Чи загрожує Україні продуктова криза через війну

Про це ІА Дивись.info поспілкувалася з колишнім заступником міністра аграрної політики та продовольства України, першим віцепрезидентом Асоціації фермерів і приватних землевласників Віктором Шереметою.

– Через війну є побоювання, що в Україні можлива продуктова криза…

– Навпаки. Якби було втручання держави у ціноутворення на продукти, то вони б подешевшали. На підвищення вартості може вплинути хіба логістики – вартість перевезення, але якщо йдеться про далекі відстані. Натомість, якщо це місцевий продукт, то він має подешевшати. Наприклад, якщо брати борошно – основну сировину для хлібопекарської промисловості, ціни на пшеницю зараз знизилися у півтора – майже два рази.

Якщо порівнювати ціну в Україні і за кордоном, то у нас пшениця утричі дешевша, ніж на світових ринках. Тому, відповідно, борошно має подешевшати. Але я помітив, що продавці не дуже поспішають знижувати ціни на борошно. Тобто вони продають за тими цінами, коли пшениця вартувала 8-9 тисяч за тонну, а зараз вона коштує 5 тисяч. Як виробник я бачу, що якщо ми самі перероблятимемо свою сировину і самі продаватимемо, тоді це вплине на ціну. Бо реалізації як такої нема, ринок затоварений і відповідно, ціни знижуються, до того ж на усі види зерна. Зокрема і на фуражне. Якщо кукурудза коштувала 8 тисяч і доходило до 9, то зараз 4 тисячі, максимум 5. Відповідно, продукти тваринництва повинні також подешевшати. Те саме можна сказати і про олію. Ціна соняшника була 20 тисяч, зараз трохи більше 10. Відповідно ціни на олію мають бути у межах 30 гривень, а не 50-60.

Якщо порівнювати ціну в Україні і за кордоном, то у нас пшениця утричі дешевша, ніж на світових ринках

– За рахунок чого відбувається зниження цін, якщо частина території окупована, є заміновані поля?

– Україна понад половину своєї продукції експортувала. Навіть не враховуючи окуповані території, у нас велика пропозиція для експорту. Сьогодні експорт фактично заблокований. Тому все це залишається в Україні і воно тисне на ринок. Я більше побоююся того, що через брак реалізації, нема доходів в аграріїв. Якщо попередні роки експортоорієнтовані виробники, йдеться про зернові та олійні культури, часто скаржилися, то насправді підстав для цього не було. Ті, хто цим займався, були в шоколаді. А сьогодні навпаки – ціни знизилися, а плата за оренду та інші витрати залишаються. Наприклад, на Півдні вже почали збирати ячмінь, а ціна знизилися утричі. Тому восени, якщо нічого не зміниться, ми побачимо багато збанкрутілих аграрних господарств.

– Тобто є ймовірність, що через відсутність експорту, утвориться надлишок сільськогосподарської продукції?

– На внутрішньому ринку вже утворився надлишок. Просто переробники, а в кінцевому підсутку – продавці, торгові мережі не поспішають знижувати ціни. Хоча продукцію, зокрема зернові, вони закуповують якнайдешевше, але відпускні ціни ще залишаються високими.

Тому восени, якщо нічого не зміниться, ми побачимо багато збанкрутілих аграрних господарств

– А як щодо городини?

– Тут будуть проблеми, особливо на Півдні. Цибуля, кавуни, помідори, перець. Але враховуючи те, що люди мали погані очікування, багато хто кинувся вести свої підсобні господарства. Як наслідок, вони свою власну продукцію вивозитимуть на ринки. Це не дозволить, щоби ціна стала непідйомною для населення.

Продуктова криза не загрожує Україні. Якщо б була інспекція контролю за цінами, яка б слідкувала за тенденціями, а переробники і продавці зменшили торгову маржу, то ціна знизилася б. Але, я впевнений, ринок рано чи пізно до цього приведе. Ми ж бачимо, що пшеницю продаємо практично удвічі дешевше, а ціна борошна не змінюється. У такому випадку фермери будуть самі зі своєю продукцією виходити на ринки і торгувати нею.

– Якщо Україна не експортуватиме свою сільськогосподарську продукцію, як це вплине на світовий ринок?

– Це вже позначилося. 400 євро коштує тонна пшениці у Європі, а в нас – 130 євро. Тобто утричі дешевше. А щоб ринок зреагував, досить чуток.

Фото: depositphotos.com