Померла відома підпільниця ОУН з Тернопільщини

294269686_2177604465761009_1723925300767279354_n

Вчора, 24 липня, пішла у засвіти відома підпільниця ОУН з Тернопільщини Ванда Горчинська з позивним «Домовина».

Про це повідомила експертка Українського культурного фонду та авторка проєкту Жінки Свободи Марина Мірзаєва.

Народилася Ванда 5-го липня 1924 року в Копичинцях. З початком Другої світової пішла працювати санітаркою у лікарню. У 19 років Ванда склала присягу в ОУН і обрала свій позивний:

— А чому «Домовина»? - запитала Мірзаєва у Ванди.

— Подруга тоді сказала: буду «Могила», тобто мовчазна. А я думаю, як вона «Могила», то я - «Домовина».

Із таким псевдо Ванді пророкували довге життя. І дійсно: більшість подруг жінки загинули у підпіллі: котра гранатою розірвалася, інша застрілилася. «Могила» померла в одному з таборів Воркути. Провідниця і найкраща подруга Ванди «Мрія» – Михайлина Голіната, була виявлена гебістами разом із хлопцем у 1949 році у селі П'ятничани Чемеровецького району Хмельнцької області. Їх криївку закидали гранатами. Дивом дівчина вижила і її відвезли у лікарню, де та, прийшовши до тями і побачивши гебістів, розірвала на своєму животі шви, викинула нутрощі і померла на очах у катів.

Ванда з 1943 і до самого арешту у 1946-му лікувала повстанців. Дівчина проводила навіть хірургічні втручання в умовах, які сьому найменше сприяли. Пам'ятає криївки, схови, де розташовувався медичний корпус. Ці маленькі землянки, до яких взимку потрібно було йти на ходулях і прикривати вхід корчом. У криївці дівчина спала у ногах повстанців, або ж ті клали свої ноги на неї. У таких умовах дівчині навіть доводилося самостійно без наркозу ампутувати бійцю заражену гангреною руку.

Зрадила Ванду її знайома. Арешт і допити супроводжувалися сильними тортурами. Одного разу Ванду сильно побиту принесли у камеру. Підпільниця, що сиділа із нею, запитала: «Вандо, ти так терпиш, та за що? Я би сказала, я би призналась». А та їй: «А що ви робили?». «Та я їсти давала», а Ванда: «Но якби я всьо призналася, то була би дуже велика біда».

Найбільший жах, за словами Ванди Горичинської, був 8 березня, коли слідчі понапивалися напередодні свята і викликали її на допит. Там вже її роздягли. Дівчина закривала руками груди і нижню частину тіла. А слідчі жорстоко били по руках і вимагали стояти рівно. Знущалися аж поки не потекла кров із вуха, носа і статевих органів. Лише це їх зупинило.

23 липня 1946 року Ванда Горчинська була засуджена на 15 років каторги з конфіскацією майна та 5 років обмеження політичних і громадянських прав.

Потрапила тоді Ванда до Норильська - 102 табору. Там була каторжанкою і щодня працювала на піщаному, глиняному, кам'яному кар'єрах.

У Норильську Ванда стала учасницею відомого повстання в'язнів у травні 1953 році. Після того її відправили в місто Тайшет Іркутської області, де режим був легший. Після звільнення жила з батьком і сестрою в поселенні Уркан Амурської області. Вийшла заміж. Мала доброго чоловіка, теж учасника підпілля, із яким прожила 53 роки.

Ванда прожила довге життя - 98 років. Залишилися нащадки.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: