спілки театральних діячів України «Експеримент» (2001) та імені Сергія Данченка (2017).