Як підтримати людину, яка повернулася з війни, - психолог

Про це ІА Дивись.info поспілкувалася з психологинею Катериною Бігун.

Соціальна реабілітація – тема, яка буде актуальною для наших захисників та захисниць після повернення додому. Однак цей процес інколи може виявитися для військових ще важчим, ніж перебування на війні. Адже там її мозок працює в режимі виживання, а от вдома людина починає заново осмислювати всі події, які пережила на фронті.

 «В Америці є так званий період інкубатора. Це коли військового чи військову, які були активними учасниками бойових дій, спершу відправляють на бойову базу, де вони проводять близько місяця і лише після цього повертаються додому. Це потрібно для того, щоб психіка встигла адаптуватися та зрозуміти, що її тіло уже не на полі бою. Тобто варто намагатися уникнути різкого переходу. Адже коли військова людина довгий час не була вдома, то життя її сім’ї теж відповідно змінюється. Варто розуміти, що людина, яка повертається з війни - це людина, якій важко адаптуватися до цивільного життя», - розповідає психологиня.

Катерина Бігун зазначає, що психіка військового або військової не одразу перемикається зі стану бойової готовності в стан безпечного реагування. Внаслідок чого ми отримуємо дуже непередбачувану поведінку людини, яка щойно повернулася з фронту. Тому невідомо, що саме її психіка розпізнає, як небезпеку.

«Важливо сприймати людину такою, якою вона була ще до того, як потрапила на війну. В жодному разі не варто робити різких змін. Йдеться про те, коли ми виокремлюємо людину і починаємо ставитися до неї як до «кришталевої вази». Така поведінка швидше роздратує, аніж допоможе повернутися до звичного життя», - продовжує психологиня.

Часто військові повертаються з війни з рефлексами, який їм привив досвід переживання складних ситуацій. Такі люди постійно очікують на небезпеку зі сторони.

«Наприклад, військові у яких є рефлекси не люблять, коли до них підходять з-за спини. Більше того – закривають їм очі чи різко доторкаються до тіла. В такому випадку людина може відреагувати незрозуміло. Вразливими для учасників війни є гучні звуки, які нагадують про вибухи. Це може викликати в людини неприємні спогадами з якими вона на цей момент не зможе дати собі раду. Тому краще певний час обмежити використання дуже гучної техніки», - зазначає Катерина Бігун

Також психологиня наголошує на тому, що допомогти людині швидше звикнути до змін допоможе буденна рутина. Тому варто розповідати про речі, які відбуваються вдома, описувати свій звичний день. Так людина, яка перебуває в зоні бойових дій залишатиметься в контексті вашого життя. Це допоможе військовому(ій), коли він(вона) повернеться не почувати себе ніяково, а бути в курсі подій.

«Якщо є можливість, то не варто обмежувати спілкування з людиною, яка перебуває на війні загальними фразами. Варто розпитувати не лише про її життя, але й розповідати про власне. Важливо радитися та просити про допомогу онлайн, коли ви відчуваєте у цьому потребу. Це допомагає тримати зв’язок з домом і зробить повернення легшим і менш різким», - розповідає Катерина.

Є ще одна болюча тема – те, що пережила людина на війні. Її психологиня радить не починати доти, доки сама не захоче розповісти про це.

«Але з іншої сторони часто самі рідні та знайомі не знають, як реагувати на розповіді військової людини. Тому тут не варто нехтувати своїм комфортом. Якщо ви не готові слухати те, що військовий чи військова вам можуть розповісти, то одразу про це чесно скажіть. Зауважте, що ви цінуйте те, що людина хочете поділитися цим саме з вами, але уточніть, що поки ви ще не готові до цієї розмови», - радить психологиня.

Якщо ж ви в силах відверто поговорити, то людині варто дати змогу бути почутою. Утім намагайтеся уникати кліше. Краще чесно сказати, що ви не можете зрозуміти того, що їй довелося пережити, але вірите її емоціям.

Важливим питанням є і психологічна підтримка військовим, якщо вона необхідна. Проте, цей вкрай делікатна тема.

«Допоки людина сама не зрозуміє, що потребує психологічної допомоги, то ви навряд чи зможете їй чимось зарадити. Людині можна запропонувати звернутися до фахівця, якщо ви бачите конкретні симптоми. Серед них – поганий сон, проблеми з харчуванням, уникання людей, незакриті базові потреби. Такі стани не варто ігнорувати» - розповідає фахівець.