8 травня – День пам'яті та примирення: чому це свято не про перемогу

8 травня Україна відзначатиме День пам'яті та примирення, а 9 травня – 77-у річницю перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Проте День примирення – це не те ж саме, що й День перемоги. В Україні цей день встановлений згідно з Законом України "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 – 1945 років". Відтак, у 2014 році, з початком російської агресії на території України, наша держава розпочала нову традицію відзначення 8 та 9 травня в європейському дусі пам'яті та примирення.

Чому 8 і 9 травня?

Як пишуть у "Суспільному", 7 травня 1945 року близько другої години ночі делегація Німеччини у французькому місті Реймс підписала акт про безумовну капітуляцію, яка набула чинності 8 травня після 23 години. Під час підписання були присутні представники західних союзників та СРСР. Проте на вимогу диктатора Йосипа Сталіна капітуляцію "продублювали" 8 травня у радянській зоні окупації у передмісті Берліна о 22 годині 43 хвилини за середньоєвропейським часом (у Москві тоді вже було 9 травня).

Але запроваджене у 1945 році святкування 9 травня у СРСР скасували вже через три роки, але за часів Леоніда Брежнєва, у 1965 році, його відновили. У 2004 році Генасамблея ООН у своїй резолюції до 60-ї річниці закінчення Другої світової запропонувала державам крім святкування своїх днів перемоги чи визволення, щороку починаючи з 2005 року відзначати один або два дні (8 і 9 травня) "як данину пам'яті всіх жертв Другої світової війни".

Чим відрізняється вшанування жертв в Україні та на росії

Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства. За різними оцінками, у ній загинуло від 50 то 80 мільйонів людей по всьому світу. Відтак, святкувати перемогу через кровопролитні бої недоречно, а претендувати на визнання власної виняткової ролі у перемозі над нацизмом – неправильно. Втім, Радянський Союз саме це і робив та продовжує роботи вже на Росії, проводячи дорогі та пафосні паради з військовою технікою на Красній площі. Для них 9 травня завжди було особливою та культовою датою, тому уряд України наголошує на можливості провокацій по всій країні 8 та 9 травня у час повномасштабної війни.

Пам'ять про військові дії у час Другої світової війни під впливом сучасної російсько-української війни суттєво трансформується. Вже кілька років в українському суспільстві точиться дискусія про те, які дати варто вшановувати, а один з поданих до Верховної Ради законопроєктів пропонує зробити 9 травня Днем Європи, позбавивши його статусу Дня перемоги та вихідного.

Україна в Другій світовій війні

Росіяни всяко намагаються применшити вклад України в перемогу в Другій світовій війні і привласнити свої здобутки собі. Центр стратегічних комунікацій SPRAVDI опублікував дані, про які країна-агресорка не надто часто згадує.

• на робочі руки українців, на землю та хліб претендували одразу два режими – нацистський та комуністичний;
• Україна втратила за деякими підрахунками понад 10 мільйонів своїх громадян, хоча в СРСР всіляко намагалися применшити ці цифри;
• з 6 мільйонів євреїв, які стали жертвами Голокосту, 1,5 мільйона вбито в Україні;
• з нашої території вивезли близько 2,4 мільйона людей. Депортації не пережили близько 450 тисяч осіб;
• знищення України після перемоги над нацизмом продовжувалося радянською владою – голод, заслання та репресії.