«Розстріляне Відродження»: 85-ті роковини знищення української еліти

розстріляне відродження

85 років тому радянський режим в урочищі Сандармох вчинив один із найжахливіших злочинів проти української інтелігенції. 677 діячів культури, політики та науки були розстріляні. Так великий терор росіян сягнув свого піку.

«Убієнні сини України»

З 27 жовтня по 4 листопада 1937 року найбільшу групу в'язнів – 1111 осіб – нещадно розстріляли. У складі так званого Соловецького етапу були вбиті Лесь Курбас, Микола Куліш, Валер’ян Підмогильний, Григорій Епік, Микола Зеров, та багато інших видатних діячів української культури та науки.

Найболючішим є те, що кожен з вбитих українців був визначним фахівцем у своїй справі. Україна тоді втратила найкращих. Цвіт нації, чиї життя забрала московська влада, могли б ще чимало зробити для України, могли гідно прожити свої життя. Злочини, які лежать на руках капітана Медвєдєва, який віддавав наказ, безпосередньо Сталіна та всього на той час керівництва СРСР упродовж довго часу залишалися забутими. Московський режим бажав створити з України республіку з переламаним хребтом та створити всі умови для існування тоталітаризму.

Найвидатніші представники "Розстріляного Відродження"
Найвідоміші представники "Розстріляного Відродження"

Лише після розпаду СРСР у 90-роках науково-дослідний центр «Меморіал» в архівах знайшов документи про злочини, зокрема «альбом» розстріляних протоколів. У 1997 році, на 60-річницю розстрілі, в Сандармосі вперше провели Дні пам’яті. Згодом Товариство української культури «Калина» спорудило гранітний козацький хрест «Убієнним синам України».

«Всі, хто за Україну - проти Сталіна»

Історик Іван Сварник зазначає, що російський Великий терор почав панувати в Україні ще на наприкінці 20-х років, зокрема 1929 року.

«Тоді для радянської влади стало неможливим не лише існування, а навіть прояви української державності, тому вони спалювали до тла весь цвіт української нації. Всі, хто були не соратниками Сталіна та його ідей – були ворогами", - розповідає він.

Ілюстрація "Розстріляного Відродження"
Ілюстрація "Розстріляного Відродження"

«Те, що сталося в Сандармосі, було насмішкою над судочинством та над правом, це взагалі було нонсенсом. Люди просто відбували свої терміни покарання і мали вийти на волю. Тоді серед українців загинуло і багато галичан. Загинули лише тому, що не були згодні з тоталітарною системою. Що породило ще одну глибоку проблему – відсутність спадкової еліти, нації лідерів, нації державних діячів», - додає фахівець.

Досі невідомо, як саме вбивали невинних у Сандармосі.

«Є посередні свідчення про те, що це був ряд солдатів, які розстрілювали. А згодом офіцери добивали їх з пістолетів. В кінці своєї діяльності товариство «Меморіал» займалося пошуком жертв та вивчало архівні документи, ну і очевидно самих каральних органів. Події, які трапилися були крайнім виявом суті тоталітарної системи вчинені щодо всіх сил радянського союзу», - розповідає Іван Сварник.

«Сталінський та путінські режими є тотожними»

Мовознавиця та депутат ВР 7-го скликання Ірина Фаріон вважає, що причинно-наслідковий зв'язок між у 1937 році та агресією росії сьогодні на території нашої держави є прямим і незаперечним. Все через те, що українці не змогли повністю усвідомити та винести уроків ще з періоду великого терору сталінських репресій.

«Сталінський режим, який панував в Україні тоді і путінський, який зараз триває в росії, є абсолютно тотожними. Незасвоєні уроки повернулися нам сторицею. Хіба не те саме ми спостерігаємо зараз у місцях масових поховань – в Ізюмі, в Бучі, на Харківщині? Важко уявити, що ми побачимо в Маріуполі. 236 ям з закатованими та замордованими – те, що московська влада зробила з українською інтелігенцією», - зазначає Фаріон.

Фото - "Укрінформ"

Пані Ірина наголошує на тому, що непокаране злою генерує та приходить з новою силою.

«Це мають вивчати в школах, це мають розуміти наші діти. Ми маємо виносити з цього уроки – з нації жертв почати ставати нацією переможців. Перестати виставляти болі – почати показувати силу», - зазначає Ірина Фаріон.

Мовознавиця зауважує, що такі постаті «Розстріляного Відродження» як Лесь Курбас, Валер’ян Підмогильний, Микола Зеров, Микола Вороний є знаковими для української літератури.

«Ці люди були носіями високої соціальної гідності та найбільшою небезпекою для радянської влади. Тому росіяни зараз, коли окуповують наші міста, знищують українські підручники. Адже кожна нація бореться насамперед за культуру, якою зараз так люблять нехтувати українці. За неї вмирали ті, хто не вважав її вторинною. Ці люди були справжніми маніфестами нації», - продовжує Фаріон.

Фаріон виокремляє, що злочини, які робить московська влада є системними, йдеться не лише про 1937 рік. Вони тривали і до того, вони тривають і нині.

«Наша проблема полягає в тому, що ми не домагаємося, щоб росіяни відповідали за те, що вони чинять. Ми нарощуємо ядро, але щоразу приходить російський моховик, який його знищує. І ми ніяк не можемо наростити на це ядро м’язи. Події, які відбувалися тоді і які відбувається зараз спричинені тим, що досі існує пласт українців, який не знає своєї історії. Тому зараз теж відбувається "Розстріляне Відродження". Це не є боротьба ситанічної системи, це боротьба ситанизму із самим буттям. І Україна кинула цьому сатанистському злу виклик. «Розстріляне Відродження» це все вже бачило і померло за українську ідею, тому наше завдання – вижити», - наголошує Ірина Фаріон.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: