Безпека – насамперед, або Як проходитиме навчання на Львівщині в умовах війни

У Міністерстві освіти заявили: всі учні та студенти з першого вересня сядуть за парти.

Водночас більшість батьків проти відновлення очного процесу, адже є щонайменше шість аргументів, аби продовжити дистанційку. Відповідна петиція з'явилась на сайті Офісу Президента шостого червня нинішнього року та вже незабаром зібрала необхідну кількість голосів.

Звернення зареєструвала Марія Горшенева. Авторка наводить 6 аргументів проти повернення дітей до навчальних закладів.

• Велика кількість зруйнованих шкіл та дитсадків. В Україні цей показник від початку повномасштабного вторгнення сягнув 20% від загальної кількості. За даними ювенальних прокурорів, станом на ранок 21 липня через бомбардування та ворожі обстріли в Україні пошкоджено 2185 закладів освіти. З них 221 - зруйновано повністю.

Наприклад, тільки сьогодні вчора російські загарбники вдарили ще по двох навчальних закладах Донецької області. А нещодавно росіяни випустили по Миколаєву десять ракет, влучивши у два найбільших університети міста.

• Наступною тезою проти повернення до очного навчання авторка наводить відсутність бомбосховищ в усіх освітніх закладах. Каже, що в більшості будівель є вузькі коридори та сходові прольоти, мовляв, якщо йдеться про початкові класи, тим паче дитсадки, то вік учнів вимагає більшої уваги викладачів чи вихователів під час екстрених подій.

«1 вихователь/викладач на 15 учнів – нормальна пропорція відповідальності»? – зазначає авторка петиції.

• Емоційна напруга.
• Тривалість повітряних тривог.

Марія Горшенева наводить приклад тривоги за 6 червня в Києві. Вона розпочалась о 10:21 і тривала до 13:09.

«Що учням робити 2 години 48 хвилин у сховищі? Як при цьому триватиме навчальний процес? Чи можливо проводити уроки в сховищі для всіх учнів/студентів одночасно?» – запитує вона.

Для онлайн-навчання потрібен лише один пристрій, а не безліч різноманітної канцелярії. На думку авторки петиції, це також актуальне питання для сімей, які втратили житло або евакуювались за кордон.

Петицію вже розглянули. У відповіді глави держави Володимира Зеленського йдеться про те, що обласні військові адміністрації забезпечують організацію навчального року, зважаючи на безпекову ситуацію в окремому регіоні, рішення ухвалюватимуть самостійно.

Як цей процес відбуватиметься у Львівській області, - дізнавалася ІА Дивись.info.

Укриття, змішане навчання та безпека

На Львівщині, яка стала гуманітарним хабом для тисячі вимушених переселенців, опікуватись підготовкою до нового навчального року розпочали вже давно. У місті обстежили школи на наявність укриттів, якими користуються навчальні заклади, аби розпочати безпечний рік у очному форматі. Водночас розглядається формат змішаного навчання, адже у закладі освіти може перебувати така кількість дітей та вчителів, яка може, в разі потреби, перейти у сховище.

Окрім цього, на сьогодні в навчальних закладах ще мешкають 350 вимушених переселенців, повідомив Євген Бойко, керівник департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради.

Людям нададуть дах над головою, зокрема їм нададуть помешкання у гуртожитках профтехосвіти по області чи інших комунальних закладах або в модульних містечках.

У міському управлінні освіти кажуть, що серед 127 шкіл, у яких провели обстеження, 84% мають власні укриття, а 16% – не мають.

У відомстві підкреслюють: якщо школа не має власного укриття, тоді директор школи укладає договір із підприємством, яке є поруч із навчальним закладом, і може прийняти учнів на випадок повітряної тривоги в місті.

«У червні всі школи перевірили з точки зору безпеки. Було чітко визначено, які роботи потрібно провести до вересня. 84% шкіл мають укриття і ми робимо все, щоб всі вони були в належному стані. Станом на сьогодні з міського бюджету на такі роботи скеровано 48,5 млн грн. Ті школи, які не мають укриттів, будуть користуватись укриттями, що є поряд з навчальним закладом», – розповів Бойко на брифінгу 20 липня.

Натомість пояснюють, що до початку навчання усі шкільні укриття мають довести до належного стану.

Також протягом літа педагоги проходять навчання із реагування на надзвичайні ситуації та надання першої домедичної допомоги учням.

«Мінімальні вимоги щодо укриття в закладі освіти. Має бути відповідне освітлення, стяжка, обладнанні санвузли, в укритті має бути аптечка, якщо ж в закладі освіти є більш ніж 300 дітей, то вже йдеться про дві аптечки. Мають бути якісно організовані безпекові заходи зі сторони педагогів», - пояснює він, додаючи, що у конкретних закладах є різні недопрацювання, питання вирішуються.

З міркувань безпеки, в тому числі під час повітряних тривог, закладам освіти рекомендовано змішане навчання: поєднання очного та дистанційного. У закладі освіти може перебувати така кількість дітей та вчителів, яка може, в разі потреби, перейти в укриття.

Бойко розповів, що нинішнього року до першого класу у Львові зарахували майже вісім тисяч новоспечених школярів. З них 115 першокласників, які були змушені рятуватись від війни.

Загалом до шкіл Львівської громади підуть близько тисячі школярів, які через повномасштабне російське вторгнення були змушені переїхати до Львова.

Остаточне рішення про формат старту навчального процесу ухвалять на порозі першого вересня, заявив керівник департаменту гуманітарної політики.

Офлайн навчання може відбуватися у школі для тієї кількості дітей, яке може вмістити укриття. Попередньо, за парти сядуть перші-п'яті класи, шості-дев'яті класи матимуть дистанційнку один день на тиждень (який саме день - змінюватиметься щотижня).

11 класи у першому семестрі чотири дні на тиждень матимуть очну форму навчання, а один день - віддавлено. У другому семестрі планується чотири дні дистанційки, а один - очно.

А що зі студентами

Кабінет Міністрів рекомендує розпочати навчальний рік в українських університетах з 15 серпня, за винятком перших курсів, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Він пояснив, що місцева влада має пропрацювати весь організаційний процес і очної, і змішаної форми навчання. Профільним відомствам доручили зробити все можливе задля безпеки в закладах освіти.

За словами Шмигаля, заклади освіти на неприфронтових територіях повинні працювати.

«Це важливо, і Уряд зробить все, щоб це відбулося в безпечних умовах», – сказав глава уряду.

Навчання в умовах війни

Університети та коледжі самостійно визначають дату початку та завершення навчального року. Також залежно від ситуації у населеному пункті у закладі визначать тривалість навчального тижня, дня, занять та відпочинку, а також форми організації навчального процесу, зазначають у Міністерстві освіти.

Під час повітряної тривоги освітній процес переривається. Вчителі та учні повинні організовано пройти до укриттів та залишатися там до завершення тривоги. Освітній процес може завершуватися в укритті, а після відбою тривоги учасники можуть повернутися до шкіл та продовжити навчання.

До початку роботи навчального закладу має бути:

• перевірено навчальні заклади та прилеглі території на наявність вибухонебезпечних предметів;
• перевірено готовність систем оповіщення, зокрема для дітей із порушеннями зору та слуху;
• визначено та позначено шляхи евакуації;
• обладнано укриття для всіх учасників навчального процесу;
• створено запаси води та медикаментів;
• проведено тренування з дій у разі повітряної тривоги;
• проведено заняття з надання домедичної підготовки;
• підключений Wi-Fi в укриттях для проведення занять (при можливості).

Дистанційне навчання буде введено в установах на територіях, де ведуться бойові дії, та на тимчасово окупованих територіях.

Під час організації дистанційного навчання МОН рекомендує використовувати матеріали Всеукраїнської школи онлайн.

Змішана форма поєднує очний та дистанційний режими. Практичні та лабораторні заняття можуть проводитись в очному режимі, лекційні – дистанційно.

У міністерстві додали, що форма може змінюватися протягом навчального року в залежності від ситуації.

Навчання у школах розпочнеться першого вересня та триватиме, попередньо, до 30 червня 2023 року.