Відчинили двері, стали на порозі, подивилися, але не вийшли, – релігієзнавець про незалежність УПЦ МП від РПЦ

На ділі рішення собору сповільнило процес переходів парафій УПЦ МП до ПЦУ після повномасштабного вторгнення рф. Натомість сам вихід виглядає швидше декларативно.

Про те, чи не є такий крок УПЦ МП лише вичікуванням, ІА Дивись.info поспілкувалася із релігієзнавцем Дмитром Горєвим.

– Насправді ми не знаємо до кінця їхніх планів і чи відхід від РПЦ не є лише декларативним. Бо принаймні так виглядає: УПЦ МП відчинила двері, глянула назовні, ногою ступили на поріг, але не вийшла і не зачинила за собою двері. Тобто сказати, що вони повністю вийшли зі складу РПЦ ще складно. УПЦ МП у процесі. Питання у тому, яка кінцева мета? Чи це об’єднання з ПЦУ, чи залишатися автономними? Якщо автономними, то у них немає перспективи. В УПЦ МП думають, що будуть як Православна Церква Америки, з якою спілкуються, визнають її свячення, але не всі визнають її автокефальний статус. Але навряд чи так складеться. Найімовірніше, УПЦ МП буде як РПЦЗ, яку РПЦ прокляла і з нею ніхто не спілкувався, побоюючись РПЦ. Гадаю, що саме цей варіант можливий. Плюс інші церкви, зокрема грецькі, не визнаватимуться УПЦ МП як окрему структуру, тому що вже є рішення Вселенського Патріарха, і канонічною церквою в Україні є виключно ПЦУ.  Власне тому майбутнього у самостійному статусі у них немає. Це буде якась церква у сірій зоні, поза радарами. Вихід із ситуації – це об’єднання з ПЦУ. Тоді питання стоїть, за якою моделлю? Тільки об’єднання дає якусь перспективу.

– Чи чисто гіпотетично можливе об’єднання УПЦ МП і ПЦУ?

– Зараз я бачу дуже багато аргументів проти такого об’єднання. З іншого боку, ще кілька місяців тому не можна було собі уявити, щоби Онуфрій став головним драйвером відходу від Москви. Тож нічого неможливого немає. У час війни все змінюється дуже стрімко. Думаю, що об’єднання можливе. Я дуже хотів би вірити в це. Але потрібно працювати. Об’єднання саме по собі не відбудеться. І насамперед держава повинна взяти на себе посередницьку функцію – функцію медіатора, який зміг би примирити ці дві конкуренто ворогуючі структури. Тому що кожна з них висуває свої амбітні претензії. УПЦ МП виставляє такі претензії, які ПЦУ не прийме і навпаки. Тому потрібно щоби була третя незаангажована сила, яка буде модерувати цей процес. Думаю, без арбітра вони не зможуть об’єднатися.

– Як виглядає сьогодні процес переходів парафій УПЦ МП до ПЦУ?

– Процес переходів парафій УПЦ МП до ПЦУ знизився після помісного собору у травні нинішнього року, але він триває і повністю зупинити його вони не змогли. Він зменшився, але він є. Тобто ми бачимо, що парафії продовжують переходи.

Нагадаємо, вчора, 11 липня, було оприлюднене розпорядження голови ЛОВА Максима Козицького, згідно з яким, скандальна Свято-Володимирська церква УПЦ МП, що знаходиться на Сихові у Львові, перейде до Православної Церкви України.

Загалом від початку повномасштабного вторгнення було зафіксовано 1050 переходів парафій УПЦ МП до ПЦУ.