«Вирізнявся безграмотністю, в тому числі загальноосвітньою»: на 73-му році життя помер соратник путіна

Про це повідомляє ДОФ.

«Трагічна звістка: сьогодні вночі на 73-му році життя помер генерал-полковник Віктор Черкесов, колишній керівник служби наркоконтролю та повпред президента у СЗФО», - йдеться у повідомленні. 

Довідка

Віктор Черкесов народився 13 липня 1950 року в Ленінграді в робітничій сім'ї, росіянин. Батьки Василь Васильович та Марія Петрівна працювали на суднобудівному підприємстві «Петрозавод».

З 1975 року він був на службі в органах державної безпеки; з 1975 по 1991 – працював в Управлінні КДБ з Ленінграду та Ленінградської області, починав у 1975 році оперуповноваженим Московського райвідділу Ленінградського управління; був потім слідчим 5-го відділу (який займався боротьбою з інакодумством), начальником відділення, заступником начальника 5-го відділу, начальником 5-го відділу, начальником слідчої служби управління.

У 1979 році Черкесов вів справу самвидавського релігійного журналу «Община» та його редактора Володимира Пореша. Брав участь у заходах у справі раніше засудженого засновника журналу «Община» Олександра Огороднікова, який отримав новий термін не виходячи з табору.

У 1980 року розслідував справу активісток ленінградського феміністичного руху: Наталії Мальцевої та Галини Григор'євої. Мальцева була засуджена за цією справою на 2 роки умовно.

У 1981-82 роках займався справами незалежної профспілки СМОТ («Вільне міжпрофесійне об'єднання трудящих»). Допитував свідків у справі Марка Морозова, який пізніше загинув у в'язниці.

Черкесов прославився в дисидентських колах тим, що в протоколі допиту Євдокимова назвав Відень столицею Швейцарії.

«Я був заарештований 22 липня 1982 року, через місяць із лишком після обшуку та арешту Долиніна …Був засуджений до 5 років суворого режиму та 3 роки заслання, саме Черкесов, будучи капітаном КДБ, допитував Долініна і мене на початку та наприкінці слідства, його стиль ведення слідчих дій вирізнявся безграмотністю, в тому числі загальноосвітньою: під час допиту мені особисто якось довелося виправляти протокол, де Відень був названий столицею Швейцарії... Грішив Черкесов амбітністю та особливим цинізмом - він прямо заявляв, що офіцери КДБ можуть і повинні порушувати письмові закони задля збереження «вищих», тобто партійних законів», - пригадував Євдокимов.

У 1983 році Черкесов очолював бригаду, яка розслідувала справу Михайла Мейлаха, філолога, який редагував закордонні видання Хармса і Введенського (Мейлах отримав 4 роки таборів та 2 роки заслання).

У 1984 році брав участь у затриманні американської шпигунки, за що був нагороджений.

Займався справою Ірини Туркової, яка стала останньою людиною в СРСР, яка отримала термін за політичні анекдоти.

З 1988 по 1992 роках – начальник слідчого відділу ленінградського управління КДБ-АФБ-МБР.

У 1988 році ініціював останню в СРСР справу за 70-ю статтею - справа петербурзького відділення партії «Демократичний союз» (ДС) та розповсюдження деесівської газети «Вільне слово» (Катерина Подольцева, Юлій Рибаков, Валерій Терехов та ін.). Зібрав прес-конференцію, на якій оголосив деесівців учасниками антирадянської змови із західною участю, надавши як доказ вилучену у Євдокимова «машинку-факс» як зразок шпигунського обладнання, за допомогою якого можна передавати секретну інформацію за кордон.  Безпосередньо розслідування справи лідерів пітерського ДС вів Олександр Федоров, який згодом став першим заступником Черкесова.

1991 року став героєм рекламного «документального» фільму про діяльність пітерського управління КДБ, знятого режисеркою Вермішевою. Центральний епізод фільму (5 секунд зйомки) - операція КДБ (мабуть, 1984 року) проти американських шпигунів, у ході якої дружину співробітника генконсульства США в Ленінграді Аустенборга затримали на узбіччі Приморського шосе.

Черкесов стверджував, що КДБ ніколи не займався переслідуваннями за інакодумство: «Не було переслідування за переконання, за те, що людина думала по-іншому! Завжди була якась дія. Протиправна..Я вважаю принциповим, що вироки у всіх цих справах виносилися не в моєму кабінеті, а в суді... І те, що ці справи завершилися обвинувальними вироками, на мій погляд, підтверджує: дії оперпрацівників та слідчих виявилися правомірними».

У 1992 році був призначений начальником Управління МБР у Санкт-Петербургу. Сесія Петроради 117 голосами «за» (27 - «проти», 15 утрималися) прийняла звернення до президента росії Бориса Єльцина з проханням скасувати призначення «людини, яка брала участь в організації політичних процесів проти учасників демократичного руху 80-х років». Проте 13 грудня 1992 року тодішній міністр безпеки Віктор Баранников заявив, що це призначення було погоджено з мером Спб А.Собчаком.

Очолював управління МБР-ФСК-ФСБ Санкт-Петербургом до серпня 1998 року.

У 1996 році став ініціатором справи капітана Олександра Нікітіна за звинуваченням у шпигунстві (1999 р. еколог А.Нікітін був виправданий за всіма статтями обвинувачення).

З 27 серпня 1998 року - перший заступник директора Федеральної служби безпеки рф (ФСБ). Був затверджений на пропозицію нового директора ФСБ володимира путіна. 

За даними газети «Известия», на початку 2000 року Черкесов був однією з ключових фігур у підготовці виборчої кампанії путіна.

На початку 2000 року розглядався як можливий кандидат Кремля на виборах губернатора Санкт-Петербурга, проте через високий рейтинг губернатора Володимира Яковлєва Кремль пішов на компроміс: губернатор використовує свій адміністративний ресурс на користь путіна на президентських виборах, а Кремль відкликає своїх кандидатів із губернаторських виборів до Спб.

18 травня 2000 року був призначений повноважним представником президента рф у Північно-Західному федеральному окрузі. Правління правозахисного товариства «Меморіал» звернулося до путіна із заявою, в якій говорилося, що призначення Черкесова суперечить ідеям побудови правової держави та консолідації суспільства. Заява була залишена без відповіді.

27 травня 2000 року включений до нового складу Ради Безпеки рф. Резиденція повноважного представника Президента рф у Північно-Західному федеральному окрузі була розміщена у будівлі, яку раніше займав Палац одружень на Петровській набережній Санкт-Петербурга. Проти передачі будівлі під резиденцію Черкесова виступали представники петербурзької інтелігенції та проводили мітинги протесту молоді петербуржці. Однак у березні 2001 році резиденція була таки відкрита.

11 березня 2003 року Черкесова було звільнено з посади повпреда у СЗФО та призначено на посаду голови новоствореного Державного комітету з контролю за обігом наркотиків та психотропних речовин. Нове призначення Черкесова прокоментував депутат ГД та журналіст Юрій Щекочихін: «З його [Черкесова] досвіду боротьби з наркотиками у мене в пам'яті зберігся лише один епізод - саме п'яте управління (правильно: п'ятий ВІДДІЛ - В.П.) ленінградського КДБ, в якому у вісімдесяті працював Черкесов, підкинуло 5 грамів анаші відомому письменнику Костянтину Азадовському, за що він і отримав два роки Колими (згодом усі вироки скасували, Азадовського реабілітували і вся таємна операція «п’ятірки» ленінградського КДБ була документально викрита».

21 червня 2003 року був звільнений від обов'язків члена Ради безпеки.

У березні 2004 року Державний комітет з контролю за обігом наркотиків та психотропних речовин було перетворено на Федеральну службу з контролю за обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, Черкесов залишився її керівником.

28 січня 2005 року подав президенту Путіну пропозиції щодо посилення покарання за постачання компонентів для виробництва наркотиків.

З червня 2006 року – голова Урядової комісії з протидії зловживанню наркотичними засобами та їх незаконному обігу.

23 листопада 2006 року Черкесов заявив, що необхідне примусове лікування від наркоманії: «Я ставлюся до цього як до серйозної можливості врятувати людей, а не як до посилення державної політики». За словами Черкесова, у росії щороку від вживання наркотиків гинуть 700-800 тисяч людей, насамперед молоді люди. Загалом у росії досвід вживання наркотиків мають близько 6 мільйонів чоловік, 1,8 млн хворі на наркоманію, 350 тисяч перебувають на обліку в наркологічних диспансерах.

13 квітня 2005 року група правозахисників поширила звернення, в якому говорилося: «Масові порушення прав і свобод людини - необґрунтовані затримання, побиття, приниження особистої гідності, тощо - повинні бути ретельно розслідувані, але персональна відповідальність лежить на міністрі внутрішніх справ Нургалієві та директорі ФСКН Черкасові. Ми вимагаємо їх негайної відставки». Голова Московської Гельсінської групи Людмила Алексєєва заявила: «Нам обіцяли вертикаль влади, після якої у нас в країні настане порядок, спокій і дотримуватимуться законів, але насправді цього не відбувається. Саме тому ми вимагаємо – того, хто стоїть на чолі міліцейської вертикалі, треба забрати, якщо це така вертикаль».

Саме провину Черкесову ставилася проведена незадовго доти операція підрозділу його відомства у місті Бежецьку Тверській області, під час якої, на думку правозахисників, постраждали ні в чому невинні громадяни.

Після арешту на початку жовтня 2007 року трьох його найближчих співробітників (в т.ч. начальника департаменту оперативного забезпечення ФСКН генерала Олександра Бульбова, опублікував 9 жовтня 2007 року в «Комерсанті» статтю, в якій виступив проти «усобиці всередині так званої чекістської спільноти»).

20 жовтня 2007 року президент путін підписав указ про створення в росії Державного антинаркотичного комітету (ДАК) для більш ефективної боротьби з незаконним обігом наркотиків. Комітет очолив Черкесов. 

У травні 2008 року новий президент дмитро медведєв підписав указ про призначення Черкесова керівником Федерального агентства з постачання озброєння, військової, спеціальної техніки та матеріальних засобів.