Казала про сеператистів у Херсоні, та її не чули: 4 роки без Каті Ганзюк, яку бояться навіть після смерті

Із 35% опіків тіла вона провела у стінах медзакладу 96 днів. Замовники убивства Ганзюк досі не покарані.

Як просувається справа та чому Катю бояться навіть мертвою, - розповідає ІА Дивись.info.

Херсон та протидія сеператистам

Гандюк була активною учасницею Євромайдану. Рідне місто - Херсон, який сьогодні перебуває під тимчасовою окупацією. Жінка працювала тут, а також обійняла посаду радниці мера та добре знала, хто у Херсоні працює нечесно.

Вона висвітлювала діяльність місцевої влади і моніторила держзакупівлі. З 2014 року Катерина протидіяла сепаратистам на Херсонщині. Тому в той часу неї зародився конфлікт із правоохоронцями, яких Катя критикувала, а їхню діяльність вважала «неефективною», зокрема через напад на херсонського журналіста Сергія Нікітенка та інших активістів.

Нині адвокат на воїн Масі Наєм написав:

«Вона казала про сепаратистів типу Стремоусова і Сальдо, але її не чули. Вона казала про корупцію в Херсоні, але її не чули. Вона почала заважати схемам Мангера, Гордєєва в Рищука, тоді її вирішили вбити. З моменту як Катю облили концентрованою сірчаною кислотою до підозри Мангеру пройшло більше п'яти місяців. Саботаж був на всіх рівнях і в тому числі завдяки куму Порошенко, Юрію Луценко. Ці люди отримали свою оцінку на виборах… Наші адвокати в суді представляють інтереси батька Каті і ця справа досі слухається в суді. Багато доказів не вдалось зібрати саме через саботаж правоохороних органів. Ми маємо вивчити цей урок. Держава має слухати своїх громадян, а не вбивати їх. Катерини зараз дуже не вистачає. З нею Україна була б ще сильнішою», - зазначив він.

У вересні 2017 року Ганзюк публічно звинуватила очільника управління захисту економіки в Херсонській області Артема Антощука у вимаганні хабара від працівників міської ради. А згодом активістка розкритикувала тодішню заступницю ексміністра внустрішніх справ Арсена Авакова за нерезультативність її роботи і відсутність реформ у ДСНС.

Читайте також: У Львові знову з'явився мурал, присвячений Каті Гандзюк

Навесні 2018 року активістка опублікувала перелік з понад 200 осіб, які за останні чотири роки отримали дозволи на травматичну та газову зброю нібито як журналісти.

«Кльовий бізнес у мусорів, правда ж»?, – іронізувала вона.

За що на неї напали?

Ганзюк висвітлювала підпал і розкрадання Олешківського лісу. 2020 року Служба безпеки України завершила досудове розслідування у справі про напад на активістку. Організаторами є тодішній очільник Херсонської облради Владислав Магнер та експомічник одного з депутатів Олексій Левін. Останнього затримали на початку 2020-го у Болгарії. Тут він переховувався, змінивши зовнішність. Нині обоє перебувають під вартою.

Групу, яка готувала напад, очолив Сергій Торбін. Володимир Васянович та В'ячеслав Вишневський слідкували за активісткою. Віктор Горбунов купував сульфатну кислоту, якою Микита Грабчук облив Ганзюк.

Першого засудили до 6 років і 6 місяців позбавлення волі, а безпосереднього нападника Микиту Грабчука - до 6 років в'язниці. Володимир Васянович та В’ячеслав Вишневський отримали вирок — 4 роки ув’язнення,  Віктор Горбунов — 3 роки.

Горбунов влітку 2021 року вийшов на волю по умовно-достроковому звільненню.

Як просувається справа?

У жовтні теперішнього року відбувся суд. Розглядали питання запобіжного заходу Мангеру та Левіну. Рішення - перебування під вартою до 19 грудня, себто ще на 2 місяці.

Наступне засідання анонсували на 11 листопада.

Захисники Левіна хочуть, щоби у суді допитали колаборанта Стремоумова та ще принаймі 100 свідків.

На сторінці «Хто замовив Катю Ганзюк»? пояснили, що натомість захист Мангера не зайняв конкретної позиції щодо свідків, яких хочуть викликати. Нині незрозуміло, як захист Левіна має намір забезпечити явку цих свідків. Імовірно, таким чином адвокати підсудного намагаються затягнути судовий процес.

Чому окупанти бояться Катю навіть після її смерті?

У березні теперішнього року, вже під час повномасштабної війни рф проти України, росіяни увірвались до квартири, де мешкала активістка у Херсоні, та обікрали її. Перед тим провели обшук.

Сусіди сказали окупантам, що тут ніхто не проживає. Ті відповіли, що їм це відомо, але вони керуються загрозами «російській державності». Тоді з вигуками «іменем російської федерації» загарбники виламали двері до квартири і почали незаконний обшук. Через декілька годин окупанти напакували декілька великих сумок речами з квартири і пішли геть.

Друзі активістки повідомили журналістам, що 18 березня помітили у месенджерах появу номера телефону Катерини - невідомі зареєстрували його у Viber i Telegram. Проте додзвонитися не вдалося - номер відімкнули. Згодом з'ясувалося, що з цього номера невідомі телефонували до батька Катерини Віктора Гандзюка. Розмову не починали, просто мовчали у слухавку.

А на будівлі Херсонської міськради росіяни знищили мурал, присвячений Ганзюк. Це сталося у липні.

«Це не дивно, адже сьогодні керівні посади в окупаційній адміністрації займають саме ті люди, яких Катя публічно називала колаборантами та агентами російських спецслужб. І тепер виявилося що вона була права. Саме тому вони так старанно знищують пам’ять про Катю, намагаються переконати самих себе в тому, що їм нема чого боятися, що розплати за зраду не буде» , - пишуть активісти.
⠀