• USD: 36.50
  • EUR: 38.90

Наша банківська система як ЗСУ – не просто вистояла, а ще й перемагає, – Євген Дубогриз

Наша банківська система як ЗСУ – не просто вистояла, а ще й перемагає, – Євген Дубогриз
Фото з відкритих джерел.

Незважаючи на війну, українська банківська система працює практично без збоїв. Навіть запуск друкарського верстату Національним банком не призвів до інфляції.

Як працює банківська система і що відбувається з фінансами, про це ІА Дивись.info поспілкувалася із Євгеном Дубогризом, асоційованим експертом у CASE Україна, екс-начальником управління макропруденцйної політики в НБУ.

Як Ви сьогодні оцінюєте стан банківської системи в Україні?

– Якщо у цілому, то у мене є така аналогія: наша банківська система як Збройні Сили України – ніхто взагалі не вірив, що вона вистоїть і працюватиме, а вона не просто вистояла та працює, а ще й перемагає. Є притік коштів до банківської системи. З початку війни приріст коштів населення – депозитів та поточних рахунків - більше 80 мільярдів гривень, плюс 15%. Працює система електронних платежів в режижі 23/7. Безготівкові розрахунки діють на всіх територіях, навіть на окупованих. Жоден банк поки що не пішов з ринку, крім двох російських державних, які Нацбанк ліквідував ще у другий день війни. Хоча здавалося, що це майже неможливо – уникнути банкрутств банків під час війни. Бачимо, що навіть такі банки, які на початку збройної агресії призупинили діяльність, прийом депозитів, зокрема польський Кредобанк, зараз відновили усі депозитні програми, збільшують депозити та вклади населення.

Важче з кредитами. Їх стає менше. Старі кредити погашаються, а нових майже не видають. Банки бояться ризиків. Але сам факт, що кредити населення гасяться – це приємно і неочікувано. Щодо кредитування бізнесу, то до початку квітня була досить прикра ситуація і кредитів майже не видавали, старі кредити не дуже погашалися, але десь після першої декади квітня знову поновилося кредитування бізнесу, особливо аграріїв. Надавати кошти почали насамперед держбанки. Їхній кредитний портфель – мова про нові видачі – з початку квітня збільшився приблизно на 20-25 мільярдів. Це дуже немало під час війни, коли кредитна активність призупиняється, бо велика невизначеність.

Тобто загалом банківська система не просто добре працює, а перевищує очікування. В банків є вільні кошти, є приплив коштів, є можливість кредитувати, готовність кредитувати і навіть є кредитування з боку державних банків. Цього ніхто не сподівався два місяці тому.

Але все ж є банки, де відбувся відтік коштів і лідер – «Альфа-банк»…

– Про «Альфа-банк» можна так сказати: клієнти голосують ногами. Населення – це раціональний споживач. Якщо воно бачить великі ризики у якомусь банку, то забирає кошти. Це питання довіри. Тільки за березень відтік коштів з Альфа Банку становив приблизно два мільярди гривень депозитів населення, причому відплив коштів великих клієнтів, з депозитами більше 600 тис гривень - понад півтора мільярда.

З іншого боку, «Альфа-банк» отримав великий обсяг рефінансування від держави, щоби ті відтоки перекрити. Тому я б сказав, що у нас є низка банків, які й далі під великим ризиком. Переважно це ті банки, які мали багато відділень або штаб-квартири десь на окупованих територіях чи близько до окупованих територій, чи на територіях, де ведуться бойові дії. Це щонайменше два регіональні банки, але чи підуть вони з ринку – це ще під питанням. Можливо, НБУ допоможе їм, надасть рефінансування, аби відновити ліквідність. Або, наприклад, держава увійде у каптіал, стане акціонером, і дасть кошти. Про це ще рано казати.

Як позначиться на фінансовій системі запуск друкарського верстату НБУ?

– НБУ справді вже увімкнув друкарський верстат. З початку року було надруковано майже 120 мільярдів гривень /станом на 12 травня 2022/ . Це багато – приблизно 10% від грошової маси. Що таке друк грошей? Це купівля облігацій внутрішньої державної позики, так званих військових ОДВП, плюс Нацбанк перерахував ще 19 мільярдів прибутку за минулий рік.

Але парадокс ситуації в тому, що на інфляцію, саме на зростання цін, друк грошей наразі не вплинув. Ціни зростають з інших причин, в основному, через те, що зросли витрати бізнеса і є проблеми з транспортом, складами, десь просто ми втратили частину виробниктва та складів.

Зазвичай, у теорії і на практиці, якщо Нацбанк друкує гроші, то це моментально зростають ціни. Товарів в економіці ще стільки, скільки й було, а грошей стало більше. В нас зараз дещо інша ситуація. НБУ друкує кошти і водночас їх стерилізує, тобто забирає цю надруковану гривню назад, вона залишається, головним чином, на так званих депозитних сертифікатах НБУ – аналог депозитів, вже для банків.

Українському бюджету, звичайно, потрібні гроші, передусім на армію. Ці гроші частково надрукує НБУ, бо надходжень у вигляді кредитів, грантів від наших західних партнерів не вистачає, а збір податків значно зменшився. Нацбанк друкує гроші, Мінфін виплачує їх військовослужбовцям, на соціалку тощо і ці кошти знову повертаються в банки. Банки, своєю чергою, повертають їх назад НБУ. Умовно кажучи, кладуть на депозити в Нацбанку, купуючи депозитні сертифікати. Тобто НБУ друкує гроші, але вони на широкий ринок не виходять.

Проте друк грошей це, звичайно, ризик. Банки рано чи пізно розпочнуть кредитування, і вся ця надлишкова грошова маса піде на ринок. Тому, звичайно, було б краще, аби НБУ менше друкував нових грошей, а банки більше купували військові облігації за ті гроші, що в них зараз є. Тобто щоби не вкладалися у депозитні сертифікати, натомість купували військові ОДВП і таким чином допомагали бюджету та армії.

Наскільки вагомою є допомога Заходу, щоби Україна могла зберігати фінансову стабільність?

– Допомоги завжди недостатньо. У березні були великі транші, кредити, які допомогли нам встояти і потреби у новому друку майже не було. У квітні вже зменшилися надходження і їх не вистачає. Нам потрібно, за моїми попередніми підрахунками, десь близько 3-4 мільярди доларів на місяць саме притоку іноземного капіталу в Україну. Це можуть бути кредити, гранти, поворотна чи неповоротна фінансова допомога. Не так важлива форма, як суть: треба гроші, в будь-якому вигляді. Одне із завдань влади, на мою думку, – в прямому сенсі вибивати гроші в партнерів із Заходу. Альтернатива лише одна – друк коштів Національним банком. А це інфляція, девальвація, панічні настрої населення.

Нам треба доносити до Заходу просту істину: якщо ви хочете, щоб ми воювали, захищали і себе, і вас – нам потрібні гроші. Позичкові чи безповоротні – зараз без різниці.

Якщо розглядати найгірший сценарій, що війна затягнеться і Захід втомиться допомагати, наскільки вистачить міцності українській фінансовій системі?

– Економіка і банківська система країни може «лягти» лише в одному випадку – коли вже немає самої країни. Це не питання. Банківська система та економіка встоїть у будь-якому випадку. Навіть якщо будь-яка допомога Заходу припиниться. Питання ціни. Тобто ціною припинення надання допомоги буде інфляцію та девальвація. Інфляція може досягнути і 100%, і більше. Так само і девальвація, яка може бути більшою, ніж у 2014-2015 роках, коли гривня знецінилася на 60%.

Оптимізм у тому, що допомога Заходу не припиниться. Тому що якщо у війні справи будуть йти не нашу користь, то нам будуть допомагати, щоб ми і далі воювали. Якщо справи будуть йти на нашу користь, то, можливо, припиниться безповоротна допомога, але Україна зможе залучати кошти на фінансових ринках, тобто не в держави, ЄС чи США, а саме на ринках капіталу. Якщо ми відсунемо окупанта за кордони і атакуватимемо, то Україна вже буде сприйматися по-іншому, як країна, де війна близька до завершення, як країна, яка встояла. Тому якщо все піде за поганим сценарієм, то нам надаватимуть грантову допомогу, якщо за кращим, то нам будуть давати кошти, можливо, за зниженими відсотками.

Ще один цікавим момент – заморожені кошти російського Центробанку. Йдеться приблизно про 350 мільярдів доларів. І 50-80 мільярдів – заморожені кошти російських олігархів та компаній. Якщо наші дипломати буде наполягати: дайте нам ці гроші, бо росія їх рано чи пізно буде виплачувати як репарацію, якщо ми отримаємо їх раніше, то це нам допоможе швидше відновлюватися, зокрема банківській і фінансовій системі.

Це до того, що гроші у світі є, щоб нам допомагати. Просто нам треба дійсно показувати нашим іноземним партнерам, що ми платоспроможні, сплачуємо за боргами, як і раніше, хоча це важко, ми воюємо успішно. Тобто фінансуйте нас, і це дуже гарна інвестиція і в колективну безпеку, і в саму країну. Ви на цьому заробите.

До яких запобіжних заходів вже може вдатися уряд та НБУ, щоби не сталося фінансового краху?

– По-перше, це цільове кредитування. Минулого тижня Уряд скоригував стратегію державних банків, зобов’язавши їх кредитувати окремі галузі, можливо, навіть окремі підприємства. Це абсурдно у мирний час, але у воєнний – необхідно.

Другий момент – кредитні гарантії. Уряд на цьому етапі має гарантувати банкам, що їхні кредити повернуться навіть якщо позичальники, фізособи чи юрособи, не зможуть заплатити. Цей механізм вже теж частково працює, але його треба збільшувати. У нас зараз гарантії для сільгосппідприємств – 80%, для малого і середнього бізнесу – 50%. І це треба збільшувати.

Третій момент – слід розробляти вже зараз програму допомоги та компенсації тим позичальникам, які втратили житло – брали кредити і втратили помешкання. Йдеться про іпотечні втрати. Держава може або викупити ці кредити, щоби позичальники далі не платили, або надати цим позичальникам житло за рахунок держави, а вони ці кредити продовжували виплачувати банкам. І це треба робити, бо є дуже багато таких позичальників.

Четвертий момент – давати банкам та іноземцям стимули інвестувати в ОДВП. Щоб бюджет України фінансував не стільки НБУ за рахунок емісії, скільки приватні покупці, в кого є вільні кошти. Також робити ОДВП привабливими для нерезидентів. Це дуже важка задача, бо країна у стані війни і не всі іноземні інвестори мають змогу купувати ОДВП. Але у принципі цю проблему, я вважаю, можна вирішити. Є декілька механізмів, як можна стимулювати іноземців.

На тимчасово окупованих територія рф намагається запровадити в обіг рублі. Навіщо це?

– Це абсолютно політичне рішення і жодної економічної необхідності в цьому немає. росія хоче показати, що вона тут господар і продемонструвати людям, що їм нібито треба голосувати за «народні республіки» і входтии до складу рф. Але, як бачимо, люди на цих територіях цього робити не хочуть. Надалі розраховуються гривнею і проблем з безготівковим обігом у країні, тобто розрахунками картками, немає. Так само і готівка. Там залишилося багато кешу і гривневий обіг відбувається безпроблемно. Це також абсолютно неетична історія з точки зору центробанкінгу. Жоден притомний голова центрального банку не запроваджуватиме свою валюту на території іншої країни. Я не розумію, навіщо це робить російський центробанк, де працюють нібито професійні люди, які точно знають, що таке центробанкінг, і що можна, а що ні? Вони не мають цього робити.

Та загалом запровадження рубля в Україні нагадує звичайний російський блеф – приблизно те саме, коли вони намагалися змусити країни ЄС платили за газ рублями. Вони намагаються це зробити на Херсонщині і Запоріжжі. Але валюта – це така річ, яка залежить від сприйняття людей, а не від того, що собі думає центробанк. Якби там не було можливості фізично використовувати гривні, як 2015 року на території ОРДЛО, то тоді б можна було переходити на якусь місцеву валюту чи рублі. Але в Херсонській та Запорізькій областях цих проблем немає.

Очевидно, у вкладників банків є побоювання щодо своїх депозитів. Чи маєте якісь поради з цього приводу?

– Як у фінансового аналітика, у мене є лише одна порада – робіть так, як вам буде комфортно. Для людини найголовніший фінансовий ресурс – це вона сама. Дуже легко всі гроші зараз витратити на волонтерство чи допомогу, а потім залишитися ні з чим. Є такі історії і це погано. Що більше у людини можливостей заробляти, працювати, тим краще для неї самої і для країни. Бо вона більше зможе допомогти армії, волонтерам тощо. Тож робіть так, як вам зручно. Якщо хочете зняти всі гривні, купити долари і запхати під подушку – робіть. Хочете купити військові облігації – купіть їх. Робіть те, що хочеться. Не обмежуйте себе у тому, що все треба зберігати у гривнях чи все у доларах, чи треба щось робити. Робіть так, щоби ви себе почували комфортно. Якихось чітких правил інвестування в Україні на цьому етапі просто нема.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама

Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: