У нещодавно деокупованих українських селах слідчі виявляють жахливі заяви про сексуальне насильство росіян

Про це пише СNN.

Крокуючи брудними вулицями, повз пошкоджені артилерійськими ударами будинки, правоохоронці шукають тих, хто залишився. Двоє чоловіків утворюють спеціалізований підрозділ, який прибув зі столиці, Києва.

На подвір'я виходять мати з дочкою. «Ми розшукуємо статеві злочини», – каже прокурор Олександр Клещенко.

До початку жовтня ця територія країни була окупована російськими військами. Згорілі машини засмічують вулиці. Літера «Z» – символ, який використовують російські війська – позначає стіни.

Шрами війни тут глибокі. росія використовувала сексуальне насильство як «зброю війни» — навмисну «військову стратегію» — під час завоювання України, заявили слідчі ООН. Вони навіть передали твердження про те, що російські солдати носили віагру.

російська влада спростувала звинувачення у військових злочинах в Україні.

За два тижні роботи в Херсонській області команда з Києва задокументувала шість заяв про сексуальне насильство. Вони кажуть, що справжня цифра напевно набагато більша.

«Я плакала, благала його зупинитись»

56-річна Тетяна, одна з постраждалих. CNN приховує її прізвище та назву її села, щоб захистити її особистість.

Проходячи по розбитому склу, вона вводить нас у будинок свого брата, де, за її словами, двоє російських військових увірвалися в її двері 26 серпня.

«Вони ходили по тих кімнатах, — каже вона, — один залишився там, а інший, який мене зґвалтував, зайшов сюди. Він зайшов, трохи походив по кімнаті і тут, на цьому місці, почав мене мацати».

Я сказала йому: «Ні, ні, я вже не в тому віці, я можу тобі щось віддати, йди пошукай когось молодшого».

Він притиснув її до шафи та розірвав одяг: «Я плакала, благала його зупинитись, але безрезультатно, єдине, про що я думала — вижити».

Він пригрозив їй, щоб вона нікому не розповідала, згадує жінка. «Я не одразу сказала своєму чоловікові, - говорить вона плачучи, - але я розповіла своїй двоюрідній сестрі, мій чоловік почув це. Він сказав: «Тобі потрібно було одразу розповісти мені правду, але ти промовчала». 

«Мені було дуже соромно… Я б хотіла, щоб він (ред. - російський солдат) і всі його родичі були мертві», — сказала вона. 

«Ви комусь повідомляли (про інцидент)?» — запитує прокурор. «Кому б ми про це повідомили?» — відповідає чоловік із натовпу.

Будинок без даху та вікон

Чоловік із натовпу розповів слідчим, що його тримали російські військові та імітували розстріл. Це важко почути, розповіді про катування тут поширені, але сьогодні це не тема їхньої роботи.

Незважаючи на невдоволення цих селян, контрнаступ України в цій частині країни підживив громадські надії на те, що перемога справді можлива, або принаймні на те, що Київ може звільнити ключові контрольовані росією міста, такі як Херсон.

Починаючи повільно наприкінці літа, а потім значною мірою на початку жовтня, українські війська повернули собі сотні квадратних миль території, яку росія утримувала з перших днів свого повномасштабного вторгнення.

За декілька хвилин їзди по порізаних обстрілами дорогах у Твердомедовому мати й донька кажуть Клещенку, що не чули про сексуальні злочини в їхньому селі з одною дорогою.

Їхня сусідка, 71-річна Віра Лапушняк, нестримно ридає. Росіяни були добрими, коли прибули вперше, каже вона.

«Вони сказали, що прийшли нас захистити», — згадує вона, — але від кого, чому – ми не знали».

Вона овдовіла понад 30 років тому, жінка каже, що її чоловік загинув у аварії на мотоциклі, а її син приєднався до армії незабаром після вторгнення росії 24 лютого. Вона вирішила виїхати, приблизно через три місяці після того, як російські війська окупували її село.

Через кілька місяців, після того, як українські військові блискавичним контрнаступом звільнили її село, вона повернулася. Обстріли повністю знищили дах її дому.

«Я не знаю, де зараз спати», — каже вона зі сльозами, — ікон і дверей немає. Я сплю як бомж».

Вона показує журналістам будинок зі середини. У її спальні повністю обвалилася стеля. Вона перенесла своє ліжко в єдину кімнату, де все ще є неушкоджене вікно.

Віком від 4 до 82

Коли сонце сідає наприкінці довгого дня, команда з двох чоловік прибуває в Нововознесенське, село, де вони виявили ще два випадки зґвалтувань російськими солдатами. Наступного дня вони повертаються до Києва, щоб передати свої висновки.

Звичайно, багато з цих тверджень буде неможливо довести, багато навіть не мають підозрюваних. Наразі команда складає свої звіти, а її слідчі продовжують роботу, сподіваючись висунути звинувачення в майбутньому.

Організація Об’єднаних Націй заявила, що розслідувала в Україні випадки «сексуального та гендерного насильства» щодо людей віком від 4 до 82 років. Станом на вересень, за даними ООН, відкрито 43 кримінальні провадження.

Офіцер поліції Свідро каже, що більшість випадків сексуального насильства взагалі залишаються непоміченими.

Робота бере своє. «Це психологічно складно, — каже він, — ви розумієте, кожна людина переживає. Але це важлива робота».