У Львові попрощаються із двома захисниками, полеглими у боях з окупантами

Про це повідомили у мерії.

Андрієві Зеленському, який загинув 21 жовтня, було 43 роки.

У 15-річному віці почав працювати на заводі будівельних конструкцій, одночасно навчався у вечірній школі. Захоплювався боксом, здобув чимало відзнак. У 1997 році вступив до лав Військово-морських сил Збройних сил України, проходив службу на катері «Енергодар».

Після завершення служби повернувся до рідного міста та продовжив працювати слюсарем на домобудівному комбінаті.

Із початком повномасштабного вторгнення добровольцем пішов на війну. Боронив територіальну цілісність та незалежність держави у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони Збройних сил України.

У нього залишилися батьки, троє братів та син.

Олександр Коберник родом зі Старого Почаєва на Тернопільщині. Він загинув 20 жовтня. Воїнові було 52 роки.

Протягом 1977-1984 років навчався у середній школі міста Почаїв. Після переїзду родини до міста Джанкой, що в анексованому Криму, продовжив навчання у місцевих закладах середньої освіти. Закінчив відділення духових інструментів Кримського училища культури та філологічний факультет колишнього Сімферопольського державного університету. Також завершив магістерську програму за спеціальністю «управління навчальними закладами» у Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному університеті імені Григорія Сковороди.

Після завершення навчання працював вчителем української мови та літератури у Джанкойській загальноосвітній школі I-III ступенів №3. У 1993 році разом із дружиною перебрався до міста Нововолинськ, де згодом працював учителем української мови та літератури, а також очолював музичний гурток у Нововолинському центрі дитячої та юнацької творчості. У 2000-му році прийняв рішення присвятити себе служінню Церкві та був переведений на посаду пастора у Західній Конференції Церкви адвентистів сьомого дня.

У 2007 році родина переїхала до Львова, де Олександр Коберник став засновником та першим директором приватного ліцею «Живе Слово», паралельно здійснюючи пасторське служіння. Згодом працював учителем початкових класів у ліцеї «Просвіта» Львівської міської ради. Із початком повномасштабного вторгнення росії добровольцем став на захист України. Проходив військову службу у лавах 125-ї окремої бригади територіальної оборони Збройних сил України. Бойовий медик.

У Олександра Коберника залишилися дружина та троє дітей.