«Свобода — це можливість робити добро»: про що говорив кардинал Любомир Гузар

ІА Дивись.info вирішила нагадати десять визначних висловлювань Блаженнішого Любомира.

«Влада боїться свободи в серцях набагато більше, ніж голодного бунту. Бо голодного можна купити, а вільного — тільки вбити».

«Господь Бог створив нас вільними. Що це означає? Дехто це розуміє так: Господь сотворив нас вільними, ми можемо робити, що хочемо і що маємо право робити. Але так вважати помилково! Тому що бути вільними — означає свідомо чинити добро; ми маємо право робити добро, це є в нашій природі.

Ми можемо (чинити зло — ред.), але не маємо права, а можемо помилитися, впасти у гріх, образити Господа Бога й потрапити в неволю до диявола. Людина не має права грішити, але має право робити добро. Це основа її свободи. Однак свобода має свою ціну. Це те, що ми можемо, але не маємо права робити щось погане».

«Героїчне мучеництво є яскравим свідченням зрілості віри членів нашої Церкви. Це духовний скарб, з якого щедро черпають наступні покоління вірних.

Нагорода для мучеників – на Небесах, а тут, на землі, мучеництво стає фундаментом, на якому зростає Церква. Основоположними елементами у цьому фундаменті є любов до Бога і ближнього, вірність правді, вміння прощати кривдників, відчуття солідарності з тими, що в потребі тощо. Патріярхат, збудований на такому фундаменті, утвердиться навіки, бо його визнає сам Господь».

«Єдність — це теж є дар Божий. Та здається мені, що всі бажають його прийняти на власних умовах. Ніхто не хоче мінятися, кажуть — нехай цілий світ зміниться, але не примушуйте мінятися мене…»

«Кожний із нас, окрім основного дару – життя, одержує багато інших дарів: покликання, таланти тощо, одержує щось на дорогу життя. Нам треба усвідомити собі дуже одну велику правду, а саме: ми одержуємо справді дуже багато дарів від Бога, але не лише для нашої вигоди чи користі, а й для добра ближніх».

«Любити – означає наслідувати Ісуса Христа. У кожній людині бачити Божу дитину й допомагати кожному досягти ціль життя – спасення».

«Мир – це коли ми створюємо позитивну атмосферу, в якій починаємо свідомо шанувати інших, любити їх, бажати й робити їм добро».

«Наша гідність – від Бога, але її треба розвивати, ушляхетнювати. Якби на світі було більше людей, то світ став би кращим. Бути людиною – це також ставати великою частиною святости».

«Не можна забувати що всі ми колись були молодими і про нас також старші казали, що ми нічого не варті, бо не такі, як вони. На мою думку, якраз навпаки, молоді люди назагал є ідеалістами, бажають кращого. Тільки часто ми залишаємо їм такий світ, в якому нелегко жити».

«Проблема Інтернету в тому, що ми не можемо визначити, що це: інформація чи формація? Сьогодні навіть діти володіють великою кількістю інформації, знають ті речі, про які я в дитинстві навіть не підозрював. Але вони не знають, що з цим усім робити».

Біографічна довідка

Народився Любомир Гузар 26 лютого 1933 року у Львові.

1944 року сім’я його батьків виїхала до Австрії. У Зальцбургу продовжив навчання в українській гімназії, а 1949-го родина перебралася до США, закінчив середню освіту в Малій духовній семінарії (St. Basil College Seminary) в Стемфорді (штат Коннектикут, США).

Священичі свячення отримав 30 березня 1958 року із рук Преосвященного владики Амвросія Сенишина, екзарха Стемфордського.

1969 року переїхав до Рима для продовження богословських студій, які завершив ступенем доктора богослов’я в 1972 році. Того ж року вступив до монастиря Святого Теодора (монахів Студійського уставу) в Гроттаферрата (Італія).

2 квітня 1977 року відбувалася таємно в монастирі Студійського уставу в м. Кастель-Гандольфо, поблизу Рима (Італія) єпископська хіротонія.

1993 року разом зі всією спільнотою з міста Гроттаферрата (Італія) повернувся на рідну землю.

Владика Любомир Гузар мешкав у Зимній Воді біля Львова.

У 1993–1994 роках служив духівником у Львівській духовній семінарії Святого Духа.

У 1995 році спільнота осіла у своєму монастирі святого Теодора Студита в селі Колодіївка на Тернопільщині.

26 січня 2001 року був обраний Верховним Архієпископом Української Греко-Католицької Церкви.

10 лютого 2011 року на прес-конференції в Києві Блаженніший Любомир повідомив про те, що цього дня Папа Венедикт XVI прийняв його зречення з уряду Верховного Архієпископа УГКЦ.

Помер Любомир Гузар 31 травня 2017 року у селі Княжичі, поблизу Києва.