НБУ очолить ексглава «Ощадбанку»

Його кандидатуру підтримали 290 нардепів на засіданні Ради у п'ятниці, 7 жовтня.

Під час свого виступу новий очільник регулятора заявив, що рішення щодо обмежень під час війни він вважає цілком адекватними. Зазначив, що підтримує облікову ставку на рівні 25% і нинішній курс гривні.

Тим не менш Пишний додав, що дієвість монетарної трансмісії є недостатньою.

Каже, що станом на сьогодні золотовалютні резерви України вже перевищують 24 млрд доларів, і за останній тиждень вони покращилися.

Хто такий Пишний

Він народився 26 жовтня 1974 року на Тернопільщині. 26 березня 2014 року обійняв посаду голови правління Ощадбанку і керував ним понад 6 років.

До цього він працював в Укрексімбанку.

З 2007 по 2009 рік Пишний обіймав посаду заступника секретаря РНБО. 2012 року став народним депутатом від партії Батьківщина.

Про ймовірність того, що Пишний стане главою НБУ, заговорили ще перед повномасштабним російським вторгненням в Україну. Зазначається, що колишній очільник Ощадбанку є у хороших стосунках з керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком. Перший входить до санкційної групи Єрмака-Макфола.

Що зміниться?

«Головною функцією Національного банку є забезпечення цінової стабільності в країні. Іншими словами, контролювати рівень інфляції та робити кроки до її сповільнення. Ще однією важливою функцією є забезпечення стабільності курсу гривні, згладжуючи за допомогою інтервенцій дисбаланси на валютному ринку. Головним інструментом, який є у регулятора, для досягнення цих цілей - облікова ставка, а також запас золотовалютних резервів», - пояснює для ІА Дивись.info фінансовий оглядач Богдан Слуцький.

За його словами, за час повномасштабного російського вторгнення Національний банк проводить жорстку монетарну політику, яка передбачає наявність високої облікової ставки (сьогодні на рівні - 25%), що має збільшувати привабливість гривневих активів та зменшувати, відповідно, попит громадян на валюту.

«Водночас це призводить до значного подорожчання вартості кредитів для громадян та бізнесу. Ціну кредитування також формує зростання ризиків для банків у зв'язку з військовим станом та значним падінням платоспроможності громадян. У зв'язку з цим з березня банківський сектор видає кредит в більшості своїй лише через механізм пільгових державних програм. Ідеться про прграму 5-7-9%. Кредитування на ринкових умовах сильно обмежене», - вважає експерт.

Каже, що новий голова Національного банку, ймовірно, продовжить ту політику, яку проводив попередник.

«Ідеться про жорсткі монетарні кроки, направлені на зменшення інфляції та сповільнення девальвації. Важливим завданням на цьому шляху буде тримати на обмеженому рівні фінансування частини дефіциту держбюджету за допомогою емісії, оскільки жваве використання такого інструменту в умовах обмежених золотовалютних резервів буде мати дуже негативні наслідки як для економіки в цілому, так і для кожного громадяна зокрема», - зазначає Слуцький.

Вважає, що натомість треба шукати шляхи і способи пожвавлення кредитування економіки в найближчому майбутньому. Безумовно, це має відбуватися виключно в умовах якісної політики ризик-менеджменту та в жодному випадку не призвести до значного зростання обсягу простроченої заборгованості (непрацюючих кредитів) у банківському секторі.

Що передувало?

У понеділок, 4 жовтня, вже ексочільник НБУ Кирило Шевченко повідомив про рішення піти у відставку через стан здоров'я.

Шостого жовтня Верховна Рада підтримала його звільнення. «За» проголосувало 257 народних депутатів. Цього ж дня НАБУ та САП повідомили Шевченкові про підозру у справі протиправної діяльності посадових осіб Укргазбанку. Це призвело до збитків у сумі понад 206 млн грн. Шевченко до призначення у НБУ очолював Укргазбанк.