У боях з окупантами загинув Народний Герой України майор Андрій Верхогляд

Про це повідомляє 72-а ОМБр ім. Чорних Запорожців та Національна академія сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного.

Родом Андрій з Новограда-Волинського, а воював на фронті з рашистами з березня 16-го року, одразу після випуску із Львівського видового вишу. Про те, що лейтенантом відбуде у зону проведення Антитерористичної операції, він знав ще 2014-го. Свідомо на це налаштовували передусім випускники Академії, які відвідували альма-матер і розповідали про перебіг подій на Сході.

Скерування лейтенант Верхогляд отримав у 72-у окрему механізовану бригаду, у район бойових дій поблизу Волновахи. Відтак, чи не одразу зі взводом «прописався» на териконах під Докучаєвськом. А далі був Красний Лиман, Слов’янськ та Авдіївка… Саме під Авдіївкою мужній лейтенант отримав восени 2016-го поранення. Після лікування реабілітації не добув, а швидко повернувся у район збройного протистояння.

Найзапеклішими для Андрія видались бої наприкінці січня 2017 року, коли з підлеглими штурмом взяли позицію «Алмаз», де тоді загинув Андрій Кизило. Мужнього офіцера було нагороджено орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня і призначено командиром роти.

Про те, як воював відважний офіцер у подальшому, інформації майже немає. Та неважко здогадатись, що Верхогляд усі завдання виконував професійно, готовий будь-якої миті до самопожертви. Не випадково його призначили командиром батальйону, а у березні 2022-го, після повномасштабного вторгнення російського агресора, Указом Президента України було нагороджено орденом Богдана Хмельницького ІІ ступеня.

«Ми пам’ятатимемо також пророчі слова Андрія Верхогляда, які він сказав 2018 року щодо повномасштабної війни Росії проти українського народу, який об’єднається задля Перемоги: «Ми така нація, якщо на нас тиснуть, ми згуртовуємось і даємо відсіч. Я переконаний: якщо путін розпочне повномасштабні воєнні дії, вдома сидіти ніхто не буде. Хтось, звісно, втече за кордон, але будуть і такі, що, як і у 2014-му, полишать хорошу роботу і повернуться додому країну захищати! Це і патріотизм!.. Ти просто відчуваєш серцем, що треба так зробити і ніяк по-іншому. Тому, якщо буде ворожий наступ – буде й завзятий спротив!.. Ми точно зробимо усе можливе, аби бліцкригу у путіна не вийшло!», — написали в Академії.

Загинув 27-річний Андрій 22 червня. Вдома на Андрія чекали батьки. Старший брат Дмитро служить у 95 ОДШБр, також учасник війни.