Чи зможе Міжнародний кримінальний суд покарати путіна і Ко за повномасштабну агресію проти України

Чи зможе Міжнародний кримінальний суд покарати путіна і Ко за повномасштабну агресію проти України
Фото з відкритих джерел.

Колонка Володимира Пилипенка, юриста, кандидата юридичних наук, керівника Українського центру соціально-правових досліджень.

Нещодавно президент України  представив послам 30 держав проєкт щодо заснування спеціального міжнародного трибуналу для покарання рашистів за злочин агресії.  Як відзначила прес-служба глави держави,  такий проєкт було  розроблено, тому що чинний Міжнародний кримінальний суд не володіє юрисдикцією щодо розслідування злочину російської агресії,  є необхідність у створенні спеціального  Трибуналу з притягнення до відповідальності вищих політичних чинів росії за планування та ведення агресивної війни проти України. 

Спробуємо розібратись, що таке Міжнародний кримінальний суд, чи володіє він юрисдикцією щодо злочину агресії та чи зможе він покарати путіна і Ко за планування та розв’язання агресивної війни проти України.  

Отже, Міжнародний кримінальний суд. Створений 1998 року на підставі міжнародного договору Міжнародний кримінальний суд на сьогодні є єдиним чинним міжнародним органом, що має повноваження притягати до кримінальної відповідальності осіб, які скоїли міжнародні злочини. Будь-які інші міжнародні судові органи, такі як Міжнародний суд ООН, ЄСПЛ такою компетенцією не володіють. Цей суд працює з 2002 року і знаходиться в Гаазі. 

Цікаво, що за свою двадцятирічну діяльність суд визнав винними та засудив чотирьох осіб. Проте за час роботи Міжнародного кримінального суду ще не було жодного випадку засудження за міжнародні злочини президентів чи інших топ керівників держав, які скоїли міжнародні злочини.   Так, з 2011 по 2014 рік суд розслідував справу щодо президента Кенії, але потім закрив її через брак доказів. А президента Кот-д'Івуара, якого арештував суд, майже 8 років перебував під арештом, але зрештою його виправдали.  

Міжнародний кримінальний суд володіє юрисдикцією щодо найтяжчих міжнародних злочинів, які викликають стурбованість усього міжнародного співтовариства.  Це воєнні  злочини, злочини проти людяності, геноцид та злочин агресії. Одразу після повномасштабного вторгнення росії в Україну в інформаційному просторі з’явилися пропозиції про необхідність залучення Міжнародного кримінального суду до процедури притягнення путіна та інших керівників росії до міжнародної кримінальної відповідальності, зокрема за  злочин агресії. На практиці, однак, все виявилось значно складніше, але про це далі.

Злочин агресії.  Відповідно до Римського договору (так ще називають статут суду, оскільки він був підписаний на конференції в Римі) – це   один з найтяжчих міжнародних злочинів. Проте  цікавим є той факт, що з початку своєї діяльності у 2002 році Міжнародний кримінальний суд взагалі не володів юрисдикцією щодо цього злочину!

Справа в тому, що ще під час підписання договору про утворення суду 1998 року  його автори так і не змогли домовитись про єдине визначення агресії. Тому відклали цю справу на майбутнє, зробивши відповідні застереження. 

Лише 2010 року, внаслідок внесення  до статуту змін,  було нарешті сформульоване визначення агресії як міжнародного злочину та встановлено підстави і порядок здійснення Судом юрисдикції щодо нього (простими словами – це перелік умов, за яких суд може розглядати справи про вчинення агресії). Остаточно суд набув повноважень щодо розслідування злочину агресії 2018 року.    

Агресію статут Міжнародного кримінального суду визначає як злочинне діяння, що  полягає у плануванні, підготовці, ініціюванні або виконанні посадовою особою, яка має можливість фактичного контролю або керівництва політичними чи військовими діями держави акту агресії, який за своїм характером, тяжкістю і масштабом є явним порушенням статуту Організації Об'єднаних Націй.

Під актами агресії Міжнародний кримінальний суд має на увазі, зокрема,  вторгнення чи напад збройних сил однієї держави на територію іншої держави, окупація чи анексія; бомбардування збройними силами однієї держави території іншої держави; блокування портів чи берегів однієї держави збройними силами іншої держави; напад збройних сил однієї держави на землі, морі чи в повітрі, або на морський і повітряний флот іншої держави;  дії однієї держави щодо дозволу використання своєї території, яка була надана в розпорядження іншій державі, для здійснення акту агресії тією іншою державою проти третьої держави.

При чому, такі дії можуть бути вчинені навіть незалежно від оголошення війни. Як бачимо, все те, що відбувається сьогодні в Україні – описане вище.  Навіть є про білорусь і  лукашенка. 

Беззаперечним є той факт, що агресивна війна росії проти України стала одним з найбільш явних порушень статті 2 (4) статуту Організації Об’єднаних Націй з моменту набуття ним чинності. Світ не бачив такого зухвалого і жорстокого злочину з моменту закінчення Другої світової війни. 

Чи розслідуватиме російську агресію Міжнародний кримінальний суд? Проблема у тому, що суд має досить жорсткі умови щодо юрисдикції з цього міжнародного злочину. 

Відповідно до повноважень суду, він не може здійснювати юрисдикцію щодо агресії, коли акт такої агресії вчинено громадянином держави, яка не є стороною Римського договору  або якщо держава, на території якої відбувся акт агресії, також не належить до його сторін.

Оскільки ні Україна, ні російська федерація на сьогодні не ратифікували його статут, отже, вони не є сторонами договору. Тому, суд не має повноважень здійснювати розслідування злочинної агресії рашистів в Україні. 

У принципі, це ще не найгірше. 

Для таких випадків статут суду містить норму, яка мала б активувати його юрисдикцію і без ратифікацій. Проте за сучасних реалій ця норма мертва. Зважте – Міжнародний кримінальний суд міг би розслідувати російську агресію і засудити винних, коли б факт такої агресії був визнаний рішенням Ради Безпеки ООН і після цього ситуацію  передали на розслідування до суду. 

Думаю, ви вже зрозуміли, що за нинішнього розподілу сил в ООН та абсолютному праві вето росії в Раді Безпеки, як одного з її постійних членів, ситуація з «активацією» юрисдикції суду та здійснення ним розслідування виглядає нереальною. 

Тож мусимо визнати, що принцип універсальної юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо міжнародних злочинів на практиці виявився не таким вже й універсальним.  Іншими словами: російська  агресія і Міжнародний кримінальний суд – це як дві паралельних прямі, що ніколи не пересічуться. 

Отже, чинна міжнародна кримінальна юстиція не спроможна забезпечити належне застосування кримінальної відповідальності щодо путіна і Ко  за воєнну агресію проти України.

Проте таке покарання повинно бути невідворотним, а відсутність повноважень у Міжнародного кримінального суду щодо агресії рф не повинна перешкодити нам побачити винних у її вчиненні на лаві підсудних.   Саме з цією метою  як Україною, так і іншими державами сьогодні здійснюється пошук оптимальних варіантів для активації   міжнародно-правових механізмів, одним з яких і  може бути створення спеціального Міжнародного кримінального трибуналу.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама

Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: