Чи вб'є економіку підвищення податків, або Чому українські підприємці просять звільнити Гетманцева

У тому ж інтерв’ю The Economist Марченко називає ймовірне рішення «болючими кроками», однак це дозволить впоратися із нині складною ситуацією. 

Попри те, що українській економіці вдалось втриматися, попереду - багато труднощів, як-от падіння ВВП на 45%, за даними Світового банку, чи 44% – за даними українського відомства. Обидва прогнози досить непевні. 

Послідовний противник економічної свободи

На тлі цих заяв українські підприємці звернулись до президента України Володимира Зеленського щодо відставки теперішнього секретаря Нацради Відновлення та податкового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева. Бізнес-спільнота називає його послідовним противником економічної свободи, йдеться у відкритому листі, оприлюдненому шістнадцятого травня. 

Головні тези:

• Підприємці висловили «всебічну підтримку» главі української держави у відстоюванні інтересів країни, водночас зазначивши, що мета листа - привернення уваги президента до «катастрофічних помилок чи свідомої руйнації економіки України з боку деяких чинних представників влади».
• Через війну, зазначають вони, 49% підприємств були змушені припинити роботу, тим часом упродовж останнього місяця перезапущено майже чверть малого та середнього бізнесу. Водночас існує безліч ризиків, через що майже 10% бізнесменів проводять релокацію вже за кордоном, заявляючи про економічну неволю. 

«Вас намагаються переконати в необхідності підвищувати податки або збільшувати частку держави в економіці, щоби збільшити обороноздатність або турботу про громадян. Але це або свідома брехня, або фатальна помилка»! — вважають вони.

• Йдеться, що системне (а не тимчасове) зниження податків, зменшення державного апарату прискорить економічне зростання. Підприємці стверджують, що у цьому випадку сумарно держава отримуватиме більше податків і бюджет буде достатнім для збільшення соціальних стандартів.
• Бізнесмени зазначають, що «уособленням регресивного, популістського соціалістичного підходу є голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев».
• Також у листі йдеться, що нещодавні заяви Гетманцева про підвищення податків вже призвели до того, що багато підприємців відмовилися від інвестиційних проєктів в Україні та переносять їх до європейських країн.
• Ключовою роллю Гетманцева, що обіймає посаду секретаря Нацради Відновлення у визначенні економічної політики, у тому числі політики повоєнного відновлення, буде стримуючим фактором як з точки зору взаємодії держави з малим та середнім бізнесом, так і у відносинах із міжнародними партнерами.

Реакція Гетманцева

У відповідь Гетманцев заявив, що є послідовним прихильником дерегуляції у сфері бізнесу, наголосивши: політика держави у сфері суспільних грошей — це «постійно компроміс між різними, іноді суперечливими інтересами різних груп суспільства».

Він каже, що готовий до діалогу та запросив підписантів звернення зустрітись у Комітеті, пообіцявши підприємцям можливість особисто озвучити свої зауваження, звинувачення та бачення ідеї.

Порятунок чи імітація

Болісні заходи, які анонсував Марченко задля порятунку економіки, себто суттєве підвищення податків, насправді є не порятунком, а прірвою, вважає депутат Київської міськради, голова фракції «Голос» Григорій Маленко. 

«Є сигнали, що рятувати економіку у воєнний час хочуть, підвищивши податки. Проте є одна проблема - економіку рятують саме зниженням податків, бо підвищення у державі, яка воєю - те ж, що й зробити пацієнта реанімації донора крові», - пояснює він ІА Дивись.info. 

Наш співрозмовник додав, що Гетманцев уже анонсував перевірки бізнесу в умовно тилових регіонах, однак нині кожна українська область постраждала через російську агресію.

«Львівщина, яка дала прихисток більше мільйону біженців, потерпала від масованих ракетних ударів. Кожен день місцевий бізнес ризикує втратами ресурсів і життями найманих працівників. Чи доречні тут будуть перевірки і штрафи, очевидно - ні. Ще один важливий аспект: у багатьох бізнесах менеджерами середнього рівня працювали до війни молоді жінки з дітьми. Зараз вони часто у від’їзді. Чоловіків же призовного віку або забрали в ЗСУ, або вони активно займаються волонтеркою. Відповідно, якщо якийсь бізнес і живе, то це, найімовірніше, щоби покрити основні витрати на оренду і комуналку», - вважає Маленко. 

Підвищення податків однозначно вб’є економіку і створить високі ризики до того, що наша перемога буде поставлена під загрозу, також вважає економічний експерт Віктор Гальчинський.

Для ІА Дивись.info  фахівець зазначає, що для того, аби утримувати одного українського захисника, потрібно десять людей, які є задіяними в економіці, тобто саме ті, хто працює. 

«Українська влада пішла на безпрецендентний крок на початку повномасштабної війни,  радикально знизивши всі види податків, мінімізувавши ПДВ, скасувавши акцизи на пальне - для того, щоб економіка працювала, аби люди могли робити хоч шось, попри ці збитки. Тим не менш, якщо говорити про теперішню ситуацію, то підвищення податків не забезпечить у бюджет достатніх надходжень, щоб перемогти у війні. Так чи інакше ми будемо перемагати за рахунок міжнародної фінансової допомоги, яка надається. Однак підвищувати податки до довоєнного рівня, реанімовувати перевірки - це шлях до вбивства економіки і зрозуміло, що бізнес зараз уособлює саме пана Гетманцева, бо він є ідеологом і довоєнної, і нинішньої фіскальної реформи», - говорить експерт. 

До слова, за останніми даними Мінфіну, Україна наразі отримала гранти на п'ять мільярдів доларів при дефіциті у 15 мільярдів доларів. 

Уряд частково здатен покрити витрати за допомогою емісії НБУ та продажу військових облігацій, але основне джерело коштів — це міжнародна допомога. Втім міністр економіки Сергій Марченко вважає, що такий режим не можна підтримувати довго.

«Податки у нас мають регулювати, а не глушити, - веде далі Гальчинський. - Не працювала податкова, люди добровільно платили податки. Запровадили можливість єдиного податку для бізнесу на 2% від обороту, далеко не весь бізнес скористався: багато підприємців залишилися на звичайній системі оподаткування, таким чином підтримуючи державу і працюючи». 

Нині 49% українських підприємств не працюють чи продовжують збиткову діяльність, тому, додає наш співрозмовник, якщо просто зараз компанії масово закриватимуть бізнес - це призведе до неправильного кроку, адже доведеться звільняти працівників, які фактично поповнять лави українських біженців у країни ЄС. 

«У війні переможе сильна армія. І вона вже перемегає, але очевидно одне: щоб армія такою була, потрібна й сильна економіка. У нинішніх умовах (стан війни - ред.) принаймні, щоб вона (економіка - ред.) працювала», - каже пан Віктор. 

Такої ж думки й Григорій Маленко. Він поділяє твердження українських підприємців щодо економічної свободи, оскільки це дозволить перемогти війну та повернути додому мільйони українців, що стали вимушеними переселенцями.

«Якщо ми не запропонуємо їм якісні умови життя — їм запропонує хтось інших. Чимало європейських країн не проти залучити освічених і фахових працівників із України», - зазначає депутат Київради. 

Криза на горизонті?

Фінансовий аналітик та економіст Олексій Кущ називає перспективу такого управління бюджетом в умовах сучасних кризових моделей печерним віком.