Долар став тихою гаванню, або Чому обвалилися фунт стерлінгів та євро і до чого тут війна

Долар став тихою гаванню, або Чому обвалилися фунт стерлінгів та євро і до чого тут війна
Федеральна резервна система США.

Фунт стерлінгів впав на 4,9% до історичного найнижчого рівня в $1,0327, а потім стабілізувався близько $1,05425, що на 2,9% нижче закриття попередньої сесії. 20-річного мінімуму також досягнув євро.

Фунт впав на 3,6% у п’ятницю, коли новий міністр фінансів Квасі Квартенг заявив про історичне зниження податків за рахунок найбільшого збільшення запозичень з 1972 року.

Про причини падіння фунта стерлінгів та євро ІА Дивись.info поспілкувалася з економістом, фінансовим аналітиком Олексієм Кущем.

«Ми бачимо, що зараз долар стає такою собі тихою гаванню для інвесторів з усіх країн. І не тільки долар, але й доларові фінансові інструменти, зокрема йдеться про казначейські облігації Міністерства фінансів США.

Ключова передумова – це монетарна політика Федеральної резервної системи США  і досить суттєве підвищення базових процентних ставок. На кінець року очікується, що вони будуть вищими за 4%. Для такої країни, як США це надзвичайно високий показник, а також T-Bonds – казначейські облігації Міністерства фінансів США, облікові ставки на які зростають до рівня 4%. І це стає досить високодохідним інструментом для збереження капіталів. При цьому в Європі ставки максимально наближені до нуля. Наприклад, ставки по німецьких державних бондах (єврооблігаціям) на рівні 2%. Так само базові ставки банку у Великобританії нижчі, ніж у Федеральній резервній системі США. Спостерігається паритет у ставках у півтора-два рази між ФРС США і розвинутими ринками – європейським, британським. Відповідно, цей паритет між базовими процентними ставками робить долар найміцнішою валютою. Фактично ми бачимо, що і євро спочатку наблизився до паритету з доларом, потім пішов нижче паритету. Аналогічна ситуація відбувається з фунтом стерлінгів», – каже Олексій Кущ.  

Коливання на валютному ринку торкнулися також японської єни та китайського юаня.

«Японська єна, яка зазвичай схильна до зміцнення, зараз девальвує. Те саме відбувається з китайським юанем, незважаючи на те, що Китай зазвичай стимулює плавну девальвацію для підтримання експорту, зараз КНР намагається це зупинити. Плюс глобальна економічна криза: європейська економіка підходить до рецесії і вона практично на 100% прогнозована. Британська економіка також у суттєвій кризі. Відповідно, наближення глобальних рецесій і монетарна політика – це дві передумови. Тлом для цих подій є військовий фактор, який зараз теж є досить вагомим чинником», – продовжує експерт.

Одним із тригерів світових економічних негараздів є російсько-українська війна.

«Існує певний причинно-наслідковий ланцюжок. Модель тихої гавані спрацьовує під час глобальних криз і геополітичних ризиків. Тобто зараз є ризик переростання війни росії проти України у більш глобальний конфлікт. І пильний інвестор хоче мінімізувати ці ризики, вкластися у щось таке консервативно стабільне, як тиха гавань. А зараз максимально захищеним інструментом є долар, а також американські казначейські облігації. Тобто війна в Україні має певний опосередкований влив на падіння євро та фунта. Вона призвела до потужного санкційного пакету проти росії з боку західних країн. Відповідно, це переросло у так звані енергетичні війни, які рф веде проти Європи і проти світової економіки. Адже Європа – один з найпотужніших економічних факторів, які формують світовий попит на товари і послуги. Відтак якщо в Європі буде економічна криза, то і світовій економіці буде не солодко», – зазначає Олексій Кущ.

Енергетичні війни вплинули на собівартості та пропозицію, коли виробництво товарів стає надто дорогим через високий рівень цін на енергоресурси. Відповідно, це призводить до економічної рецесії.

«У США ситуація набагато краща, тому що країна є профіцитною за енергоресурсами. У них є власні газ, нафта, вугілля. Відтак ціни на енергетичні товари у них значно нижчі, ніж у Європі. Але американська економіка не є ізольованою від світу, тому проблеми в Європі впливають і на них. А війна в Україні є висхідним фактором, тригером, який спровокував появу нових негативних факторів у вигляді рецесії, економічної кризи, зростання собівартості, цін на енергоресурси, політичних ризиків і поведінку інвесторів, капіталу тощо. Відповідно, реакція на ці ризики – це монітарна політика у США, яка дозволить мінімізувати рецесійні впливи на американську економіку», – підкреслив фінансовий аналітик.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама

Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: