Держіпотека під 0%: до чверть сотні кредитів можуть видати нинішнього року за програмою «Українська мрія»

Про це повідомила Тетяна Путінцева, Голова правління Акціонерного Товариства «Комерційний Індустріальний Банк» (COMINBANK), передає ІА Дивись.info.

З її слів, із жовтня по грудень включно може бути видано до 20-25 кредитів на придбання житла, і в умовах війни такий результат стане цілком прийнятним. 

Водночас, на погляд експертки, головною проблемою реалізації нової державної іпотечної програми за ставкою від 0% до 7%, орієнтованої на громадян пільгових категорій, можуть стати значні ризики невиконання або перегляду її умов.

Вона зазначила, що механізми реалізації цієї програми досі не донесені широкій громадськості. Зокрема, за її словами, для ефективного запуску «Української мрії» має бути встановлено розмір і обсяг фінансування програми з боку ПрАТ «Укрфінжитло» та умови участі банківських структур. 

«Під час війни будь-які майнові та фінансові операції є надто ризикованими. Проте всі розуміють, що програма «Українська мрія» потрібна, адже вона вирішує одне із нагальних питань - дає можливість громадянам пільгових категорій придбати власне житло, зарах це особливо актуально для військовослужбовців, що ризикують власним життям і здоров’ям.  Крім того, участь комерційних банків у реалізації доступної іпотеки не лише позитивно позначиться на іміджі, а й стане вагомим джерелом для розвитку того чи іншого банку» , - наголосила експертка.

Вона нагадала, що за останні 2-3 роки іпотека не була серед найважливіших напрямів розвитку комерційних банків. Про це свідчать обсяги виданих іпотечних кредитів:  з 2020 по 2022 роки їхня частка не перевищила 3-5% від загальної кількості угод на вторинному та первинному ринках житла. За її словами, у січні-лютому 2022 року показник іпотечних кредитів знаходився на рівні 0,5-0,8% від загальної кількості укладених за цей період угод з купівлі / продажу нерухомого майна. А з квітня по серпень поточного року було видано лише кілька кредитів, отже іпотеки, як такої, не існувало.

«Більшість комерційних банків з лютого 2022 року частково або повністю згорнули власні іпотечні програми, а також спільні іпотечні програми із забудовниками. Це також стосується, банків, що були учасниками державної програми під 7%», - зазначила Тетяна Путінцева. 

Експертка визначила головні причини згортання комерційними банками іпотечних програм, серед них:

• непередбачуваність війни - високі ризики збільшення обсягів пошкодженого майна, яке може бути придбано в іпотеку,
• суттєве збільшення розміру облікової ставки НБУ, що потенційно збільшує відсоткові виплати позичальника до 30-35% на рік,
• інфляційні процеси: до кінця 2022 року фактична інфляція може перевищити 40%, а у 2023 році очікується, що знецінення гривні може скласти ще 30%,
• зниження прибутку громадян - потенційних позичальників - у 2-2,5 рази (через вимушене безробіття, втрату майна, згортання бізнесу тощо),
• низький прибуток банків, що в своєму розвитку робили вагому ставку саме на іпотеці, а також значні ризики несплати відсотків позичальників за вже надані кредити.

За прогнозом Тетяни Путінцевої, переважна більшість кредитів за програмою «Українська мрія» може бути видана у відносно безпечних західних областях України. На її погляд, головним є саме запуск пільгової іпотеки з прогресією до зростання виданих кредитів уже в 2023 році. 

«Ми вважаємо, що державна іпотечна програма «Українська мрія» потенційно може стати рушієм розвитку не лише банківського сектору, а й ринку нерухомості. Насамперед, мова йде про пожвавлення як вторинного, так і первинного ринків. Водночас, для ефективного запуску державної іпотечної програми мають бути напрацьовані механізми, які б дали змогу залучити до цієї програми щонайменше 40% всіх комерційних банків» , - наголосила фахівчиня.

Тетяна Путінцева зосередила увагу на загальній ситуації в банківському секторі України в умовах війни. Так, за її даними, велика кількість комерційних банків були змушені переглянути власні стратегії розвитку, стати на шлях змін у бізнес-моделях. Зі слів експертки, мова йде про необхідність універсалізації банків, про диверсифіковану й гнучку модель побудови бізнесу, розумний баланс між частками корпоративних і роздрібних клієнтів. 

Для нормального розвитку банківського сектору України, як вважає Тетяна Путінцева, комерційні банки мають активно концентрувати увагу на своєчасному погашенні відсотків і формуванні потужних резервів у розмірі 150-200 млн грн на випадок збитків від потенційно проблемних активів. Також варто зосередитися на напрямку «коротких» кредитів, що гарантують більшу обіговість та дохідність. Крім того, варто приділити значну увагу розвитку мережі відділень у більш захищених регіонах країни, насамперед, у західних областях, де у найближчі 3-6 місяців буде сконцентровано до 60% попиту на банківські послуги.

«Війна суттєво вплинула на ефективність кредитних операцій та операцій на ринку капіталів. Водночас універсальні банки можуть отримати дохід від розвитку електронної комерції та карткового бізнесу, а тимчасове зменшення чистого процентного доходу перекривається збільшенням чистого комісійного доходу. Паралельно з цим універсальні банки з диверсифікованою моделлю за останні 1,5-2 місяці суттєво зменшили обсяг залучених від НБУ коштів із перспективою повної сплати отриманого рефінансування вже до кінця поточного року переважно за рахунок погашення короткострокових облігацій внутрішньої державної позики», - підкреслила вона.

Тетяна Путінцева також повідомила, що через війну та її наслідки, більшість комерційних банків вимушено порушили певні вимоги фінансового моніторингу.

«Без сумніву, оперативність транзакцій по-справжньому могла врятувати життя сотень людей. Звісно, що в умовах агресивної війни кожна фінустанова усвідомлювала наслідки вимушених порушень, наприклад, через неможливість оперативно з’ясувати походження перерахованих коштів. Такі порушення ніхто не приховував, вони були публічними», - розповіла голова правління АТ «КІБ».

Вона зауважила, що головними причинами накладання штрафів Державної служби фінансового моніторингу України на комерційні банки є: 1) неналежна перевірка клієнтів, 2) неналежне виконання обов’язку здійснювати управління ризиками, пов’язаними із запровадженням чи використанням нових та існуючих інформаційних продуктів, ділової практики або технологій тощо, 3) несвоєчасне повідомлення про вжиті заходи з фінмоніторингу.

Експертка вважає, що у найближчий час варто очікувати, що 2/3 комерційних банків можуть потрапити під штрафні санкції НБУ в розмірі від кількох сотень тисяч до кількох мільйонів гривень залежно від специфіки порушень. Проте такі штрафні санкції навряд чи призведуть до якихось негативних наслідків для того чи іншого банку.