«Сяду на велосипед і приїду»: як приймають пологи в умовах повномасштабної війни

«Сяду на велосипед і приїду»: як приймають пологи в умовах повномасштабної війни

На Львівщині провели воркшоп із невідкладної акушерської допомоги в умовах війни. Сюди приїхали акушерки та лікарі акушер-гінекологи із прифронтових регіонів, які продовжують допомагати у пологах жінкам, незважаючи на повномасштабне російське вторгнення, попри війну і вибухи над головами.

Лекторкою була канадська практикуюча акушерка з 45-річним досвідом, та сертифікована тренерка канадської програми з невідкладних станів в акушерстві Бетті-Енн Девісс.

Участь у кількаденному заході взяли загалом 56 акушерок, лікарів акушер-гінекологів та інших перинатальних спеціалістів з усієї України, зокрема із Миколаївщини, Сумщини, Луганщини, Харківщини та інших міст, які найбільше постраждали внаслідок російського вторгнення. 

«Багато жінок при надії все частіше бояться їхати до пологового, хочуть народжувати вдома», - коментує акушерка пологової зали з Білої Церкви, що на Київщині, голова Асоціації акушерок Україні, Анастасія Менжинська. 

І ділиться, що ситуація, яка нині склалась, після обстрілу пологового у тимчасово окупованому Маріуполі, та інших медзакладів, свідчить про те, що вагітні бояться народжувати у лікарні.

«У них часто є страх їхати до пологового, вони бояться цього, особливо, якщо почнуться пологи під час повітряної тривоги. У породіль паніка, з якою важко впоратися. Такі жінки народжують і просяться дуже швидко виписатись додому, якщо є така можливість», - розповіла вона.

Досвід з-за океану 

Як допомоги жінкам у пологах в таких ситуаціях, зокрема в умовах обмеженого доступу до медичних закладів, - навчала Бетті-Енн Девісс. 

Українці починають по-новому дивитися на усе, зокрема - як та де народжувати

«Вважаю, що українці починають по-новому дивитися на усе, а й, зокрема, на те, як та де народжувати», - впевнена фахівчиня.

Бетті-Енн Девісс — практикуюча акушерка з Онтаріо, в Канаді, де вона має офіційні привілеї приймати пологи у тазовому передлежанні у місцевій лікарні, а також, як і всі сертифіковані акушерки в Канаді — приймає пологи вдома та у медзакладі. Крім того, акушерський догляд в Канаді включає ведення вагітності та післяпологовий патронаж породіллі.  

Девісс працювала у різних країнах на шести континентах, приймала пологи у місцях стихійних лих та у гарячих точках — Гватемала, Афганістан, США, Німеччина. Це лише коротка географія місць її праці. 

Ворк-шоп для українських акушерів та лікарів акушер-гінекологів

Медикиня є також ад’юнкт-професоркою гендерних і жіночих студій Карлтонського університету, дослідницею соціальних наук і клінічної епідеміології, чим займається понад чверть століття разом зі своїм чоловіком. 

«Бетті-Енн - фахівчиня світового рівня, яка володіє навичками та знаннями, як можна приймати пологи та надати невідкладну акушерську допомогу у тих випадках, коли є обмежений доступ до лікарняного закладу, а відповідно, до реанімації чи хірургічної зали. Це дуже цінно для наших учасників — акушерок та лікарів, які зіштовхнулись з цими викликами в умовах великої війни та хочуть удосконалити вміння того, як надавати допомогу жінці та дитині, коли неможливо доїхати до пологового, коли пологи відбуваються десь в укритті і обмежений доступ до звиклого лікарняного обладнання», - пояснює Вікторія Лучка, правозахисниця, голова ГО «Львівська академія прав людини».

Вікторія Лучка

Девісс навчала українських медиків, як надавати допомогу у складних випадках. Теоретична та практична база навчання — це актуальні дослідження та міжнародна практика. Учасники воркшопу вивчали міжнародні протоколи дій та практикували навички при післяпологовій кровотечі, дистоції плечиків, випаданні пуповини, діагностованих двійнятах і вагінальних пологах у тазовому передлежанні.

Такі ситуації трапляються рідко, і за звичайних умов у медзакладі викликають команду для допомоги. Якщо ж у спеціаліста немає такої можливості, він повинен впоратися сам. Це важливі навички та знання, які можуть зберегти життя дитини та/або породіллі. 

«Проєкт є навчанням від акушерки до акушерки. Ми розуміємо, що це довгий шлях, шлях впровадження в Україні європейської акушерської практики, шлях до довіри акушеркам, поваги до них, і найперший крок — саме такі воркшопи. Ресурси для цього воркшопу збирали, що називається, всім світом. Українська освітня платформа підтримала фінансово реалізацію проєкту, але також значну частину коштів внесли закордонні колеги, звичайні акушерки, які вірять у нашу справу», - каже Альона Вуйко, кураторка проєкту SafeBirthUA, перинатальна психологиня. 

Додає, що вдячна Бетті-Енн за її небайдужість до України та за підтримку акушерок.

«Також за те, що вона приїхала з-за океану, щоби безкоштовно навчати українських спеціалістів. Її робота вже має видимі результати, акушери об'єдналися і готові приймати пологами будь-де, вони прагнуть бути компетентними, сильними. Випадки, які розглядали на навчання, бувають рідко і зазвичай пологи протікають фізіологічно, без ускладнень. Але це питання кількості прийнятих пологів, рано чи пізно акушерка все одно з ними зіштовхується і краще бути «озброєним» новими світовими практиками. Від себе хочу додати, що я мрію, щоб усі ці навички екстреної допомоги під час війни нашим спеціалістам не було потреби використовувати», - ділиться Вуйко.

Бетті-Енн Девісс

Пологи вдома — один із варіантів

Анастасія Менжинська ділиться, що під час активної фази повномасштабної війни (початок лютого-квітень-ред.) до неї телефонували вагітні на останніх термінах з проханням допомогти народжувати вдома. Тоді над головами літали літаки. Тривали обстріли.

«Звісно, розглядали й пологові будинки, тому що в нас вдома народжувати — це екстрим-шоу ще те. Підтримки нема від держави, медичний персонал в нас не навчений цьому. Власне, ніяких інструментів також немає. Наприклад, аптечки, яка б відповідала вимогам, і акушерка могла б взяти її і поїхати на домашні пологи. Якби домашні пологи були частиною акушерської системи України, а акушерки, відповідно, кваліфіковані та сертифіковані — було б легше приймати пологи в екстремальній ситуації повномасштабної війни, повітряних тривог, загроз обстрілів, розбомлених доріг, тощо», - коментує проблему фахівчиня.

Додає, вагітні звертались до неї, кажучи, що раптом почнуться пологи вдома, а можливості дістатись лікарні не буде, тоді що? 

«Я відповіла, що сяду на велосипед і приїду, допоможу їм. Я тільки так би й робила. Адже я розумію, у якому вони стані», - ділиться акушерка. 

Повномасштабна війна підсвітила проблему того, що акушерки не є автономними медичними працівниками, які можуть самостійно приймати фізіологічні пологи і у них дуже обмежені повноваження, вважає Вікторія Лучка.

«Адже основним фахівцем у пологах, як фізіологічних, так і в пологах з ускладненнями, в Україні залишається лікар акушер-гінеколог і він несе відповідальність під час пологів і за весь післяпологовий період. Важливо, дати акушеркам більше автономії та підвищити їхню кваліфікацію, адже саме такою є практика розвинених країн: акушерка самостійно приймає неускладнені фізіологічні пологи низького ризику як в пологовому, так і вдома. А лікарі працюють із патологією, коли є складні випадки. Саме зараз надзвичайно важливо надати акушеркам таку автономію та підтримку, щоб вони могли приймати пологи без участі лікаря акушер-гінеколога, адже не завжди, особливо в умовах війни, лікар може бути поруч», - пояснює вона.

Пологи у бомбосховищі

Анастасія Лях - акушерка із Миколаєва. Вона розповідає, що з початком повномасштабної війни рф в Україні їхня робота суттєво змінилась. 

«У бомбосховищах пологового ми облаштували операційну та палати, де перебувають вагітні із патологіями та безпосередньо породіллі. Перенесли туди необхідне обладнання, зробили запас медикаментів, питної води та сухої їжі. Це все робили зусиллями співробітників», - поділилася медикиня. 

Анастасія додає, що за цей час були важкі пологи, які, на щастя, закінчилися успішно. Жінка народжувала у бомбосховищі. Якраз оголосили про повітряну тривогу. 

«У неї був рубець на матці. Дитина була у сідничному передлежанні. Пологи тривали стільки ж, скільки й тривога — години три. Та, на щастя, все обійшлось. І народилась здорова дитинка», - ділиться Анастасія Лях.

Пригадує, що Бетті-Енн Девіс була захоплена українськими медиками, зокрема командою лікарів та акушерок із Миколаєва. 

«Ми привезли відеозапис пологів і вона була вражена, що саме так ми їх приймаємо. Спілкування із нею було дуже цінним. Адже вона із іншого континенту, має інші погляди, у роботі керується іншими методиками. Сподобалась розмова про те, як формувалася акушерська течія у Канаді. Ми продовжуємо працювати, застосовуючи навичками, якими поділилась Девісс. Цей обмін досвідом дуже цінний», - вважає вона. 

Наша співрозмовниця зізнається, що проблеми у теперішньому прийнятті пологів в Україні все ж існують і є над чим працювати. 

«Не казатиму за всю Україну, звичайно, але, наприклад, на воркшопі ми зіштовхнулись із ситуацією, що у деяких регіонах пологи ведуть агресивно. На це ми (команда із Миколаєва - ред.) заперечувала. Ще з 2007 року ми практикуємо м’які акушерські підходи та методи. Єдине, чого бракує, то це, мабуть, довіри до акушерок», - ділиться фахівчиня із Миколаєва. 

Акушерки і акушер-гінекологи мають йти за жінкою, а не попереду неї. 

На питання, чого бракує нашим акушерам у межах роботи під час війни, Анастасія Меджинська відповіла, що насамперед ідеться про досвід. 

«Акушерки звикли приймати пологи на столі, де є принаймні світло і нагода керувати, допомагати жінці. У бомбосховищі цього немає, - пояснює вона. - Ми повинні давати жінці волю. У цей період потрібно слухати її, а не, щоб жінка слухала нас. Це про те, що акушерки і акушер-гінекологи мають йти за жінкою, а не попереду неї. 

Якщо ми слухатимемо жінку (вона займатиме ті пози, які їй потрібні і легші) пологи будуть іншими - легшими, мягшими. Жінка інстинктивно займатиме вертикальне положення і так легше народить».

Анастасія Меджинська вважає, що в межах війни необхідно переглянути ситуацію та умови, оскільки тоді, коли пологи відбуваються та відбуватимуться у бомбосховищах, часто-густо не буде доступу до системи прийняття пологів, до яких усі звикли. 

«Ми маємо переглядати цю ситуацію та підлаштовуватися під неї», - пояснила вона.

Кваліфіковані та автономні акушерки можуть суттєво покращити ситуацію з прийняттям пологів в умовах війни. 

«Я мрію, щоб скоро була перемога і можна було займатися відновленням. А також, щоб мрії наших акушерок здійснилися. Вони різні, але так надихають: мати регулярні висококласні практичні навчання разом з однодумцями; мати таку ж сумку на пологи, як у Бетті-Енн і бути впевненою що ти впораєшся з усім тим набором обладнання самостійно; мати команду, з якою ти можеш йти пліч-о-пліч, бути рівноправною партнеркою як для родини вагітної так і для високотехнологічних лікарів; мати повагу у суспільстві, що твої недосипи разом з породіллею того варті. Ну і, звісно, мати легальну можливість працювати так як у розвинених країнах, бути сертифікованою автономною акушеркою, бути частиною системи доброзичливої до голосу жінки», - ділиться Альона Вуйко.

Проєкт «Безпечне народження в умовах війни» здійснюється за підтримки Європейського Союзу. 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама

Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: