В Україні повинні створити максимально некомфортні умови для УПЦ МП, – релігієзнавець

Досі значна частина духовенства московського патріархату зберігає лояльність до патріарха Кіріла, який схвалює вбивство українців.

ІА Дивись.info поспілкувалася на цю тему з релігієзнавцем Дмитро Горєвим.

– Сьогодні одні парафії московського патріархату моляться за воїнів і підтримують їх, а інші представники УПЦ МП здають окупантам українських патріотів. Чи повинна держава якось відреагувати на цю ситуацію?

– Навіть якщо, хтось молиться за українських воїнів і возить гуманітарну допомогу, це не означає, що він не є статистом патріарха Кирила, що путін не використовує цих священників і їхні парафії як привід для вторгнення з метою нібито захисту, фактично від нормального життя, від майбутнього для їхніх дітей. Тобто, незважаючи на всі їхні патріотичні заяви, вони поза своїм бажанням – хочуть вони чи не хочуть – залишаються інструментом в руках Кіріла і кремля.

Є два шляхи, як можна вирішити це питання. По-перше, РНБОУ може запровадити санкції проти московської патріархії і проти її представників в Україні. Але з тим є трохи проблема, оскільки, як відомо, санкції не можуть бити по українських громадянах. Санкції можна запроваджувати щодо юридичних осіб. Другий спосіб, я б його назвав більш витонченим – це не пряма заборона, а створення максимально некомфортних умов для московського патріархату в Україні. Тому що заборона релігійної організації, навіть в умовах війни, завжди сприймається цивілізованим світом як не дуже добра ситуація. А так є можливість УПЦ МП позбавити усіх пільг, які надає українська держава релігійним організаціям. Зокрема призупинити або розірвати дію договорів оренди на культові споруди, які є в державній чи комунальній власності, на земельні ділянки. Скасувати 50-відсоткову знижку на газ, зрештою змусити виконати закон про перейменування, який був прийнятий ще за часів Порошенка. Парафія, яка належить до московського патріархату і не хоче приводити свою статутну назву у відповідності до чинного законодавства, повинна втрачати правоздатність чи чинність юридичної особи, бо її назва не відповідає законодавству. Такі парафії слід позбавити основних комунікацій (газу, світла і води) доти, доки вони не приведуть свої статути, аби вони відповідали чинному законодавству. Гадаю, зараз не дуже багато парафій готові написати у своїх статутах, що вони належать до російської православної церкви.

Тому це буде таким собі інструментом державної політики в релігійній сфері.

– Як Ви оцінюєте позицію митрополита Онуфрія під час російсько-української війни?

– Складно сказати. З одного боку, він наче й звернувся до путіна, але, правду кажучи, важко повірити у щирість тих звернень. Мені здається, що він і далі перебуває у статусі «не від цього світу» – такого собі монаха, який молиться і його не хвилює, що відбувається довкола. Ми не бачимо голосних заяв із закликами припинити вбивати їхніх вірян і руйнувати їхні храми. Ось для прикладу, на сайті УПЦ МП є заява про те, що на Сході загинув монах у монастирі від прильоту міни. Але міна якась у них анонімна – невідомо, звідки вона прилетіла і якими військами була випущена. При чому така анонімність за 8 років спостерігання за московським патріархатом стосується виключно щодо російської зброї. Якщо обстріл вівся українськими військами, то ніхто не соромиться на цьому наголошувати. Коли ж міна була випущена росіянами чи сепаратистами на Донбасі, то в УПЦ МП ніяк не можуть зрозуміти, чий же то снаряд. Ми бачимо цілеспрямовану інформаційну кампанію підігрування агресору.

– Наскільки пожвавився перехід парафій УПЦ МП в ПЦУ з початком війни?

– Він посилився. Вже перейшло понад 300 парафій. І такі переходи фіксуються щодня. Це приблизно половина від тої кількості парафій, які перейшли після отримання томосу. Тоді цей процес був активний з грудня до вересня, тобто 9 місяців. А тут за три місяці – половина. Це дуже інтенсивна швидкість. Якщо взяти попередню хвилю переходів, тобто після Революції Гідності, то за два роки перейшло десь 70 чи 80 парафій. Ми можемо говорити, що це доволі інтенсивний перехід.