Дев'ять держав НАТО підтримали членство України та закликали збільшити їй військову допомогу

Про це повідомляє "Європейська правда".

У заяві наголошується, що президенти восьми держав НАТО були в Києві вже під час повномасштабної війни та "на власні очі побачили наслідки російської агресії".

"Ми підтверджуємо нашу підтримку суверенітету і територіальної цілісності України. Ми не визнаЄмо і ніколи не вИзнаємо спроб Росії анексувати будь-яку українську територію", – вказують вони.

Також президенти держав Центрально-Східної Європи висловили тверду підтримку рішенню Бухарестського саміту НАТО 2008 року щодо майбутнього членства України в Альянсі.

"Ми підтримуємо Україну в її захисті від російського вторгнення, вимагаємо від Росії негайного виведення військ з усіх окупованих територій і закликаємо всіх членів Альянсу суттєво збільшити військову допомогу Україні. Усі, хто скоює злочини агресії, мають бути притягнуті до відповідальності і постати перед судом", – підсумовується в заяві.

Її підписали президент Чехії Мілош Земан, президент Естонії Алар Каріс, президент Латвії Егілс Левітс, президент Литви Гітанас Науседа, президент Північної Македонії Стево Пендаровський, президент Чорногорії Міло Джуканович, президент Польщі Анджей Дуда, президент Румунії Клаус Йоганніс та президентка Словаччини Зузана Чапутова.

Як пише сайт Гордон, колишній спецпредставник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер повідомляв, що Україна мала отримати ПДЧ у НАТО ще 2008 року на саміті Альянсу в Бухаресті, але союзники Сполучених Штатів по Альянсу побоювалися створення "автоматизму у напрямку членства".

У декларації Бухарестського саміту НАТО йдеться про те, що Альянс вітає євроатлантичні прагнення щодо членства в НАТО України та Грузії. Країни – члени Альянсу домовилися, що обидві держави стануть членами НАТО. Ухвалювати рішення щодо ПДЧ для України та Грузії уповноважені міністри закордонних справ країн – членів Альянсу. "ПДЧ буде наступним кроком для України та Грузії на їхньому шляху до членства. Сьогодні ми чітко заявляємо, що ми підтримуємо заявки цих країн щодо ПДЧ", – зазначено в документі.

На тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі у 2014 році Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від позаблоковості. Протягом останніх років Україна прагнула членства в НАТО, курс на вступ до Альянсу зафіксовано в її Конституції.

У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україні надали статус партнера розширених можливостей.

14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначено, що Альянс підтримує входження України в НАТО. Проте плану дій щодо членства Україні не надали.

За підсумками саміту НАТО в Мадриді, який проводили з 28-го до 30 червня 2022 року, лідери Альянсу затвердили нову стратегічну концепцію, в якій зазначено, що Росія є "найсильнішою і прямішою загрозою" безпеці НАТО, а "сильна, незалежна Україна життєво необхідна для стабільності євроатлантичного простору".

Наприкінці серпня віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що Україна більше не потребує надання плану дій щодо членства в НАТО і розраховує на повноправне членство в Альянсі.

30 вересня президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна подає заявку в НАТО щодо прискореної процедури.

Україна подала заявку в НАТО у відповідь на "юридично нікчемні" спроби РФ анексувати її території, зазначили у МЗС 1 жовтня.