Реформа чи зашморг: чим можуть обернутися податкові ініціативи влади

Оподаткування самозайнятих, непрямі методи виявлення доходів громадян, оподаткування домогосподарств, боротьба з «зарплатними ФОПами», запровадження податку на виведений капітал в урізаному вигляді – це лише кілька змін до податкового законодавства, які ініціює влада.

Спочатку – реформа, потім – заходи

Своєрідним пряником для громадян має стати зниження оподаткування доходів, яке пропонує голова бюджетного комітету ВР Данило Гетьманцев. Йдеться про плани об’єднати три податки в один – єдиний соціальний внесок (ЕСВ), податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військовий збір. При цьому ефективну ставку оподаткування хочуть знизити до 30% із подальшим зниженням по 1% щорічно – аж до 25%. Щодо оподаткування домогосподарств, яке ініціює голова комітету ВР з питань соціальної політики Галина Третьякова, то це, за її словами, дасть можливість повернути частину сплачених податків, а також займатися видами діяльності без реєстрації ФОП, аналогічним першій групі єдиного податку.

Натомість експерти до ініціатив влади ставляться скептично. Вони кажуть, що загалом ініціативи правильні й успішно працюють в Європі та США, втім, наповнення практично повністю нівелює весь позитив і особливого полегшення ні бізнес, ні пересічні мешканці не відчують.

«Об’єднання податків з загальним зменшенням ефективної ставки до 30%, що обіцяє Гетьманцев, – це в принципі позитивний крок. З іншого боку, те, що під це хочуть заборонити наймати ФОПів – це вкрай погана норма, яка фактично вбиває середній клас. Мені здається, що людина взагалі не розуміє сучасний бізнес. Підприємцям часто треба  отримати конкретну послугу, і для цього не потрібно тримати в штаті людей. ФОПи якраз цю ділянку закривають і роблять це значно ефективніше. Декларування домогосподарств працює в США і країнах Європи. Але там діє прогресивна шкала – чим менший дохід, тим менша ставка оподаткування. Наприклад, у США, якщо один з членів сім’ї не працює, то вона економить на податках, бо платить їх менше, ніж платив би лише за себе кожен працюючий член сімї. А коли в нас є жорстка ставка оподаткування, то це не має ніякого значення, ніякої вигоди ти не отримаєш. Я не бачу сенсу при плоскій ставці запускати такі механізми. В тому варіанті законопроєкту, який я бачив, певні зміни в цьому плані пропонувалися, але виписані вони були погано. Побачимо яким буде кінцевий варіант цього законопроєкту», – каже економічний експерт Данило Монін.

На його думку, те, що запроваджується останні півтора-два роки у податковій сфері, не сприяє інвестиціям і зростанню економіки. Це стосується і планів запровадження непрямих методів контролю за доходами громадян.

«До чинної податкової політики це лише додасть загальне репресивне тло, коли кожного громадянина оголосять потенційним олігархом з відповідним до нього ставленням. Без податкової реформи і лібералізації ставок оподаткування від цього буде лише суцільний негатив. Спочатку требу було б провести податкову реформу і лише після цього говорити про заходи, які дозволять більше контролювати доходи громадян», - додає експерт.

Фіскальна філософія

Економіст Олексій Кущ вважає, що у ініціативах влади є певні раціональні моменти, але реалізація є абсолютно невдалою.

«Стретегічно немає якоїсь системності у підходах. Потрібно зміщувати акцент оподаткування з праці на капітали та активи. Кумулятивний податок на працю треба зменшувати, бо в нас рівень оподаткування дуже високий, а звідси і трудова міграція, і тіньовий ринок праці і зарплати в «конвертах». Зараз ми маємо і ЄСВ, і військовий збір, і ПДФО, сукупне податкове навантаження – 41%. Ці податки треба об’єднати в один і знизити. У податковій реформі Гетьманцева ця ідея є, але в його проєкті рівень цього об’єднаного податку все одно залишається дуже високим – 25-30%. При такому форматі ця реформа не спрацює.

Як показали дослідження в латиноамериканських країнах, ринок детінізується, коли офіційне податкове навантаження наближається до рівня тіньових трансакцій, які бізнес витрачає на зарплати у «конвертах». Це фікивні ФОПи, обнальні майданчики, плата за так званий «дах», різноманітні хабарі. Зараз оцей тіньовий податок на запрплати в «конвертах» становить 10-15%. Відповідно цей об’єднаний офіційний податок потрібно було встановити на рівні максимум 15%. Тоді зарплата в конвертах втратить економічну доцільність. Тобто розмір податку, який пропонує Гетьманцев, недостатній для того, щоби дати стимули до детінізації. Крім цього, у правильних моделях прийнято давати перехідний період, наприклад, на рік, для того, щоб бізнес адаптувався. А в Гетьманцпева одразу жорсткі каральні санкції», – каже Олексій Кущ.

Те саме, на його думку, стосується інціативи Третьякової щодо єдиного оподаткування домогосподарств.

«Взята за основу нормальна ідея. Але для цього спочатку потрібно скасувати оподаткування доходів, які є нижчими за реальний прожитковий мінімум. Також потрібно цей мінімум розраховувати на все домогосподарство. Наприклад, для сім’ї з двох дорослих та двох дітей неоподатковуваний поріг доходів мав би бути десь на рівні 20 тисяч гривень. Також потрібно надавати домогосподарствам право так званого податкового вирахуваня – зменшувати обсяг податків на суму, наприклад, витрат на навчання, медицину, іпотеку. У пропозиціях Третьякової немає цих норм щодо податкового мінімуму, вирахування. І головне – домогосподарства повинні сплачувати податок на доходи раз на рік, а не щоміячно, як це зараз роблять роботодавці.

У версії Третьякової ніякого права на самостійну сплату  податків не буде. Як і раніше роботодавці будуть вираховувати податки, і домогосподарство за підсмуками року зможе якийсь зробити перерахунок. Але ми розуміємо, як працює податкова. А робиться це лише для того, щоб за допомогою цього сиру у мишоловці спонукати домогосподарства подавати щороку декларації про доходи та майновий стан, і згодом за допомогою непрямих методів оцінки доходів можна було б донараховувати податкові зобов’язання», - вважає економіст.

Він додає, що непрямі методи виявлення доходів тісно пов’язані з податковою амністією.

«Вона робиться для того, щоб створити нульову точку порівняння доходів і в майбутньому оподатковувати приріст майнового стану. Фактично це буде податок на заробітчан, самозайнятих. Вважаю, що такий підхід неправильний. Це така фіскальна філософія держави – де вона шукає гроші. Їх можна шукати у природних екологічних рентах,  які зараз не виплачуються великими корпораціями, в сировинному експорті, у структурах великих ФПГ, які не доплачують гроші державі, а можна – серед простих українців. Держава зараз це й робить. У цьому полягає така податкова філософія. Тобто за основу беруться добрі ідеї  для прикриття, а потім насичуються абсолютно токсичним змістом», – підсумовує експерт.

Володимир ГАЛЕЧИК

Фото: depositphotos.com